Слайд 3
Сквер ім. Марії Несвицької у Рівному
Слайд 5
Свято-Покровський кафедральний собор (м. Рівне) — Перший наріжний камінь Собору було
закладено Патріархом УАПЦ - Святійшим Мстиславом в 1990 році. Завершення будівництва і освячення
Собору Святійшим Патріархом Київським і всія Руси-України Філаретом, відбулось в 2001 році. Один з найвищих храмів України. Його довжина 51 м, ширина 42 м, висота - 55м. Великий купол, який символізує Ісуса Христа, та 12 менших, які символізуютьапостолів, а також 8 малих куполів створюють чудову композицію, яка є окрасою Рівного та проглядається з усіх сторін міста.
Слайд 9
Пам’ятник загиблим внаслідок аварії на ЧАЕС
Слайд 10
Рівненська атомна електростанція
Слайд 11
Рі́вненська АЕС (РАЕС) — перша в Україні атомна електростанція з енергетичним водо-водяним
реактором типу ВВЕР-440 (В-213), розташована біля міста Кузнецовськ, є відокремлений підрозділ НАЕК «Енергоатом».
Рівненська
АЕС розташована на західному Поліссі, біля річки Стир.
Слайд 12
Музей техніки Великої Вітчизняної війни в
Костополі
Слайд 13
Краєзнавчий музей у Костопілі було засновано 1979 року на громадських засадах.
Від 1992 року заклад
підпорядкований відділу культури і туризму Костопільської райдержадміністрації, відтак є
державним закладом.
Костопільський районний краєзнавчий музей є освітньо-виховним закладом, що покликаний не тільки збирати і зберігати, а й досліджувати та пропагувати матеріальні і духовні надбання минулого і сучасності. Чимало років його очолює знаний місцевий краєзнавець Анатолій Феодосійович Вакулка.
Слайд 16
«Червона калина» проводить оздоровлення різних верств населення. За
порівняно короткий час існування здравниці в санаторії відпочили та
оздоровилися понад сто тисяч осіб з 45 країн світу.
У санаторії «Червона калина» впроваджуються як сучасні, так і традиційні технології оздоровлення, причому особлива увага приділяється безмедикаментозним методикам та досягненням сучасної медичної науки, електроніки, лазерної техніки, комп'ютерних розробок.
Слайд 17
Геологічний заказник “Базальтові стовпи”. Костопільщина
Слайд 18
Створений на базі Івано-Долинського родовища базальтів. З 1972 р.
заказник «Базальтові Стовпи» має статус пам'ятки природи місцевого значення,
що її використовують як зону відпочинку. Щільні ряди колон-багатогранників вражають монументальністю і геометричним досконалістю. Базальтові стовпи — це магматична порода, розбита тріщинами на характерні для базальту стовпчасті структури. У поперечному розрізі стовпи мають форму від чотиригранників до семигранників, що робить цей матеріал зручним для брукування вулиць і шляхів.
Слайд 20
Тарака́нівський форт (інші назви — Ду́бенський форт, Нова Дубенська фортеця) — оборонна
споруда, архітектурна пам'ятка19 століття. Розташована неподалік від села Тараканів Дубенського району Рівненської
області, в мальовничій місцевості над рікою Іквою. Неподалік проходить автомобільна траса Київ — Чо
Слайд 21
Замок князів Любомирських. Дубно
Слайд 22
Ду́бенський за́мок — фортеця в місті Дубно Рівненської області. Визначна пам'ятка історії, культури
та архітектури України.
Виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом
Х—ХІІІ ст. існував як дитинець літописного Дубна. Зруйнований монголами в 1240—1241 рр. Приблизно в кінці XIV — початку XV ст. князь Федір Острозький спорудив дерев'яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев'яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями.
1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку[1].
Слайд 23
Заповідник “Поле Берестецької битви” с.Пляшева. Експонати музею
Слайд 24
Національний історико-меморіальний заповідник «Поле Берестецької битви», відомий також
як «Козацькі Могили» — комплекс пам'яток в селі Пляшева Рівненської області, місце вшанування
пам'яті тисяч козаків і селян, що брали участь у Берестецькій битві 1651 року під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.
Слайд 26
Монастир у Корці був заснований близько 1571 року князем Богушем
Корецьким як Воскресенський. Був двічі руйнований. Відновлений як францисканський кляштор у 1620—33 княжною Софією
Корецькою (у чернецтві Серафимою, від 1580 ігуменя монастиря) коштом її племінника князя Самуїла Корецького на честь Святої Трійці.
У Свято-Троїцькому храмі зберігається стародавня ікона Божої Матері — Споручниця грішних (надав її монастиреві 1622 року Ян-Карл Корецький), привезена або з султанської Туреччини, або прямо з Риму. За переказами, до неї молилась свята преподобна Марія Єгипетська в єрусалимському храмі.
У монастирі похована Анна Олексіївна Андро (дівоче прізвище — Оленіна; 1808—80), якій російський поет О. Пушкін присвятив низку поезій.
Слайд 27
Руїни Губківського замку. Березнівський район
Слайд 28
Знахідки експедиції Ю. М. Нікольченка у 1974 році доводять, що перший дерев'яний замок виник
тут ще в Х—ХІІІ столітті, але його разом з поселенням
знищила монголо-татарська навала. За версією краєзнавця Олександра Цинкаловського, яку він висловив в дослідженні «Стара Волинь і Волинське Полісся», кам'яна фортеця з'явився тут у XV ст. Перша згадка про замок відноситься до 1504 року, коли його, поселення, і призамкову церкву вщент зруйнували татари.
Слайд 30
У 1386 році князь Федір Острозький розпочав будівництво фортеці та її укріплень над
річкою Корчик. За іншою версією, яку пропагують деякі історики, першим
будівничим замку був Дмитро Ольгердович[2]. Проте це твердження є помилковим, адже у більшості історичних джерел зазначається, що засновником фортеці був князь Острозький, згаданий вище. З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який надійно захищав фортецю від нападу. Із заходу вона була надійно прикрита річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з'єднував його з навколишнім світом.
Слайд 36
Великий кам'яний храм святого Антонія