Слайд 2
План
БД – основна складова ІС
Основи проектування БД
Призначення СУБД
MS Access
Функціональні можливості СУБД MS Access
Слайд 3
БД – основна складова ІС
База даних – це
пойменована, структурована сукупність взаємопов’язаних даних, які характеризують окрему предметну
область.
Слайд 4
Що таке предметна область?
Предметна область – це частина
реального світу, яка підлягає вивченню з метою автоматизації.
Це може
бути підприємство, міністерство, вуз тощо.
Слайд 5
Предметна область: підприємство. Фрагменти ПО
Слайд 6
Кожен фрагмент предметної області характеризується множиною об'єктів.
Об’єкт можна
описати набором конкретних характеристик— атрибутів.
Об'єкт являє собою один
типовий, але невизначений екземпляр чогось у реальному світі
Слайд 7
Атрибути об’єкта “Автомобіль”
Слайд 9
Серед багатьох атрибутів кожен об’єкт повинен мати хоча
б один, значення якого є унікальним для кожного екземпляра
даного об’єкта.
Такий атрибут називається ідентифікатором
Слайд 10
Кожен об’єкт може бути інтерпретований як таблиця
Ідентифікатор об’єкта
“Довідник фірм”
Слайд 11
Зв'язки між об'єктами
Між різноманітними предметами реального світу
можуть існувати стосунки — зв'язки.
Зв'язок - це абстракція набору
стосунків, які систематично виникають між різними предметами у реальному світі
Слайд 12
Типи зв’язків
один-до-одного (1-1)
один-до-багатьох(1-∞)
багато-до-багатьох(∞-∞)
Слайд 13
Зв’язок один-до-одного
Зв'язок один-до-одного існує тоді, коли кожний екземпляр
першого об'єкта пов'язаний з одним екземпляром другого об'єкта, і
кожний екземпляр другого об'єкта пов'язаний з одним екземпляром першого
Слайд 15
Зв’язок “один-до-багатьох”
Зв'язок один-до-багатьох існує, коли кожний екземпляр першого
об'єкта пов'язаний з багатьма екземплярами другого і кожний екземпляр
другого об'єкта пов'язаний тільки з одним екземпляром першого.
Слайд 17
Зв’язок “багато-до-багатьох”
Зв'язок багато-до-багатьох (R3) існує, коли кожний екземпляр
першого об'єкта пов'язаний з багатьма екземплярами другого, і кожний
екземпляр другого об'єкта пов'язаний з багатьма екземплярами першого.
Слайд 19
Формалізація зв'язків.
Формалізація зв’язків виконується розміщенням допоміжних атрибутів у
відповідних об'єктах. Коли це виконано, говорять, що зв'язок формалізований
у даних.
Слайд 20
Для формалізації зв'язку один-до-одного (R1) допоміжний атрибут може
бути доданий до будь-якого об'єкта (але не до обох).
Практично це означає, що необхідно ідентифікатор одного з об’єктів перенести до іншого об’єкта, як допоміжний атрибут. Допоміжні атрибути позначаються ярличком ідентифікатора зв'язку:
Слайд 22
Для формалізації зв'язку один-до-багатьох (R2) ідентифікатор об’єкта, що
знаходиться з боку «одного» необхідно перенести як допоміжний атрибут
до об’єкта, що знаходиться з боку «багатьох».
Слайд 24
Для формалізації зв'язку багато-до-багатьох (R3) необхідно створити асоціативний
об'єкт, що містить посилання на ідентифікатори кожного з об'єктів
що беруть участь у зв'язку.
Тоді асоціативний об'єкт оброблятиметься як окремий об'єкт. Подібно будь-якому іншому, асоціативний об'єкт може мати додаткові атрибути і брати участь у зв'язках з іншими об'єктами.
Слайд 26
Елементи проектування бази даних
Створити базу даних для автоматизації
роботи менеджера фірми з продажу книг. Діяльністю фірми є
продаж книг певних видавництв на основі замовлень. Клієнти (замовники) мають можливість одночасно замовити декілька книг та оплатити замовлення протягом деякого часу.
Слайд 27
Етап 1. Визначення об’єктів в даній предметній області.
Визначення атрибутів кожного об’єкта. Створення концептуальної моделі.
В даній предметній
області (фірма з продажу книг) можна виділити наступні об’єкти:
КНИГА
КЛІЄНТ
ЗАМОВЛЕННЯ
ВИДАВНИЦТВО
Слайд 28
Концептуальна модель даної предметної області
Слайд 30
Етап 2. Формалізація зв’язків. Побудова логічної моделі
Слайд 31
Етап 3 Інтерпретація об’єктів як таблиць