Слайд 2
Ідеалізовані схеми озеленення міст (диференціація за найпростішими
геометричними ознаками)
Слайд 3
схеми міських структур озеленення:
а – центрична; б –
периферійна; в – дисперсна (плямами);
г – клинами; д –
переферійна з клинами.
Слайд 4
Класифікація об’єктів системи озеленених територій міста.
озеленені території
загального користування;
озеленені території обмеженого користування
озеленені території
спеціального призначення.
Слайд 5
До озеленених територій загального користування входить
Парк – зелений
масив, сформований за законами садово-паркового мистецтва і призначений для
відпочинку населення, назва «парк» з’являється в першій половині XVIII ст.
Сквер — упорядкована і озеленена територія в середині житлової або промислової забудови і упоряджена місцями для відпочинку.
Бульвар – широка прогулянкова алея вздовж вулиці (посередині, по обох або по одній стороні) обсаджена деревами і упоряджена місцями для відпочинку.
Лісопарк – це благоустроєний ліс, призначений для вільного короткотермінового відпочинку і приведений шляхом поступової реконструкції в певну ландшафтно-планувальну систему.
Слайд 6
Визначення парку
парк – це земельна ділянка з природною
або спеціально висадженою рослинністю, з дорогами, алеями, водоймами, призначеними
для прогулянок, відпочинку, ігор.
Слайд 7
Типи парків
Історичний парк.
Парк культури і відпочинку.
Спортивний парк.
Парк
розваг (атракціонів).
Міський парк.
Парк-виставка.
Дитячий парк.
Меморіальний парк.
Етнографічний
парк (скансен).
Ботанічний сад.
Зоологічний парк.
Курортний парк.
Міський сад.
Слайд 8
Озеленені території обмеженого користування:
Озеленені території житлових районів, мікрорайонів
і кварталів, забудованих багатоквартирними будинками.
Озеленені території при вищих та
середніх спеціальних навчальних закладах.
Озеленені території дитячих дощкільних установ.
Озеленені території при культурно-освітніх і спортивно-оздоровчих установах.
Озеленені території при науково-дослідницьких закладах.
Озеленені території при закладах охорони здоров’я і соціального забезпечення.
Озеленені території при промислових підприємствах і складських зонах.
Озеленені території при житлових будинках в районах садибної забудови.
Парк або сад при санаторії, будинку відпочинку, дитячому таборі
Слайд 9
Озеленені території спеціального призначення:
Захисні зони при промислових
підприємствах.
Захисні зони від несприятливих природних явищ.
Водоохоронні зони.
Протипожежні насадження.
Насадження захисно-меліоративного
і меліоративного призначення.
Вуличні насадження.
Насадження вздовж автомагістралей і залізниць.
Насадження на кладовищах.
Розсадники і декоративні школи.
Слайд 10
а – увігнутість,
б – випуклість
в – замкнутість
г
– відкритість,
д- динамічність
е – статичність
ж – неперервність
з – перерваність
и
– безмежність
к – завершеність
л – концентричнісь
м - роззосередженіть
Основні характеристики рельєфу:
Слайд 11
Формування планувальної структури міста в різних рельєфних ситуаціях:
А
– компактна структура
Б – променева структура В – лінійна
структура Г – розгалужена структура Д – групова структура
1- терит. складні для освоєння,
2- першочергові для освоєння
3 – зона розширення міста
4- зона перспективного розвитку
5 – подолання порогу рельєфу
6 – розвиток вздовж природної осі
7 – подолання складки рельєфу
8 – основні і другорядні магістралі
Слайд 12
Формування містобудівного обєкту на різних ландшафтах. Використання рельєфу
для формування акценту: церкви, замку. Підсилення рельєфу.
Слайд 13
Типи структурного
розвитку міста:
- амфітеатральний
- кільцеподібний
- підковоподібний
- лінійний
Слайд 14
Просторова структура м. Львова
Просторова структура м. Львова
Слайд 16
Схема мережі відкритих озеленених територій міста
Слайд 17
Чинники впливу рельєфу на містобудівельне рішення:
- чинники, що
впливають на розміщення та будівництво і використання споруд;
- чинники,
що впливають на організацію міських комунікацій
- чинники, що впливають на стан навколишнього міського середовища (абсолютна висота над рівнем моря, конфігурація і форма рельєфу, експозиція схилів);
- фактори, що впливають на архітектурно-просторовий вигляд міста (ритмічні закономірності будови рельєфу, різновисотність ділянок, скульптурні формии).
Слайд 18
Внутрішнє
“Зелене кільце”
Львова
Слайд 19
Друге “Зелене кільце Львова”
Знесіння
Високий Замок
Личаківський п-к
Погулянка
Личаківське
кладовище
Снопківський
Парк
Залізна
вода
Стрийський п-к
п-к
Б.Хмель-
ницького
Цитадель
п-к І.Франка
Слайд 20
Водні структури м. Львова
Водні структури м. Львова
Слайд 24
Індонезія. Острів Балі. Рисові поля
Слайд 25
Освоєння ландшафту передбачає стратегію використання території
Слайд 26
Айян (Aigne) на півдні Франції. Невеликий пагорб планувально піідкреслено
- спіралепоподібна вуличка підводить до домінуючого в містечку простору —
головної площі з церквою Св. Мартіна
Слайд 27
Місто Калабака (Греція) в Фессалійській долині
Містечко Кабреспайне,
Франция
Гармонія міста та навколишнього ландшафту - місцевість
Слайд 28
Парк тхеквондо в м.Мучжу (Корея).
Три зони символізуватимуть тіло,
розум і дух людини
Слайд 29
Перу. Мачу Пікчу (Machu Picchu) - місто Інків,
1440-1532 р.
Половина зусиль, витрачених на будівництво, пішло на
підготовку ділянки і роботи по закладці фундаменту. Масивні підпірні стіни і ступінчасті тераси понад 500 років тримають місто, не даючи дощу і зсувам знести його зі скельного карнизу
Приклад інтеграції антропогенного ландшафту в природний
Слайд 31
Мехіко – столиця Мексики, 21 млн. мешканців. В
минулому місто палаців і скверів, нині - хаотичний забруднений
простір з проблемами транспорту і безпеки
Слайд 33
Цінність Львова як історичної урбаністичної
структури в інтегрованості міської тканини у природний ландшафт.
Історичні силуети міста впізнавані лише з ландшафтом в якому закладалося місто і підлягають охороні на рівні з забудовою
Слайд 34
Висічені в скелі церкви
Лалібела - місто на
півночі Ефіопіі, відоме монолітними церквами. Вважається, що більшість з
них були зведені протягом XII-XIII ст. Всього налічується 13 церков, які об'єднані в чотири групи.
Європейська цивілізація для церкви обирає природну домінанту – пагорб, церкви Лалібели “помістили” в кар'єрі – ідеальному замкнутому просторі. Камерність забезпечує функцію.
Слайд 35
Церкви є досягненням інженерної думки, оскільки їх розташування
пов'язане з артезіанською геологічною системою, яка подає воду на
вершину гірського хребта, де розташоване місто. Вода наповнює колодязі при церквах.
Слайд 36
В природний характер місцевості архітектура вносить нову
масштабність -
гігантська інженерна споруда змінює масштаб природного оточення.
2005 р. на європейській магістралі Париж - Барселона збудували міст через р. Тарн.
Інж. М. Вірложо та англійський арх. Норман Фостер.
Висота найвищої опори моста - 343 метри (на 23 м. вище Ейфелевої вежі).
Слайд 39
Початково теорія урбаністики базувалася на принципі диктуючої ролі
природного ландшафту – структура поселення формувалася в залежності від
умов рельєфу .Тепер ландшафт формується “під урбаністичну ідею”
Слайд 40
Дубай.
Пальма "Дейра" (The Palm, Deira) найбільша з
трьох "Пальм" з 41 “гілкою”.
Слайд 41
Об'єднані Арабські Емірати. Найбільший у світі проект будівництва
штучних островів
Слайд 42
Акта́у — місто в Казахстані, на узбережжі Каспію
(Каспійське мо́ре - найбільше озеро на Землі), з 1964
по 1991 місто називалося Шевченко.
Корпорація «Базис-А» починає будівництво адміністративно-житлового комплексу, що фактично створить бар'єр поміж містом і морем
Слайд 43
Проект екополісу-курорту на острові Зіра в затоці столиці
Азербайджану – Баку
Спроектований датськими архітекторами. Ідея полягає у створенні
семи урбанітичних вершин, як символу гірського Азербайджану. Будівлі органічної форми будуть нагадувати гірський хребет, який формуватиме силует острова.
Слайд 44
Архітектура - як штучний природний ландшафт. Стирання кордонів
між ландшафтом і будівлею.
Москва. Всесезонний спортивний комплекс, запроектований
під кер. арх. М. Хазанова, «Курортпроект».
.
Слайд 45
Заха Хадід. Культурний центр “Дондемун Дизайн Плаза і
Парк». 2009. Сеул. Пд.Корея