Презентация на тему Десятинна церква

Русі. Споруджена древньоруськими та візантійськими майстрами у 989-996 роках

у період князювання Володимира Святославовича, котрий виділив на її побудову десяту частину княжих доходів - десятину. Звідси й виникла назва храму. Старовинні джерела називають Десятинну церкву церквою Богородиці.

На початку ХІ століття її оточили галереями. Десятинну церкву

вкрашали мозаїка, фрески, різні мармурові та шиферні плити (ікони, хрести та посуд привезено з Херсонеса Тавридського (Корсуня)). У Десятинній церкві поховані Володимир Святославович та його жінка - візантійська царівна Анна, сюди ж з Вишгорода привезли прах княгині Ольги.

Батия, захопивши Київ, знищили Десятинну церкву - останню схованку

киян.

30-х роках XVII століття за ініціативи митрополита Петра Могили.

Далі розкопки проводились у 1824 році К. А. Лохвицьким, у 1826 році - Єфимовим, у 1908-14 роках - археологом Д. В. Милеєвим. Під час розкопок було знайдено чимало цінних фрагментів мозаїки підлоги, фрескового і мозаїчного прикрашень храму, кам"яні захоронення, залишки фундаменту тощо.

руїни княжих палаців і житла бояр, а також ремеслецькі

майстерні та численні поховання ІХ-Х століть. Археологічні знахідки зберігаються у заповіднику "Софійський музей", в історичному музеї України та в інших музеях.

Петром Могилою і у 1828-42 роках за проектом В.

Й. Стасова на місці Десятинної церкви були збудовані однойменні храми, що не збереглися.

НАН України під керівництвом Г. Ю. Івакіна спільно з дослідниками з Санкт-Петербурга (зокрема Ермітажу)

та за допомоги студентів історичних факультетів України проводяться археологічні дослідження фундаментів Десятинної церкви на глибині близько 2-х метрів та частини оборонного рову з залишками дерев'яних конструкцій. Незважаючи на відсутність фінансування археологічні дослідження не припинялися. На теперішній час вони ще не завершені.