Презентация на тему Держава Грузія

узбережжі Чорного моря. Має спільні кордони з такими країнами:

Росія, Туреччина, Вірменія, Азербайджан. Грузія є членом Ради Європи, Євроконтролю, Організації з безпеки і співробітництва в Європі, і Організації за демократію та економічний розвиток.
Столиця і найбільше місто — Тбілісі. Грузія займає територію 69,700 кв. км, а її населення складає майже 5 млн. осіб. Грузія є унітарною, напівпрезидентською республікою, з урядом, обраним за принципом представницької демократії.

до рухомого альпійського поясу земної кори зумовила на невеликій

площі різку зміну інтенсивних неотектонічних височин та низин. Цими рухами створено контрастний рельєф країни і зрештою її різноманітні ландшафти з безліччю типів клімату, гідрології, ґрунтового покриву, рослинності і тваринного світу. Істотну роль у формуванні такого різноманіття природи відіграє також прикордонне положення на рубежі напіввологого Середземномор'я, аридної безстічної Арало-каспійської западини і континентальних Передньозіатських нагір'їв.
Берегова лінія Чорного моря (308 км) відрізняється рівними рисами. Описуючи плавну дугу, берег позбавлений значних заток і півостровів.
Близько 87% території Грузії займають гори і передгір'я Кавказу, 13% — низини і рівнини (Колхідська та Алазанська низини, Картлійська низовина). Найвищі точки Грузії — гора Шхара (5068 м) та гора Казбеґі (5033 м). Крайній південь Грузії зайнятий Південно-Грузинським вулканічним нагір'ям.

перехідний від субтропічного до помірного. Середні температури січня від

+3 (Колхіда) до −2 (Іверійськая западина), серпня від +23 С до +26 С. У Західній Грузії, зверненій до Чорного моря, випадає від 1000 до 2800 мм. (у горах) опадів на рік, в Східній Грузії 300–600 мм.

У західних районах, біля Чорного моря, літо — вологе і тепле, клімат субтропічний. У східних районах Грузії клімат формується під впливом континентальної повітряної маси. На рівнинах літо більш тривале та спекотне. Погода в горах мінлива. Раптові похолодання супроводжуються сильними снігопадами, зливами, градом і фенами (сильними вітрами, що дують з гір в долини)

Тифліській операції в республіці була встановлена радянська влада. Входила

разом з Вірменією й Азербайджаном в Закавказьку республіку в 1922–1936.
В серпні-вересні 1924 року в республіці відбулось антирадянське, так зване «Серпневе повстання», але воно було придушене силами Червоної армії та ЧК.
Починаючи з 1980-х почався підйом національного руху за незалежність; абхази вимагали відділення від Грузії, почалися безладдя на етнічному ґрунті в 1989. У вересні 1989 Грузія оголосила про політичний і економічний суверенітет. У 1990 Південна Осетія оголосила себе незалежною, що не було прийнято. Правляча Комуністична партія Грузії заявила про вихід із КПРС і про свою автономію. У 1991 Грузія оголосила себе незалежною. У 1992 увійшла до складу ООН, була прийнята в члени Конференції по безпеці і співробітництву в Європі. Колишній міністр закордонних справ СРСР Едуард Шеварнадзе став тимчасовим президентом. В Абхазії продовжуються воєнні дії між грузинськими й абхазькими військами. Продовжуються безладдя в Південній Осетії.

автономних республік, дев'яти регіонів та двох міст державного підпорядкування

— Тбілісі та Поті. На середньому рівні: 69 районів, на найнижчому рівні: 55 міст, 50 селищ, 842 громад та 165 сіл.

Столицею Грузії є Тбілісі. За офіційними даними (2008) в місті проживає 1 106 500 осіб. Однак через великий дисбаланс доходів в провінціях та столиці, спостерігається значна міграція сільського населення в Тбілісі, за неофіційними підрахунками в місті проживає понад 2 млн мешканців.

населення становить 4385,4 тисячі осіб, з яких етнічних грузинів

83,8%, азербайджанців 6,5%, вірмен 5,7%, росіян 1,5%, інших 2,5% (2007). Грузинська мова поширена серед 71% населення, російською мовою розмовляють 9%, вірменською 7%, азербайджанською 6%, іншими 7%.