Слайд 2
ПРЕЗИДЕНТИ ВЕЙМАРСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ
Слайд 3
КРИЗА У ВЕЙМАРСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ 1919-1925
1919-1932 рр. – президент
Фрідріх Еберт.
Глибока економічна криза з-за великих репарацій.
Гіперінфляція.
Робітничі виступи
в Саксонії і Тюрінгії під керівництвом КПН.
Політична нестабільність та екстремізм: вбивство німецькими націоналістами «міністра –єврея» Вальтера Ратенау.
1920 рік – військовий путч Каппа-Лютвіца (придушено урядом).
Слайд 4
ПЛАН ДАУЕСА І ПЕРІОД СТАБІЛІЗАЦІЇ (1925-1929)
1924 рік –
на Лондонській конференції затверджено план Дауеса: Німеччина за 4
роки отимала 30 млрд. кредитів, а виплатила лише 10 млрд. репарацій).
1925-1929 – стабілізація і зростання економіки.
1925-1934 – правління президента Пауля фон Гінденбурга.
Активність поміркованих (СДПН), правих (НСДАП) та лівих партій (КПН).
Слайд 5
ПРИЧИНИ ЗАРОДЖЕННЯ НАЦИЗМУ (ФАШИЗМУ) В НІМЕЧЧИНІ
Реваншистські настрої після
поразки у І Світовій війні;
Важкі для країни умови Версальського
миру 1919 року;
Соціальна незахищеність населення;
Невдалі спроби уряду вирішити проблеми в країні;
Реакція на комуністичну ідею «експорту соціалістичної революції»;
Націоналістичні ідеї в Німеччині, засновані на вченні Шопенгауера, Ніцше, Гобіно тощо.
Слайд 6
НАЦІОНАЛ- СОЦІАЛІСТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ НІМЕЧЧИНИ
1919 рік – утворення
Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини ( НСДАП нім. Nationalsozialistische Deutsche
Arbeiterpartei, NSDAP).
Заснував слюсар залізничного депо Мюнхена Антон Дрекслер (один з перших лідерів).
Основною ідеєю доктора Тафеля (першого ідеолога) було створення націоналістичної партії, що спиралася на робітників, на відміну від подібних партій середнього класу. Захищали інтереси німецких робітників. У момент утворення партія складалася приблизно з сорока членів.
Слабка і маловпливова партія.
Слайд 7
АДОЛЬФ ГІТЛЕР (1889 -1945)
Наприкінці вересня 1919 в лави
НСДАП вступив Адольф Гітлер, невдаха – художник, колишній єфрейтор
німецької армії.
Адольф Гітлер народився 20 квітня 1889 року в Австрії. Він був четвертим із шести дітей Алоїса Гітлера (до того — Шикльґрубера), дрібного службовця-митника, який 1876 року взяв прізвище свого названого батька — Гітлер, та Клари Гітлер (дівоче прізвище Пельцль (Pölzl)). Алоїс та Клара були родичами, і для їхнього шлюбу (1884 р.) довелося отримувати дозвіл Риму.
У школі Гітлер мало чим виділявся, вчився дуже погано, залишався на другий рік.
Непогано воював у І Світовій війні, під час газової атаки тимчасово втратив зір і отруївся. Прослухав курс лекцій у Мюнхенському університеті, суть яких полягала у протидії більшовицькій агітації у військах. Антисеміт і мілітарист за поглядами.
З 1921 року – керівник НСДАП.
Слайд 8
ІДЕОЛОГІЯ НІМЕЦЬКОГО ФАШИЗМУ (НАЦИЗМУ)
Ідеологією НСДАП був націонал-соціалізм —
тоталітарна ідеологія, що поєднує в собі різні елементи соціалізму,
націоналізму, расизму, фашизму, антисемітизму і антикомунізму.
Націонал-соціалізм оголошував своєю метою створення і затвердження на досить обширній території расово чистої арійської держави, яка має все необхідне для благополучного існування протягом невизначено довгого часу («тисячолітній рейх»).
Слайд 9
НАСЛІДКИ ДІЯЛЬНОСТІ НАЦИСТІВ
Відповідно до ідеології, що наголошувала на
расовій чистоті німців, диктаторський режим Гітлера і його приплічників
розпочав компанію утисків та геноциду, який призвів до загибелі приблизно 12 мільйонів людей, серед яких 6 мільйонів були євреї. Гітлерівська концепція життєвого простору та її дотримання призвели до початку Другої Світової Війни, що забрала життя більш ніж 60 мільйонів людей.
Нацистська партія не відновлювала своє існування після розпуску 1945 року. Вона залишається під забороною в Німеччині.
Слайд 10
ПИВНИЙ ПУТЧ (1923)
«Пивний путч» — невдала спроба державного
перевороту 8—9 листопада 1923 року нацистів на чолі з
Адольфом Гітлером та генералом Еріхом Людендорфом у Мюнхені в Німеччині.
У результаті невдалого путчу деякі заколотники були вбиті, Гітлер і інші потрапили до в'язниці. Події листопада 1923 року стали частиною нацистської міфології «мучеництва».
Гітлер сидів у тюрмі, де разом з Гессом написав «Майн кампф».
Слайд 11
ЕКОНОМІЧНА КРИЗА В НІМЕЧЧИНІ 1929-1933 РОКІВ
Велика депресія» 1929-—1933
років далася взнаки й на господарському житті Німеччини через
«прив'язку» економіки до іноземних кредитів зі США, Великої Британії та Франції. Припинення допомоги з боку провідних країн, які теж переживали важку кризу, погіршило становище Німеччини (збанкрутувало 68 тис. підприємств, криза охопила банківську сферу, кількість безробітних сягнула 8 млн осіб).
Нездатність уряду Веймарскої республіки ефективно протидіяти економічній кризі, намагання монополій відновити втрачені позиції на світових ринках, різке падіння життєвого рівня були головними чинниками встановлення фашистського режиму в Німеччині 1933 року й приходу до влади НСДАП.
Слайд 12
ЗРОСТАННЯ ВПЛИВУ КПН (НІМЕЦЬКИХ КОМУНІСТІВ)
Зростання робітничого і соцалістичного
руху під впливом КПН. Лідер Ернст Тельман.
На виборах у
листопаді 1932 року компартія отримала найбільший результат на виборах за всю її історію — 16,9% голосів.
Слайд 13
ЗРОСТАННЯ ВПЛИВУ НАЦИСТІВ
Для збільшення популярності нацисти проводили:
1) масові
мітинги народу, де давалося багато популістських обіцянок («Геть Версальські
Кайдани!», «Арійці понад усе», обіцяли дати усім роботу, переможну війну, землі на Сході тощо);
2) утворили штурмові загони (СД) і охоронні загони (СС), куди приваблювали молодь;
3) перші репресії, вбиства, насильства;
4) Факельні (смолоскипні) ходи, щоб вплинути на людей.
«Я хочу бачити в очах молоді блиск хижого звіра» (А. Гітлер).
Слайд 14
ПРОТИСТОЯННЯ КПН І НСДАП
Єдиною партією, рішуче і послідовно
боролася проти фашизму, була КПН. КПН організовували антифашистські мітинги,
демонстрації та страйки, давала відсіч гітлерівським штурмовикам і зривала фашистські збіговиська.
Але уряд Гінденбурга не підтримав комуністів.