- Главная
- Разное
- Бизнес и предпринимательство
- Образование
- Развлечения
- Государство
- Спорт
- Графика
- Культурология
- Еда и кулинария
- Лингвистика
- Религиоведение
- Черчение
- Физкультура
- ИЗО
- Психология
- Социология
- Английский язык
- Астрономия
- Алгебра
- Биология
- География
- Геометрия
- Детские презентации
- Информатика
- История
- Литература
- Маркетинг
- Математика
- Медицина
- Менеджмент
- Музыка
- МХК
- Немецкий язык
- ОБЖ
- Обществознание
- Окружающий мир
- Педагогика
- Русский язык
- Технология
- Физика
- Философия
- Химия
- Шаблоны, картинки для презентаций
- Экология
- Экономика
- Юриспруденция
Что такое findslide.org?
FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.
Обратная связь
Email: Нажмите что бы посмотреть
Презентация на тему Західноукраїнські землі, історичні персоналії (ХVІІІ - ХХ ст)
Содержание
- 2. Маркіян Шашкевич (1811 — 1843) Український громадський та
- 3. Іван Вагилевич (1811–1866) Український громадський діяч, поет, фольклорист, один
- 4. Яків Головацький (1814–1888) Український поет, історик літератури, етнограф,
- 5. Лук’ян Кобилиця (1812–1851) Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського
- 6. Іван Могильницький (1777(1778)–1831) Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог. Заснував
- 7. Тема 14. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.
- 8. Петро Гулак-Артемовський (1790–1865) Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор
- 9. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778—1843) Перший видатний прозаїк нової української
- 10. Михайло Максимович (1804–1873) Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець,
- 11. Михайло Остроградський (1801–1861) Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької,
- 12. Василь Каразін (1773-1842) Освітній і громадський діяч, вчений, автор
- 13. Тема 15. Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
- 14. Володимир Антонович (1834–1908) Український історик, археолог, етнограф, представник
- 15. Михайло Драгоманов (1841–1895) Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник,
- 16. Павло Чубинський (1839–1884) Етнограф, поет, громадський діяч, учасник
- 17. Борис Грінченко (1863–1910) Український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один
- 18. Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст.
- 19. Юліан Бачинський (1870–1940) Український громадський діяч, публіцист, член Русько-української
- 20. Михайло Грушевський (1866–1934) політичний і державний діяч, історик, голова
- 21. Євген Левицький (1870—1925) Український громадсько-політичний діяч, публіцист,
- 22. Михайло Павлик (1853–1915) Український громадський і культурно-освітній діяч, публіцист,
- 23. Іван Франко (1856–1916) Український поет, учений, громадський діяч,
- 24. Тема 17. Культура України в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
- 25. Ілля Мечников (1845—1916) Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний
- 26. Данило Заболотний (1866–1929) Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР
- 27. Дмитро Яворницький (1855—1940) Український історик, археолог, етнограф,
- 28. Агатангел Кримський (1871—1942) Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури
- 29. Леся Українка (Леся Косач-Квітка) (1871—1913) українська поетеса, прозаїк, драматург,
- 30. Іван Карпенко-Карий (Тобілевич) (1845—1907) Український драматург, актор, режисер, автор п’єс «Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн», «Сто тисяч».
- 31. Марко Кропивницький (1840—1910) Драматург, актор, режисер, автор п’єс
- 32. Микола Садовський (Тобілевич) (1856—1933) Український актор, режисер, один
- 33. Микола Лисенко (1842—1912) Український композитор, диригент, піаніст,
- 34. Семен Гулак-Артемовський (1813—1873) Композитор, співак, драматург, соліст опер
- 35. Микола Пимоненко (1862—1912) Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв, автор картин «Ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс».
- 36. Сергій Васильківський (1854–1917) Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України,
- 37. Микола Леонтович (1877—1921) Композитор, педагог, викладач хорової справи
- 38. Соломія Крушельницька (1872—1952) Співачка, солістка Львівського оперного театру,
- 39. Марія Заньковецька (1854–1934) Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в
- 40. Тема 18. Українські землі у складі Російської імперії на початку ХХ ст.
- 41. Євген Чикаленко (1861—1929) Громадсько-політичний і культурний
- 42. Сергій Єфремов (1876—1939) Громадсько-політичний і державний діяч, літературний
- 43. Симон Петлюра (1879–1926) Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист,
- 44. Микола Міхновський (1873—1924) Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор
- 45. Тема 19. Західноукраїнські землі на початку ХХ ст.
- 46. Андрей Шептицький (1865 1944) Церковний, культурний та
- 47. Кирило Трильовський (1864 — 1941) громадсько-політичний діяч, основоположник
- 48. Іван Боберський (1873—1947) Громадський діяч, педагог, один із
- 49. Августин Волошин (1874-1945) Громадський, державний і культурний
- 50. Тема 20. Україна в Першій світовій війні
- 51. Кость Левицький (1859—1941) Громадський, політичний і державний діяч,
- 52. Дмитро Дорошенко (1882-1951) Політичний діяч, дипломат, історик, публіцист,
- 53. Скачать презентацию
- 54. Похожие презентации
Маркіян Шашкевич (1811 — 1843) Український громадський та культурно-освітній діяч, греко-католицький священик, організатор громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», ініціатор і співавтор альманаху «Русалка Дністрова», перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».
Слайд 3
Іван Вагилевич
(1811–1866)
Український громадський діяч, поет, фольклорист, один із
засновників громадсько-культурного об’єднання «Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова»,
перекладач українською мовою «Слова о полку Ігоревім».
Слайд 4
Яків Головацький
(1814–1888)
Український поет, історик літератури, етнограф, викладач
і ректор Львівського університету, один із засновників громадсько-культурного об’єднання
«Руська трійця», співавтор альманаху «Русалка Дністрова».
Слайд 5
Лук’ян Кобилиця
(1812–1851)
Український громадсько-політичний діяч, керівник селянського повстанського
руху на Буковині, депутат австрійського парламенту під час революції
1848—1849 рр.
Слайд 6
Іван Могильницький
(1777(1778)–1831)
Український освітній і церковний діяч, вчений-філолог.
Заснував першу
на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію «Товариство галицьких греко-католицьких
священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок.
Слайд 8
Петро Гулак-Артемовський
(1790–1865)
Культурно-освітній діяч, поет, байкар, автор байки
«Пан і собака», викладач історії та географії, ректор Харківського
університету в 1841—1849 рр.
Слайд 9
Григорій Квітка-Основ’яненко
(1778—1843)
Перший видатний прозаїк нової української літератури,
один із засновників Харківського професійного театру, автор комедій «Сватання
на Гончарівці» та «Шельменко-денщик», повістей «Маруся», «Конотопська відьма».
Слайд 10
Михайло Максимович
(1804–1873)
Учений-природознавець, історик, фольклорист і літературознавець, перший
ректор Київського університету, член-кореспондент Петербурзької Академії наук, автор наукових
праць «Про системи рослинного царства», «Основи ботаніки», «Роздуми про природу», видавець фольклорних збірників «Малоросійські пісні» та ін.
Слайд 11
Михайло Остроградський
(1801–1861)
Математик і педагог, академік Петербурзької, Паризької, Римської
та Туринської академій наук, автор наукових праць з математичного
аналізу, математичної фізики, аналітичної механіки, теорії імовірності.
Слайд 12
Василь Каразін
(1773-1842)
Освітній і громадський діяч, вчений, автор наукових
праць з агрономії, метеорології, кліматології, винахідник парового опалення й
технології видобування селітри, ініціатор відкриття Харківського університету.
Слайд 14
Володимир Антонович
(1834–1908)
Український історик, археолог, етнограф, представник угрупування
так званих хлопоманів, один із засновників Київської громади, голова
Історичного товариства Нестора Літописця, професор історії Київського університету.
Слайд 15
Михайло Драгоманов
(1841–1895)
Український громадсько-політичний діяч, історик, письменник, публіцист,
один із засновників громади в Києві, діяч Південно-Західного відділу
Російського географічного товариства. Доцент Київського університету (1864—1875). Після звільнення за політичну неблагонадійність емігрував до Женеви, де очолював осередок української політичної еміграції (1876–1889), видавав часопис «Громада». Професор Вищої школи у Софії (1889–1895).
Слайд 16
Павло Чубинський
(1839–1884)
Етнограф, поет, громадський діяч, учасник Київської
громади, член редколегії газети «Київський телеграф», один із ініціаторів
створення Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, автор вірша «Ще не вмерла Україна...».
Слайд 17
Борис Грінченко
(1863–1910)
Український громадсько-політичний діяч, письменник, учений, один із
засновників «Братства тарасівців», лідер Української радикальної партії, голова київської
«Просвіти». Автор фундаментальних етнографічних, мовознавчих, літературознавчих та педагогічних праць, історичних нарисів, перших підручників з української мови й літератури, укладач чотиритомного тлумачного «Словаря української мови».Слайд 18 Тема 16. Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської)
імперії в другій половині ХІХ ст.
Слайд 19
Юліан Бачинський
(1870–1940)
Український громадський діяч, публіцист, член Русько-української радикальної
партії, з 1899 р. - Української соціал-демократичної партії, автор
праці «Україна поневолена». З 1918 р. стає членом Української національної ради ЗУНР; з 1919р. - представник УНР у Вашингтоні. Наприкінці листопада 1933 р. приїхав до Харкова, працював у редакції "Української радянської енциклопедії". У листопаді 1934 р. заарештований. Загинув у концтаборі.
Слайд 20
Михайло Грушевський
(1866–1934)
політичний і державний діяч, історик, голова Наукового
товариства ім. Т. Шевченка, завідуючий кафедрою історії України Львівського
університету, автор 10-томної «Історії України-Русі», один із співзасновників Товариства українських поступовців, голова Української Центральної Ради.Слайд 21 Євген Левицький (1870—1925) Український громадсько-політичний діяч, публіцист, ініціатор
створення Русько-української радикальної партії, у 1899 р. — Української
національно-демократичної партії.
Слайд 22
Михайло Павлик
(1853–1915)
Український громадський і культурно-освітній діяч, публіцист, письменник,
редактор часопису «Друг», дійсний член Наукового товариства ім.Т.Шевченка, один
із засновників Русько-української радикальної партії.
Слайд 23
Іван Франко
(1856–1916)
Український поет, учений, громадський діяч, член
Наукового товариства ім.Т.Шевченка, один із засновників Русько-української радикальної партії,
автор віршів «Каменяр», «Вічний революціонер», повісті «Захар Беркут», драми «Украдене щастя».
Слайд 25
Ілля Мечников
(1845—1916)
Біолог, мікробіолог, імунолог, почесний член
Петербурзької академії наук, лауреат Нобелівської премії, один із засновників
другої в світі бактеріологічної станції в Одесі, займався проблемами боротьби з інфекційними захворюваннями.
Слайд 26
Данило Заболотний
(1866–1929)
Український мікробіолог, епідеміолог, Президент АН УРСР (1928–1929);
засновник Інституту мікробіології та епідеміології в Києві; опублікував понад
200 праць, присвячених головним чином вивченню інфекційних хвороб — чуми, холери тощо. Його наукові висновки базувались на багатющому фактичному матеріалі, на подвижницькій практичній боротьбі з інфекційними захворюваннями.
Слайд 27
Дмитро Яворницький
(1855—1940)
Український історик, археолог, етнограф, дослідник
історії українського козацтва, автор тритомної праці «Історія запорізьких козаків»,
укладач зібрання історичних джерел «До історії Степової України».
Слайд 28
Агатангел
Кримський
(1871—1942)
Письменник, сходознавець, дослідник історії та літератури Ірану,
Туреччини тощо, історик української мови та літератури, автор праць
«Українська граматика», «Нариси з історії української мови», професор Київського університету, один із засновників УАН.
Слайд 29
Леся Українка
(Леся Косач-Квітка)
(1871—1913)
українська поетеса, прозаїк, драматург, автор
поетичних збірок «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки»,
драматичних поем «Осіння казка», «Кам’яний господар», «Лісова пісня» та ін.
Слайд 30
Іван Карпенко-Карий (Тобілевич)
(1845—1907)
Український драматург, актор, режисер, автор п’єс
«Безталанна», «Наймичка», «Хазяїн», «Сто тисяч».
Слайд 31
Марко
Кропивницький (1840—1910)
Драматург, актор, режисер, автор п’єс «Доки
сонце зійде, роса очі виїсть», «Глитай, або ж Павук»,
«Дай серцю волю, заведе в неволю». З його ім'ям пов'язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Слайд 32
Микола
Садовський (Тобілевич)
(1856—1933)
Український актор, режисер, один із
засновників українського професійного театру, виконавець драматичних ролей у п’єсах
І. Карпенка-Карого «Безталанна», М. Гоголя «Ревізор», М. Старицького «Тарас Бульба».
Слайд 33
Микола Лисенко
(1842—1912)
Український композитор, диригент, піаніст, автор
опер «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба», «Різдвяна ніч», творів на
тексти Т. Шевченка «Музика до Кобзаря», «Гайдамаки», організатор щорічних шевченківських концертів.
Слайд 34
Семен Гулак-Артемовський (1813—1873)
Композитор, співак, драматург, соліст опер у
Флореції та Петербурзі, автор першої української лірико-комічної опери «Запорожець
за Дунаєм».
Слайд 35
Микола Пимоненко
(1862—1912)
Український живописець, академік Петербурзької академії мистецтв,
автор картин «Ворожіння», «Весілля в Київській губернії», «Сінокіс».
Слайд 36
Сергій
Васильківський
(1854–1917)
Український живописець. Створив ряд ліричних пейзажів України, розвивав
у творчості тему історії українського козацтва. Виконав для Полтавського
земства ряд великих історичних панно.
Слайд 37
Микола
Леонтович
(1877—1921)
Композитор, педагог, викладач хорової справи Київського
музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка, автор класичних обробок українських
народних пісень «Щедрик-ведрик», «Дударик» та ін., хорових поем «Легенда», «Моя пісня», церковних хорів.
Слайд 38
Соломія Крушельницька
(1872—1952)
Співачка, солістка Львівського оперного театру, виступала
на оперних сценах театрів у Петербурзі, Кракові, Варшаві, Парижі,
Мілані, виконала близько 60 партій в операх «Запорожець за Дунаєм», «Пікова дама», «Мадам Батерфляй» та ін., виступала с концертами, присвяченими пам’яті Т. Шевченка .
Слайд 39
Марія
Заньковецька
(1854–1934)
Українська актриса, її сценічний дебют відбувся в Єлизаветграді
(нині Кіровоград), де вона виконувала роль Наталки Полтавки у
першому українському професійному театрі під керівництвом М. Кропивницького; працювала в найпопулярніших українських трупах М. Старицького, М. Садовського, М. Саксаганського, І. Карпенка-Карого.Слайд 41 Євген Чикаленко (1861—1929) Громадсько-політичний і культурний діяч, меценат, активний
член «Старої громади», один із засновників УДП і Товариства
українських поступовців, член Української Центральної Ради, фінансував видання українських газет «Громадська думка», «Рада». Автор «Спогадів» та «Щоденника», які дають багатий матеріал до історії українського руху ХІХ і початку ХХ століть.
Слайд 42
Сергій Єфремов
(1876—1939)
Громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик,
історик літератури, член Наукового товариства ім. Т. Шевченка у
Львові, один із засновників УРП і Товариства українських поступовців, член Української Центральної Ради, секретар міжнаціональних справ Генерального Секретаріату УЦР, з вересня 1917 очолював Українську партію соціалістів-федералістів, віце-президент ВУАН (1922-1928рр.), репресований як один із керівників СВУ.
Слайд 43
Симон Петлюра
(1879–1926)
Громадсько-політичний і державний діяч, публіцист, член
РУП і УСДРП, автор статті «Війна і українці», член
Української Центральної Ради, секретар військових справ першого українського уряду — Генерального Секретаріату, Головний отаман військ УНР (з листопада 1918 р.). Голова Директорії УНР (9травня 1919 — 10листопада 1920).
Слайд 44
Микола Міхновський
(1873—1924)
Громадсько-політичний діяч, основоположник українського націоналізму, автор брошури
«Самостійна Україна»; ідеолог і провідник Братства тарасівців, засновник Української народної партії, один із
лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників; один із засновників Українського військового клубу ім. П.Полуботка й Першого українського полку ім.Б.Хмельницького.
Слайд 46
Андрей Шептицький
(1865 1944)
Церковний, культурний та громадський
діяч, митрополит Української греко-католицької церкви, меценат, дійсний член Наукового
товариства ім.Т.Шевченка. Метою життя митрополита була єдність Української Церкви та побудова Української Держави, "наділеної християнською душею".
Слайд 47
Кирило Трильовський
(1864 — 1941)
громадсько-політичний діяч, основоположник і
один з керівників Української радикальної партії, творець січового руху,
адвокат, редактор часописів „Зоря”, „Хлопська правда”, „Січові вісті”, „Громадський голос”;. депутат парламенту Австрії та галицького сейму, голова Бойової управи УСС, член Національної Ради ЗУНР.
Слайд 48
Іван Боберський
(1873—1947)
Громадський діяч, педагог, один із засновників
молодіжних спортивно-пожежних патріотичних товариств «Сокіл», «Січ», «Пласт», член Бойової
управи УСС, член Головної української ради, автор підручників із фізичного виховання.
Слайд 49
Августин Волошин (1874-1945)
Громадський, державний і культурний діяч,
педагог, науковець, професор математики і фізики, автор понад 40
книг, здебільшого підручників і праць з педагогіки та психології; греко-католицький священик Мукачівської єпархії, 1938р. прем'єр-міністр автономного уряду Карпатської України, в 1939р. став президентом цієї держави.
Слайд 51
Кость Левицький
(1859—1941)
Громадський, політичний і державний діяч, один
із засновників Української національно-демократичної партії, депутат австрійського парламенту та
Галицького сейму, керівник Головної української (згодом Загальної української) ради, засновник і голова Національної Ради у Львові.
Слайд 52
Дмитро Дорошенко
(1882-1951)
Політичний діяч, дипломат, історик, публіцист, літературознавець,
