Презентация на тему Закони електричного подразнення

закон градієнта): подразнююча дія постійного струму залежить не лише

від абсолютної величини його сили, але й швидкості наростання струму у часі. При дії повільно наростаючих подразників збудження не виникає, оскільки відбувається адаптація збудливої тканини до дії таких подразників, що отримало назву акомодації. Зростає КРД, оскільки швидко інактивуються потенціалозалежні натрієві канали.

постійного струму залежить не тільки від його амплітуди, але

й від часу, впродовж якого він діє. Чим більший струм, тим менший час він має діяти для виникнення ПД.

при необмежено тривалій його дії, називають реобазою (порогом подразнення).

Час дії порогового подразника називається корисним часом.
Хронаксія – мінімальний час, впродовж якого струм у дві реобази має діяти на тканину, щоб викликати збудження. Х. є показником функціональної лабільності збудливої тканини.

струму: при замиканні струму збудження (ПД) виникає під катодом,

а при розмиканні – під анодом. Згодом було встановлено, що під анодом виникає не справжній ПД, а т.з. анод-розмикальний потенціал, який володіє властивостями локальної відповіді – амплітуда зростає градуально із збільшенням сили подразнюючого струму.

дія постійного сруму на тканину супроводжується змінами її збудливості.

Російський вчений Броніслав Веріго (1860 – 1925) встановив, що при прикладанні тривалого прямокутного поштовха постійного струму під катодом знижується збудливість, що виявляється у зростанні порогового потенціалу.

тривалу деполяризацію мембрани

КЛІТИНА ШВАННА; 2) ОСЬОВІ ЦИЛІНДРИ (АКСОНИ); 3) ЦИТОПЛАЗМА ТА

4) ЯДРО ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 5) МЕЗАКСОН. Б – УТВОРЕННЯ МІЄЛІНУ: І, ІІ, ІІІ, IV – ЕТАПИ УТВОРЕННЯ МІЄЛІНОВОЇ ОБОЛОНКИ НАВКОЛО НЕРВОВОГО ВОЛОКНА: 1) ЯДРО; 2) ЦИТОПЛАЗМА; 3) АКСОН; 4) ЯДРО ТА 5) ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 6) МІЄЛІН. В – БУДОВА МІЄЛІНОВОГО ВОЛОКНА: 1) АКСОН; 2) ЯДРО КЛІТИНИ ШВАННА; 3) МІЄЛІН; 4) ЦИТОПЛАЗМА ТА 5) ПЛАЗМАТИЧНА МЕМБРАНА ШВАННІВСЬКОЇ КЛІТИНИ; 6) ПЕРЕХВАТ РАНВЬЄ.

ЖАБИ)