Презентация на тему Економічна характеристика Італії

та політична система.
1.2 Природно-ресурсний потенціал.
1.3

Економіка та структура господарств.
2. Зовнішньоекономічна діяльність
2.1 Економічні відносини з Україною.
3. Участь країни в системі МЕВ
3.1 Зовнішня політика і торгівля.

система.
Італія, офіційна назва Італійська Республіка.
Державний устрій Італії визначається

конституцією, прийнятою 22 грудня 1947 року, за якою вона є унітарною державою з окремими елементами федералізму (іноді таку форму державно-територіального устрою називають "регіоналістською").
У країні 20 областей, які діляться на провінції.
П'ять областей - Трентіно Альто-Адідже, Валле-д'Аоста, Фріулі-Венеція-Джулія, Сицилія і Сардинія - володіють спеціальним статусом (самою широкою автономією).
Столиця Італії - Рим.
За формою державного правління Італія є парламентською республікою. Главою держави є президент, якого обирають на сім років.
Законодавча влада належить парламенту. Конституція Італії закріплює двопалатну структуру парламенту, що складається з верхньої палати - Сенату та нижньої палати - Палати депутатів.
Виконавчу владу здійснює Рада Міністрів.
Політична система базується на демократичному плюралізмі і багатопартійності.
Основні політичні партії Італії: "Ліга Півночі", партія ПДС (ліві демократи), "Вперед, Італія", "Національний Альянс", Італійська комуністична партія. Такий розподіл політичних сил свідчить про перевагу новоутворених партій і об'єднань та кризу довір'я до корумпованих чиновників з партій популістського спрямування.

Національна атрибутика Італії Герб Прапор

широкі можливості для вирощування різноманітних сільськогосподарських культур: винограду, цитрусових,

маслин, овочів тощо. Цьому сприяють субтропічний середземноморський та перехідний клімат від субтропічного до помірного.
Найбільшими ріками є По, Тибр, Арно. Північні ріки живляться талими водами льодовиків і атмосферними опадами. Тому вони повноводні і використовуються для виробництва дешевої електроенергії. На півдні річки влітку мілководні і навіть пересихають.
Наймальовничішими в Італії є озера, що розміщаються в районі Альп. Більшість із них льодовикового походження (Лаґо-Маджоре, Гарда, Комо). На берегах озер створені курорти світового значення.
У країні переважають окультурені ландшафти. Лісистість території становить 20%. Ліси розміщаються переважно в Альпах.
За геологічною будовою Італія молода країна. Тому вона бідна на мінеральні ресурси, особливо на металорудні.
Серед паливно-енергетичних ресурсів важливе значення має кам'яне вугілля, що знаходиться в Сардинії і Тоскані, але його низька якість спричинилась до майже цілковитого припинення видобутку після закриття сардінських шахт у 1972 р. Тому вугілля імпортується в основному із США, країн СС та Центрально-Східної Європи.
Родовища природного газу зосереджені у долині річки По, в центрі Апеннінського півострова, на острові Сіцілія і на континентальному шельфі. Однак запаси його невеликі.
Значними є ресурси водної і геотермальної енергії. Після Другої світової війни більше половини електроенергії вироблялось в Італії на ГЕС. Однак до кінця XX ст. її обсяги значно знизились, склавши всього одну п'яту загального виробництва.
Видобуток вугілля припинено через його нерентабельність.
Родовища поліметалічних руд (цинк, свинець, срібло й інші метали) знаходяться у Східних Альпах і на острові Сардінія. За запасами ртутної руди Італія займає одне з перших місць у світі (Тоскана).

Донедавна Італія в основному забезпечувала власні потреби в алюмінію-сірці

(Сіцілія), цинку (Сардинія). Однак уже на початку 1990-х років основних мінеральних ресурсів стало не вистачати. Видобуток палива теж відстає від зрослих потреб у ньому на внутрішньому ринку. Італія залишається також імпортером основних енергоресурсів. Натомість надра Італії багаті на будівельні матеріали - мармур, граніт, туфи. У Тоскані видобувають всесвітньо відомий ніжно-білий мармур, який використовували древні римляни.

країна, яка за обсягом промислового виробництва на межі ХХ-XXI

ст. входить у число 10 найрозвиненіших країн світу. Основні галузі економіки країни: машинобудівна, текстильна і швейна, залізо- і сталеливарна, хімічна, харчова, моторобудівна, туризм. Найважливіший сектор економіки Італії — обробна промисловість.

Головні морські порти : Генуя, Трієст, Венеція, Неаполь.
Повітряний транспорт є важливим засобом пересування як територією Апеннінського півострова, так і для зв'язку з островами. Нарівні з великими міжнародними аеропортами в Римі, Мілані і Неаполі існує багато невеликих аеропортів на материку і островах. Головна авіакомпанія Італії — «АльІталія».

ТЕС – 78%, ГЕС – 20%, АЕС – 1,5

%, ГеоЕС – 0,5%.
Металургія - чавун, сталь, труби (Таранто, Неаполь, Генуя, Мілан та ін.). Більшого розвитку набула кольорова металургія: найбільш розвинена алюмінієва промисловість (пн-сх., Сардинія, Мілан), цинк (Сардинія), Магній (Больцано), олово (Тоскана).















Машинобудування – суднобудування (Трієст, Генуя, Палермо, Монфальконе), літакобудування (Турін, Неаполь), верстатобудування (Ломбардія, П'ємонт), трактори (Паданська рівнина), електротехніка (Мілан, холодильники, пральні машини), електротехніка (Мілан, Турин, Рим, Неаполь)

пластмаси, СВ, СК (Неаполь, Турін, Мілан), шини – (Турін,

Мілан), ліки, парфуми (Неаполь).











Нафтохімічна (найпотужніша в країнах Європи).
Текстильна промисловість – натуральні тканини (Ломбардія, П'ємонт), синтетичні тканини (Неаполь).

Турін.











Взуттєва (Мілан).

меблі"під старовину").








Італія знаходиться на одному з перших місць у

світі по розвитку ювелірної промисловості (здавна славляться своїми ювелірними виробами Флоренція, Рим, Венеція).

Харчова промисловість:
Макарони

птахівництво (передмістя)
Рослинництво – зернові культури, овочі, цукрові буряки (Паданська

рівнина), виноград (Тоскана, Лаціо), оливи, цитрусові, тютюн (Сицилія, південь)

приносить туризм, великими центрами туризму є:
Рим
Флоренція
Турін

знаменитий гірськолижними курортами,

в 2006 році в нім проходили XX Олімпійські ігри

Найбільшою популярністю у туристів користуються міста: Рим, Ватикан, Флоренція, Венеція, Турін. Перші чотири міста знамениті своїми культурними цінностями епохи Відродження.

році Італія входила у десятку головних торгових партнерів України.

За даними Державної служби статистики України, протягом січня-березня 2014 року за обсягом товарообігу України з країнами Європи, Італія посіла третє місце, поступаючись Німеччині та Польщі. За обсягами українського експорту Італія посіла друге місце серед країн Європи (поступаючись Польщі), за обсягами імпорту – третє місце (поступаючись Польщі та Німеччині).
У першому кварталі 2014 року товарообіг між Україною та Італією скоротився у порівнянні з відповідним періодом 2013 року на 0,8% (на 8,449 млн. дол. США) і склав 1 109,641 млн. дол. США. При цьому, експорт збільшився на 2,2% (на 15,622 млн. дол. США) і склав 725,72 млн. дол. США, а імпорт – зменшився на 5,9% (на 24,072 млн. дол. США) і склав 383,92 млн. дол. США. Позитивне сальдо склало 341,8 млн. доларів США.

Динаміка товарообігу між Україною та Італією протягом 2009-І кв. 2014 рр., млн. дол. США, за даними Держстату України

року серед основних позицій українського експорту до Італії переважала

сировина. Дані щодо структури експорту та динаміки його основних товарних позицій наводяться у таблиці нижче.

Дані щодо структури українського імпорту з Італії у І кварталі 2014 р. та динаміки його основних товарних позицій наводяться у таблиці нижче.

 

року сальдо зовнішньої торгівлі послугами між Україною та Італією

є позитивним і складає 25,78 млн. доларів США. У порівнянні з відповідним періодом 2013 року, відбулось зменшення загального обсягу торгівлі послугами на 7,86%. Експорт послуг в цей період скоротився на 5,9% (на 2,3 млн. дол. США) та склав 36,63 млн. дол. США, імпорт послуг в цей період скоротився на 13,9% (на 1,75 млн. дол. США) та склав 10,85 млн. дол. США. Позитивне сальдо торгівлі послугами склало 25,78 млн. дол. США.
Основними статтями українського експорту послуг до Італії були: послуги в сфері комунікацій та інформаційні послуги – 40,2%; транспортні – 23,8%; послуги з переробки матеріальних ресурсів – 17,0%; ділові послуги – 14,4 %.
У зальному обсязі імпорту послуг з Італії до України найбільшу питому вагу склали наступні: транспортні послуги – 29,9 %; ділові послуги – 24,4%; послуги, пов’язані з подорожами – 17,2%; послуги з будівництва – 8,3%; державні та урядові послуги – 7,2 %.
Протягом І кв. 2014 р. відбувалося зростання експорту послуг із будівництва (+533,5%), послуг зі страхування (+352,2%), роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності (+226,7%), ділових послуг (+2,5%), водночас відбувалося зменшення експорту послуг, пов’язаних з діяльністю у сфері телекомунікацій (-79,5%), державних та урядових послуг (-70%), послуг приватним особам, культурних та рекреаційних послуг (-22%), комп’ютерних та інформаційних послуг (-4,8%).
Протягом І кв. 2014 р. відбувалося зростання імпорту італійських послуг із страхування (+115,7%), водночас відбувалося зменшення імпорту італійських послуг, пов’язаних з фінансовою діяльністю (-74,1%), послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг (-67%), послуг з будівництва (-44,8%), державних та урядових послуг (-36,1%), ділових послуг (-10,9%), роялті та інших послуг, пов’язаних з використанням інтелектуальної власності (-8%).

Італія інвестувала в економіку України 1 101,2 млн. дол. США,

що складає 2,1% від загального обсягу іноземних інвестицій. Серед 123 країн-інвесторів за обсягами інвестицій в Україну Італія посідає 10 місце.
Динаміка італійських інвестицій в економіку України, млн. дол. США, за даними Держстату України

Структура італійських інвестицій в Україні

і торгівля
За 15 років зовнішня політики італійської республіки характеризувалась

значним посиленням міжнародної активності, як в Європі, так і в усьому світі.
На сьогодні Італія є членом ООН, групи "Великої вісімки", ЄС, ОБСЄ, Ради Європи, НАТО та інших міжнародних, європейських та регіональних організацій, впливовим гравцем на світовій та європейській аренах. Об'єктивною передумовою для реалізації зовнішньої політики Італії є економічні показники держави: потужна промисловість, розвинуте сільське господарство та високорозвинений науковий потенціал.
На сучасному етапі італійська політика спрямована на розширення міжнародного співробітництва та інтеграції, зміцнення стабільності, миру і безпеки, вирішення глобальних проблем і надання допомоги країнам, які потребують, відповідно з законом Італії про надання допомоги «бідним країнам» Legge numero 49 (26 Febbraio 2002) («Nuova Disciplina Della Cooperazione Dell'Italia Con I Paesi Poveri») . Перш за все-це країни африканського континенту (наприклад, країни Африки), країни, по яким були прийняті важливі міжнародні зобов'язання (наприклад, Афганістан і Ліван), а також країни, з якими налагоджені довгострокові економічні відносини і політичний взаємодія (країни Латинської Америки, Близького Сходу та Середземномор'я). Для реалізації фінансових інтересів Італія співпрацює з міжнародними інституціями та організаціями, такими як ЄС і країнами, що розвиваються.
Головним зовнішньополітичним пріоритетом для Італії залишається:
- участь в західних структурах, насамперед – в ЄС і НАТО;
- посилення участі та впливу на Балканах і в Середземномор'ї;
- встановлення та розширення співтовариства з Росією.
Однак, незважаючи на завидне географічне положення, в сучасній Італії відсутня чітка геополітична доктрина, оскільки її національні інтереси залежать від позиції США,адже внаслідок членства в НАТО на території Італії знаходиться більш ніж 100 військових баз, а відсутність енергоресурсів, економічна і соціальна нестабільність, наслідки глобальної фінансової кризи та майже щорічних урядових криз не дають можливості повної реалізації зовнішньополітичного курсу країни. Це вимагає від керівництва Італії перегляду власних позицій щодо реалізації зовнішньо політичного стратегії, створення нової сильної політичної еліти для формування країни як національної держави та необхідності збалансувати зовнішньополітичні пріоритетами з наявними на сучасному етапі ресурсами для їх реалізації.

та імпортом товарів і п’яте — за експортом та

імпортом послуг.

Країна експортує: автомобілі, мотоцикли, промислове устаткування, озброєння, хімікати, холодильники, пральні і конторські машини, текстильні і швацькі вироби, взуття, овочі, фрукти, цитрусові, вина.

алюмінієві, марганцеві руди, кам'яне вугілля, нафта, газ), складні машини,

хімікати, ліс, бавовник, вовну, продовольчі товари.