Слайд 2
План
1. Теорії походження Київської Русі
2. Утворення Київської Русі
3.
Політичний і соціально-економічний розвиток Київської Русі
4. Становлення давньоруської держави
(князювання Олега, Ігоря, Ольги, Святослава)
5. Період піднесення Київської Русі (В. Великий, Я. Мудрий)
6. Тимчасова політична стабілізація (В. Мономах, М. Великий)
7. Занепад Київської Русі
8. Татаро-монгольська навала
9. Культура Київської Русі
10. Утворення Галицько-Волинського князівства (Роман Мстиславович, Данило Галицький)
Слайд 4
1. Існують такі теорії утворення Київської Русі:
а) норманська (німецький вчений Байрон і Міллер у ХVIII
ст.), держава створена норманами
б) природно-історичного процесу (утворенню передували політичні, економічні передумови та союзи племен)
в) хозарська ( за якою поляни були – хозарськими племенами)
Слайд 5
На території сучасної України було вісім союзів слов'янських
племен.
1. Поляни — проживали навколо Києва, який був
їхнім головним по-
літичним центром.
2. Древляни — займали землі південного басейну Прип'яті, Гори-
ні, західного берега Дніпра і північного басейну Тетерева. їхній центр — Іскоростень.
3. Сіверяни — займали значну територію на схід від середньої течії Дніпра, басейн нижньої Десни, Сули і Ворскли аж до верхів'їв Сіверського Дінця. їхніми політичними центрами були міста Чернігів, Новгород-Сіверський і Переяслав.
4. Гіверці — займали територію між нижніми течіями Дністра і Пру-ту і досягали Чорного моря. їхнім політичним центром був Біл-город над Дністром.
5. Уличі — жили між нижнім Дністром, Південним Бугом і Дні-пром аж до Чорного моря. їхнім політичним центром було місто Олешня на Дніпрі.
6. Волиняни — жили вздовж течії Західного Бугу.
.7. Дуліби — жили на захід від полян у басейні Західного Бугу. Полі-тичний центр волинян і дулібів — Теребовля.
8. Білі хорвати — жили в Карпатах і басейні верхнього Дністра. По-літичним центром був Ужгород. Деякі історики волинян і дулібів об'єднують в один політичний союз і вважають, що на теренах України було сім політичних союзів.
Слайд 7
Сусідами східнословянських племен були:
- нормани(варяги)
-хозарський каганат
-болгари
-печеніги
-аварський каганат
-угри (мадяри)
Слайд 8
Наприкінці ІХ ст. відбувається процес об’єднання східно слов’янських
племен навколо Києва, і за іменем столиці державу називають
Київська Русь. Існують версії, що Київ був заснований в другій половині V ст. 482 р. умовна дата заснування Києва. 3 брати (Кий, Щек, Хорив) і їх сестра Либідь – символ заснування міста.
Слайд 9
Наприкінці ІХ ст. відбувається процес об’єднання сх. слов’янських
племен навколо Києва, і за іменем столиці державу називають
Київська Русь. Існують версії, що Київ був заснований в другій половині V ст. - 482 р. умовна дата заснування Києва. 3 брати (Кий, Щек, Хорив) і їх сестра Либідь – є символом заснування міста.
Слайд 11
Особливості державно-адміністративного устрою Київської Русі
1. Федеративний устрій.
2. Приєднані
землі ще мали велику самостійність.
3. Великий князь Київський мало
втручався у внутрішнє життя цих земель.
4. Обов’язками земель було:
• сплачувати данину;
• брати участь у військових походах разом з київським князем.
Федерація — об’єднання племен, родів під спільною верховною владою.
Слайд 12
Державно-адміністративний устрій Київської Русі
Великий князь - володар усієї
землі й держави, у руках князя зосереджено всю законодавчу
і виконавчу владу. Він - верховний суддя, керівник дружини (війська)
Князь спирався на:
Боярську Раду (дорадчий орган при князеві, складалася з багатих і знатних феодалів).
Адміністративний апарат
Намісники — місцеві князі, які мали велику владу на місцях.
Воєводи — керували військом.
Під’їзні — збирачі оброку, данини.
Тіуни — управителі князівського дому.
Посадники — правили в містах від імені князя
Слайд 13
Військо
• Княжа дружина
• Флот
• Удільні полки
• Вої —
ополчення селян І міщан
Суд
• Княжий суд
• Церковний суд
• Вотчинний
(феодальний) суд
Казну, яка поповнювалася:
— даниною;
— штрафами;
— податками;
— митними зборами
Віче (народні збори)
Слайд 14
Населення Київської Русі складалося з таких верств:
1. Бояри
— знатні землевласники - феодали:
• на вищому щаблі стояли
великі бояри і “світлі князі”, які володіли окремими князівствами та містами;
• заможні верстви населення:
— намісники;
— великі купці — власники;
— місцева знать.
2. Молодші люди:
• торговці;
• ремісники.
Слайд 15
3 Вільні селяни - смерди, які платили київським
князям данину, виконували в його володіннях різні роботи.
4 Біднота-“чернь”
(ті, хто нічого не мали й наймалися на “чорну роботу"):
• чорнороби - в містах;
• залежні селяни - в селі:
- закупи — закабалені селяни, які попадали в залежність від землевласника через позичку — “купу” — грошима, зерном, худобою;
- рядовичі - залежні селяни від великого землевласника через укладення договору “ряду” про роботу на феодала;
- холопи — повністю безправні люди, раби, які в основному працювали при дворі феодала.
Слайд 16
Першими князями були Аскольд та Дір
В 860 році
вони здійснюють похід на Константинополь і спустошують його околиці.
Слайд 17
Літопис свідчить, що після завершення вдалого походу 860
року Аскольд послав до Константинополя послів з проханням направити
на Русь місіонерів для святого хрещення населення держави. Через деякий час до Києва з Константинополя прибув єпископ. Аскольд прийняв християнство і здійснив перше хрещення Русі, яке торкнулося лише верхівки суспільства. Охрестити населення всієї Київської держави і встановити християнство як офіційну релігію не вдалося.
Нова релігія зустріла опір з боку широких мас, які були язичниками, язичницьких волхвів (жерців) і значної частини панівної верхівки. Результатом стало насильницьке усунення Аскольда з київського престолу за Підтримки новгородського князя Олега.
Слайд 18
В 862 році на Русь прибувають варяги Рюрик,
Синеус і Трювор. Рюрик осів в Новгороді.
Слайд 19
У 879 році Рюрик помер, спадкоємцем стає його
малолітній син Ігор, регентом якого був призначений Олег (Новгородський
князь).
Слайд 20
У 882 році він організовує похід на Київ
і об’єднує 2 політичних центри в одну державу, яка
отримала назву Київська Русь. Олег вбиває Аскольда і Діра
Слайд 21
907 році – похід на Константинополь,
Візантія сплачує
Контрибуцію
(по 12 гривень срібла на кожен човен)
Слайд 22
Обклав даниною полян, древлян, сіверян, тиверців та радимичів.
Зруйнував хозарські порти на Каспії. Русь вийшла на міжнародну
арену.
Слайд 23
884 рік.- засновано м.Житомир – дружинником Житомиром не
був, що був не згодний з політикою Олега у
Києві. (Житомир - жито і мир)
Слайд 24
Значення його діяльності
1. За князювання Олега посилювалися об’єднавчі
процеси, завершився процес утворення Київської держави, який став результатом
тривалої політичної, економічної та культурної консолідації східних слов’ян.
2. Зміцнив монархічну форму правління Русі.
3. Київська Русь утвердилася як рівноправний партнер Візантійської імперії.
4. Посилив військову могутність Київської Русі, що сприяло активізації її зовнішньополітичної діяльності.
Слайд 26
Князь Ігор (912-945рр.)
Ігор та Ольга
Слайд 27
Ігор розширює свою територію, приєднує підлеглі племена. Він
здійснив 2 походи на Візантію 941 р. Було організовано
воєнну експедицію, була невдалою , спалено флот “грецьким вогнем”
Русь – змушена зректися володінь на Чорному морі, сплачує мито.
Слайд 28
944 р. Невдалий похід Ігоря проти Візантії. Було
підписано договір:
- руські купці позбавлялися права безмитної
торгівлі у Константинополі;
- було обмежено купівлю купцями коштовних тканин;
- руські воїни мусили обороняти кримські володіння Візантії від кочівників;
- київський князь зобов’язувався не нападати на володіння Візантії;
- не утримувати військових гарнізонів у гирлі Дніпра.
Слайд 29
Щоб компенсувати втрати Ігор посилює податки («полюддя»). Загинув
Ігор в 945 році під час спроби вдруге
зібрати
данину з
древлян, які
вбили його.
Слайд 30
Данина — у стародавні часи назва натурального або
грошового податку, що його сплачували підкорені племена на користь
своїх переможців.
Полюддя — об’їзд підвладних князеві земель, із яких він збирав данину власноручно.
Дружина — загін воїнів, об’єднаних навколо вождя племені, а згодом —князя.
Повіз — данина, яку селяни самі привозили князям.
Слайд 31
Княгиня Ольга
(945- 962рр.)
В «Повісті временних літ»
описують її як вродливу, енергійну, хитру, мудру правительку, з
«чоловічим розумом».
Слайд 32
Нестор-літописець називає її “світанком перед сонцем”, “наймудрішою серед
усіх людей”.
2. Сучасники її внука Володимира називали "наймудрішою серед
чоловіків”.
3. Стародавні перекази нарікали Ольгу хитрою.
Слайд 34
швидко і жорстоко помстилася древлянам.
Слайд 35
* 955 році прийняла християнство.
Слайд 36
Провела податкову реформу
було запроваджено норми данини, податків
- “уроки", “оброки", “дані”, щоб регламентувати повинності;
• створено “устави”,
щоб ними керувалися княжі дружинники, збираючи данину;
• данину приймали від населення в укріплених пунктах - “становищах” — опорних пунктах центральної влади на місцях;
• встановила місця збору данини — “погости” —куди зносилася данина де княжі люди забирали зібрану данину;
• дві частини данини відправляли до Києва як державний прибуток, третю частину — до Вишгорода в Ольжин двір і вона була прибутком княгині (Вишгород — місто княгині Ольги).
Слайд 37
Сама об’їздила на санях та возі майже всі
свої володіння: річками Десна, Мста, була в Новгороді, Пскові,
закладала нові села, міста, наставляла у них урядників.
Літописець повідомляє, що у Пскові, мов реліквію, зберігали сани, якими вона подорожувала.
Слайд 38
В зовнішній політиці надавала перевагу дипломатії – дипломатичні
місії у Візантію і Німеччину.
959 р. Відправила послів
до германського імператора Оттона І з проханням направити до Києва єпископів і священиків.
Слайд 39
Ольга передала владу сину Святославу
(962 – 972рр.)
Сміливий, з рицарською вдачею, Святослав — “перший запорожець на
київському престолі”, за словами М. Грушевського, ціле своє життя провів у війнах і походах.
Слайд 40
Візантійський мемуарист X ст. Лев Диякон, сучасник Святослава,
так описав портрет київського князя: “Помірного зросту, не надто
високого і не дуже низького, з кошлатими бровами, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім голою, але з одного її боку звисало пасмо волосся — ознака знатного роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком порівнянні, однак вигляд він мав похмурий і дикий. В одне вухо у нього було втягнуто золоту сережку, вона була прикрашена двома перлинами. Одяг його білий і відрізнявся від одягу його оточення тільки чистотою”
Слайд 41
Святослав підкорив в’ятичів, розгромив Хозарський каганат, захопив землі
Північного Кавказу. Протягом 969 – 70рр. завоював Північно –
Східну Болгарію, вторгся у Фракію ( яка належала Візантії )
Слайд 42
Після облоги Доростола Святослав повертався додому ( візантійці
попередили печенігів, які розгромили загін Святослава).
Печенізький хан Куря
наказав зробити з його черепа чашу і кожен печеніг напився води з Дунаю. Кубок покрили золотом і сріблом і зробили напис
«Чужого шукаючи, своє загубиш». Місце хозарів тепер зайняли печеніги.
Слайд 43
Період піднесення Київської Русі
Після смерті Святослава почалась
боротьба за престол (між Ярополком, Олегом та Володимиром ).
Перемогу отримав Володимир.
Слайд 44
Володимир Великий
(980 – 1015)
“І народ за серце й
розум
Свого князя шанував:
“Красним сонечком” України
Володимира прозвав”.
(О. Олесь)
Слайд 45
В цей період завершився процес формування території Київської
Русі. Володимир боровся проти радимичів, здійснював військові походи на
Захід до Польщі та Закарпаття, боровся з печенігами. Було побудовано систему укріплень кордонів –«змієві вали».
Слайд 46
980 р. Володимир, спираючись на новгородську дружину і
варягів, вигнав Ярополка з Києва, якого пізніше вбили дружинники
Володимира. Так Володимир став княжити у Києві.
Слайд 47
Територіальне зростання Київської Русі
1. 981-993 pp. Походи князя
Володимира на ятвягів, в’ятичів, білих хорватів, унаслідок яких усі
східнослов’янські племена були об’єднані навколо Києва.
2.Зміцнив центральну владу, у кожному князівстві посадив одного з синів ( мав 12 синів ), ліквідовував племінну автономію
3. Власного дядька Добриню послав правити від свого імені до Новгорода Великого, підкресливши цим своє намагання міцніше з’єднати Північ з Півднем держави.
Слайд 48
Здійснив реформу місцевого управління, зміцнив центральну владу, ліквідовував
племінну автономію( мав 12 синів ). Вся виконавча, законодавча,
військова влада зосереджувалась в руках князя.
Слайд 49
Здійснив такі реформи:
• адміністративну (для об’єднання земель в
єдину державу): землі князівства, де правили залежні від нього
місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам.
Усю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості. На зміну родоплемінному поділу було запроваджено територіальний, що є однією з основних ознак формування державності;
• військову (для створення сильної дружини (війська): ліквідовано “племінні” військові об'єднання і створювалося військо на основі розданих земельних володінь;
Слайд 50
• судову (для вдосконалення судочинства): розмежовано церковне і
князівське судочинство, запроваджено новий кодекс правових норм, поки що
усний — “Закон земляний”
• оборонну (для відбиття нападів ворогів): будував фортеці й оборонні рубежі, які згодом історики назвуть „богатирськими заставами” (так звані “змієві вали”) загальною довжиною майже тисяча кілометрів.;
• фінансову (для покрашення економічних відносин держави). Князь почав карбувати власні гроші (златники і срібники). Монети виробляли із золота і срібла.
На них з одного боку зображено Христа, а з другого - Володимира, котрий сидить на троні з хрестом у руці. Нині нумізматична колекція князя Володимира та його нащадків налічує 11 златників і 340 срібників.
Слайд 51
Було запроваджено державну символіку.
Герб Володимира - тризуб.
Археологи знаходили
зображення тризуба на багатьох предметах: срібних монетах, будівельній цеглі
Десятинної церкви, прикрасах тощо.
Слайд 52
Причини прийняття християнства
1. Язичество не могло слугувати об'єднавчій
політиці київського князя, тому потрібна була нова єдина релігія.
2.
Збереження язичеської релігії перешкоджало державній культурній, національній консолідації племен, які мешкали у централізованій державі Володимира.
3. Розвиток феодальних відносин, зростання нерівності вимагали нової релігії, яка б освячувала князівську владу, підносила авторитет князя, вчила терпіння та покори.
4. Потреби часу вимагали знайти в християнстві ідеологічну опору, якої держава раніше не мала.
5. Вплив країн Європи.
Слайд 53
У 988 році відбувається запровадження християнства.
У «Повісті
временних літ» розповідається, як посланці Русі відкинули іслам через
заборону уживати алкогольні напої і зупинили свій вибір на християнстві Візантійського зразка, яке розкішними релігійними обрядами викликало захват.
Слайд 54
У 987 році за надану Візантії допомогу у
придушенні повстання Володимир почав вимагати сестру імператора Василя ІІ
Анну, умовою було прийняття християнства.
Слайд 56
Володимир наказав позаганяти юрби киян у притоку Дніпра
–річку Почайну і там всіх разом вихрестити. Незважаючи на
опір людей, ламалися язичницькі ідоли, а натомість будувалися християнські церкви.
Слайд 57
Значення прийняття християнства на Русі
1. Християнство стало основою
для створення могутньої централізованої Київської держави.
2. Сприяло політичному і
культурному об’єднанню східно слов'янських племен.
3. Зріс авторитет самого князя, який перестав бути варварським вождем.
4. Введення нової віри зміцнило міжнародний авторитет Київської Русі, відкрило дорогу київським князям для міжнародних зв'язків з дворами Європи.
5. Християнство вивело Київську Русь у передові європейські країни.
6. Сприяло розширенню економічних і культурних зв’язків з багатьма народами.
7. Допомогло налагодженню тісніших міжнародних зв’язків Русі з християнським світом, зокрема встановленню дипломатичних відносин з європейськими монархіями.
9. Русь долучилася до європейської цивілізації.
10. Стимулювало розвиток писемності, літератури, архітектури та мистецтва.
11. У Київській Русі поширилася грамота, виготовлення пергаменту, паперу, переписування й оздоблення книг, церковний хоровий спів.
12. Монастирі стають центрами ученості і літописання, створюються перші бібліотеки.
Слайд 58
Було споруджено першу церкву Св. Василя - християнського
імені князя Володимира.
(996 р.) збудовано й освячено перший кам’яний
хрестокупольний київський храм Успіння Богородиці який був збудований за візантійським зразком.Церкву стали називати Десятинною — від десятої частини , які було виділено на її утримання
Третій християнський храм було збудовано у Василеві Св. Преобреженія
Також церкви у Вишгороді, Берестові, Білгороді, Суздалі.
Слайд 59
Син Володимира Святославовича Ярослав, будучи намісником у Новгороді,
у 1014 р. відмовився виплачувати батькові щорічну данину. Володимир
почав готуватися до походу на Новгород, але раптово помер.
Після смерті Володимира (1015 р.) залишилося 12 синів, між якими розпочалася боротьба за київський престол.
Слайд 61
Називали “тестем Європи”. Дружина – дочка Шведського короля,
три дочки були замужем за норвезьким, французьким та угорським
королями.
Слайд 62
В 1036 році остаточно розгромив печенігів. На честь
перемоги у Києві було збудовано Софіївський собор, а при
ньому – першу бібліотеку
Слайд 63
“Церква дивна і славна всім навколишнім країнам, подібної
не зустріти в жодній країні від Сходу до Заходу"
(Іларіон).
Слайд 64
Ярослав заснував
Києво – Печерську лавру.
У місті
Києві було бл.400 церков
Слайд 65
У лаврі жили і працювали відомі літописці, вчені,
лікарі, живописці — Іаков, Никон, Агапіт, Аліпій, Григорій.
Тут близько
1113 року літописець Нестор склав літопис “Повість минулих літ” — основне джерело наших знань з історії Київської Русі.
Слайд 66
В’їзд у місто був через
Золоті Ворота
Слайд 68
Головним досягненням було зведення основних норм тогочасного права
у збірник законів «Руську правду»
Слайд 69
“Правда Ярослава” складалася з 18 статей:
• обмежено право
помсти;
• встановлювалися грошові покарання за вбивство або скалічення;
• грошові
покарання залежали від соціального стану потерпілого;
• охороняла приватну власність та її власника;
• закріпила нерівноправність осіб різних соціальних верств;
• найбільшими правами користувався князь, якому йшла частина штрафів, що накладали на злочинців.
Слайд 70
Золотий ковчег для зберігання «Руської правди»
Слайд 71
Згодом “Руську правду” було доповнено новими статтями та
положеннями синами Ярослава, тому згодом названо “Правдою Ярославичів”:
• закріплювалася
приватна власність на землю, угіддя, рухоме майно (коні, знаряддя виробництва);
• закріпила нерівноправність осіб різних соціальних верств;
• грошові покарання залежали від соціального стану потерпілих
Так, за вбивство огнищанина (управителя) убивця платив 80 гривень, а за вбивство смерда чи холопа — тільки 5 гривень;
• найсуворішим покаранням за злочини була конфіскація майна злочинця і вигнання його з общини;
• князь користувався найбільшими правами;
• частина штрафів, які накладалися на злочинців, йшла на користь князя;
• великі покарання призначалися за образу честі;
• кровна помста за Ярослава Мудрого допускалася, але за його синів її було заборонено, натомість вводили грошову компенсацію;
• багато статей було про купців, позички грошей, про різні угоди, відсотки, це свідчило, що в Київській Русі розвивалася торгівля.
Слайд 72
1043 р. Здійснив останній похід на Візантію.
Похід закінчився
укладенням мирної угоди, згідно з якою:
• у Візантії осідав
постійний руський військовий корпус;
• візантійський імператор видав дочку Анастасію за улюбленого сина Ярослава - Всеволода.
У зовнішній політиці надавав перевагу дипломатії, а не силі зброї.
Слайд 73
Значення
1. “Руська правда” є важливим джерелом для вивчення
політичного, економічного життя Київської Русі, державного устрою, побуту та
звичаїв.
2. Закріпила основні юридичні норми ранньофеодальної епохи, на цілі століття стала взірцем, основою для всяких розпоряджень.
3. Норми “Руської правди” застосовували і після розпаду Київської Русі:
• у Галичині - до 30-х років XV ст.;
• на землях Великого Литовського князівства — до 40-60-х років XV ст.;
• на території Московської держави — до затвердження Судебника 1497 р
Слайд 74
1051 р. Ярослав Мудрий самочинно поставив Іларіона (вітчизняного
церковного діяча) митрополитом без погодження з константинопольським патріархом.
Іларіон
- митрополит київський, церковний і політичний діяч, блискучий промовець, філософ, автор “Слова про благодать”
Слайд 75
Опікувався школами, бібліотеками. Сам князь мав одну
з найбільших бібліотек у світі, таємницю місцезнаходження якої до
сьогодні не розкрито.
За його наказом переписували найкращі книжки візантійської і світової літератури, прикрашали їх золотом, сріблом, коштовним камінням, чудовими гравюрами.
Заснував у Новгороді школу для 300 юнаків.
Слайд 76
Висновок:
Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності
Русі.
Київська держава досягла найвищої могутності і розвитку, утвердилася
як сильна європейська держава, а Київ став перехрестям політичних, економічних, торговельних, культурних шляхів тодішнього світу.
Зріс міжнародний авторитет Київської держави як великої країни Європи. З ім’ям Ярослава пов’язано небачений злет культури Київської Русі
Слайд 77
Щоб запобігти братовбивчій боротьбі він застосував принцип старшинства.
Слайд 78
Після смерті Ярослава Мудрого почався період феодальних усобиць,
політичного ослаблення Київської Русі. Утворюється тріумвірат синів ( Ізяслав,
Святослав, Всеволод).
Слайд 79
Виникає міжусобна війна, цим скористалися половці (спустошували землі).
1097 року відбувся Любецький з’їзд на якому обговорювалось питання
про уникення розпаду Русі
Слайд 80
ПРИЙНЯТО РІШЕННЯ: “кожний хай тримає вотчину свою і
не зазіхає на чужу»
Слайд 81
Онук Ярослава Мудрого – Володимир Мономах зайняв престол.
Правління В. Мономаха – остання точка у об’єднанні Русі,
він припинив усобиці. В 1115 р. було збудовано перший міст через Дніпро.
Слайд 82
Мономах розробив «Устав» доповнення до «Руської правди», де
обмежив використання рабської праці. Після смерті його син Мстислав
продовжує політику батька.
Слайд 83
Занепад Київської Русі.
Причини:
напади степових кочовиків,
піднесення удільних князівств,зростання
міжкнязівських взаємин,
великі розміри держави,
відокремлення князівств,міжусобиці між князями.
Слайд 84
Волинське та Галицьке князівства поступово почали відігравати роль
консолідуючого центру руських земель. Волинський князь Роман Мстиславович у
1199 р. об’єднав Волинь та Галичину в одне князівство.
Слайд 85
У 1202 р. приєднав Київ, і розширив кордони
від Карпат до Дністра. З 1205 р. втручається в
міжусобиці Польських князів, потрапляє у засідку і гине. Це призвело до роздробленості.
Слайд 86
Залишаються сини Данило і Василько. У 1238 р.
Данилу Галицькому вдалося відродити Галицько-Волинське князівство.
Слайд 87
В цей час консолідацію руських земель перериває монголо-татарська
навала (1237-41 рр.). Монгольські полчища Батия захопили землі Русі.
Руські землі потрапляють під владу Золотої Орди. Русь була завойована і спустошена. Монголо-татари зруйнували і спалили Переяслав, Чернігів.
Слайд 88
Поширена легенда, що коли Батий підійшов до Києва,він
не хотів руйнувати місто. 6 грудня 1240 р. –
дата захоплення Києва.
Слайд 89
Після цього монголо-татари йдуть до Польщі і Угорщини,
руйнують тисячі міст і сіл, вивезли багато матеріальних цінностей
Слайд 90
Впроваджували ярлики (або грамоти) на управління за сплату
данини.
Слайд 91
В 1242 р. у пониззі Волги монголо-татари заснували
державу – Золота Орда. Руські землі перебували у васальній
залежності від неї.
Слайд 92
В 1246 р. Данило Галицький змушений був їхати
до Батия і підкоряючись дістає ярлик.
Слайд 93
Розвиток Галицько-Волинського князівства за Данила Галицького (1238-1264 рр.).
У 1239 р. Данило Галицький приєднав до своїх володінь
Київські землі. Уклав союз з угорським королем ( проти монголо-татарів).
римським (який
обіцяв очолити
хрестовий похід
проти монголо-татар).
У
1253 р. отримав корону від папи римського, однак допомоги не було.
Слайд 95
В 1256 р. заснував місто Львів(на честь сина
Лева).
Слайд 96
Намагався налагодити відносини з Литвою та Польщею. Організував
війська, укріпив міста.
Слайд 97
2003 р. Леонід Кучма заснував орден Д.Галицького.
Слайд 98
. Після смерті Данила Галицького Галицько-Волинське князівство фактично
розпалося і втратило свою велич. Після 1340 р. Галицько-Волинська
держава припинила своє існування і українські землі були поділені між сусідніми державами.
Слайд 99
Значення Галицько-Волинського князівства :
1. це була друга велика
держава після Київської Русі
2. забезпечило високий рівень економічного та
духовно-культурного розвитку українських земель
3. відкрило доступ в українські землі Європейським впливом.
Слайд 112
Адріан святий. Фреска Софійского собору в Києві
Слайд 113
Іоанн Златоуст. Мозаїка Софийского собору в Києві .
Слайд 116
Писемність і освіта
Алфавіт кириллиця і глаголиця
Мініатюра
з рукописної
книги.
Слайд 117
Берестяні грамоти
От Гостяты к Василю.
«Что мне дал
отец и родичи дали впридачу, то за ним.
А
теперь, женясь на новой жене, мне он не дает ничего. Ударив по рукам (в знак новой помолвки), он меня прогнал, а другую взял в жены. Приезжай, сделай милость»
Слайд 120
Музиканти і скоморохи Київської Русі
Слайд 123
Кольчуга – оборонні лати з продітих один в
одного залізних колець.
Воїн в латах
Сережка-підвіска
ХІ-ХІІІ ст.
Шолом
Ярослава Всеволодовича
Слайд 124
Зернь
Сережка-подвеска
Бусина, прикрашена зернью