Слайд 2
Мета проекту:
вивчити історичні документи та літературу щодо постаті
Івана Мазепи в історії;
опрацювати питання щодо того, чи можна
вважати зраду Мазепи союзу з Росією зрадою української державності;
визначити внесок Мазепи в розвиток української освіти, науки, церковного будівництва;
довести популярність образу українського гетьмана в літературі та мистецтві.
Слайд 3
Іван Мазепа народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський
район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти.
Слайд 4
Закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Навчався у Німеччині,
Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського
політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов.
Слайд 5
В 1687р. І.Мазепа був обраний на гетьманство.
Українська держава, в якій гетьманував Іван Мазепа, була напівсамостійна
(автономна), в союзі з Москвою . За Коломацьким договором (1687р.) передбачалось подальше обмеження влади гетьмана.
Внутрішня політика Івана Мазепи
Слайд 6
Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав
гетьманську булаву протягом майже 22 роки.
Цей період характеризувався піднесенням
церковно-релігійного життя та культури.
Слайд 7
Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської
держави та її культури, полягає у такому:
Слайд 8
Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Зокрема, його коштом
будувалися корпуси Києво-Могилянської академії та Чернігівського колегіуму.
Слайд 9
Києво-Печерська Лавра
Коштом І. Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькicть
церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська
Лавра
Слайд 10
Пустинно-Миколаєвський монастир
Слайд 11
Братський Богоявленський монастир
Слайд 14
Архітектурній стиль цих будинків називається “мазепинським барокко”. В цілому,
за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І. Мазепи, за 20 років свого
гетьманування гетьман на меценатські цілі витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000
імперіалів.
Слайд 15
Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних відносин, зафіксовану у «Коломацьких статтях» —
угоді між Україною та Московською державою, гетьман мав зв’язки з
Польщою,
Кримом та інш.
Зовнішня політика
Слайд 16
Під час війни Росії та Швеції Іван Мазепа
перехо дить на бік шведського короля Карла 12. Що
спону кало гетьмана перейти від одного правителя до іншого?
Слайд 17
В 70 років Іван Мазепа був казково багатою
людиною,мав усі почесті. Кавалер почесного
Ордену Андрія
Первозванного
Слайд 18
Virtuti
militari
Мав польські нагороди
Слайд 21
Чому улюбленець Петра 1, удостоєний небувалих царських і
європейських щедрот, став заклятим ворогом Петра 1?
Слайд 22
Не користь, не честолюбство підштовхували Івана Мазепу до
союзу зі шведським королем, а відчуття відповідальності за долю
України.
Петро 1 не дотримався права непорушності, суверенітету Гетьманщини, цар не забезпечив недоторканість її території.
Тому Мазепа повинен був шукати підтримки з боку Швеції, король якої обіцяв надати Гетьманщині незалежність.
Слайд 23
Але спроба гетьмана добитися незалежності країни за допомогою
Швеції не мала успіху, тому що він не спирався
на народ.
27 червня 1709 р. поразка шведів під Полтавою змусила Івана Мазепу з рештою козаків втекти до Туреччини разом зі своїми союзниками.
Слайд 24
Нервове напруження, жорстокі невдачі, провал планів підірвали здоров’я
гетьмана. Мазепа помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери.
Похований у монастирі Св. Георгія м. Галац (Румунія).
Слайд 25
Образ Івана Мазепи у світовій літературі
Слайд 26
Іван Мазепа – один із популярних образів у
світовій літературі. Йому присвячено 17 літературних творів.
Слайд 27
Найчастіше його показували як підступного зрадника, ницу
людину. Але знайшлися автори, які відтворювали образ Мазепи як
борця за свободу своєї країни. Про нього писали Дж. Байрон у поемі ”Мазепа”, Вольтер в “Історії Карла 12”, О. Пушкін у поемі “ Полтава” та ін.
Слайд 28
Лорд Дж. Байрон
Англійський поет-роман тик, який
під корив
уяву всієї Європи своїм «похмурим егоїзмом»
У 1818 р. ним
написано поему "Мазепа"
Слайд 29
Головний герой — Іван Мазепа, який розповідає після
поразки під Полтавою свою історію Карлу XII. Центральний епізод
— юного героя, пажа польського короля, оголеним прив'язують до спини коня, якого відпускають в степ, в покарання за зв'язок з дружиною шляхтича. Кінь приносить напів- мертвого Мазепу в Україну, де його звільняють. Легенду взято Байроном із «Історії Карла XII» Вольтера. Але описаного епізоду в житті Мазепи не було.
Слайд 30
Вольтер (Марі Франсуа Аруе)
Один з найбільших французьких філософів-просвітників
XVIII ст., поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик, публіцист.
Слайд 31
У книзі "Історія Карла 12" Вольтер розповідає про
Україну і її розміри, про річку Борисфен (тодішня назва
"Дніпра" на Заході ) і про Запорізьку Січ.
Але центральною темою української частини книжки Вольтера постає саме гетьман Іван Мазепа.
Слайд 32
Олександр Сергійович Пушкін писав, що думку написати поему «Полтава»
вселила йому прочитана ним в одній сучасній поемі («Думах»
Рилєєва) звістка про нещасливе кохання дочки Кочубея та Мазепи.
.
Поет підійшов до змалюванні Мазепи як історичного діяча, не тільки розширивши тим самим рамки поеми, але і перетворивши її в політичну поему. Центральною подією, зображеною у поемі, стала Полтавська битва 1709 року, а основним героєм – Петро I.
Слайд 33
Поема О. С. Пушкіна " Полтава"
Олександр Пушкін побачив
в Мазепі тільки негативні сторони. Що не дивно, адже
Мазепа зрадив Петра I, царя, якого оспівували як великого реформатора. Головною метою твори було не так зобразити Мазепу, скільки возвеличити Петра.
Багато істориків і письменники вважають, що Мазепа, зрадивши російського царя, бажав відстояти незалежність України. Але і в цьому Пушкін побачив брехню. Його герой – зрадник, який прикривається інтересами своєї країни заради особистої вигоди.
Слайд 35
Та що ж! цей труп живий,
що повзаючи
гине,
Колись іще буде
народом України
Звеличений як князь...
(В.Гюго)
Слайд 37
Теодор Шассеріо.
Козачка біля тіла Мазепи (1851р.)
Слайд 38
Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ. Гравюра
І.
Мигури
Слайд 39
Портрет Івана Мазепи в Успенському соборі Києво — Печерської Лаври
Слайд 40
Мазепа серед вовків - Орас Верне (1826 р.)
Слайд 42
"Мазепа на коні" - Ежен Делакруа (1828 р.)
Слайд 43
На банкноті в 10 гривень зображений гетьман Лівобережної
України Іван Мазепа, який прагнув об'єднати українські землі для
створення єдиної Української держави; на зворотному боці - Києво-Печерська лавра.
Слайд 45
Доля Івана Мазепи цікавила багатьох відомих українських
й закордонних композиторів з різних країн: Франції, Англії, США,
Канади, Польщі, Німеччини, Росії тощо.
Слайд 46
Ференц Ліст
Угорський композитор 19ст., піаніст, вчитель, диригент, публіцист, представник музичного романтиз- му, засновник
угорсь кої композиторської школи.
«Мазепа» — симфоні чна поема Ф.
Ліста і його ж фортепіанний етюд з циклу «Етюди вищої майстерності» («Трансцендентні»).
Слайд 47
Петро Чайковський
Російський композитор 19 ст., диригент і педагог українського походження.
«Мазепа» — опера
Петра Чайковського (по Пушкіну, 1883).
Слайд 48
Образ гетьмана Мазепи в кінематографії
Про гетьмана
Мазепу знято три художніх фільми:
«Мазепа (фільм,1909)»-німий художній короткометражний
фільм В. Гончарова за мотивами поеми А. Пушкіна «Полтава» (1909)
Слайд 49
«Молитва про гетьмана Мазепу» — український повно- метражний
художній фільм. Режисер - Юрій Ільєнко. Був знятий у
2001 р.
Слайд 50
Про гетьмана Мазепу знято три науково-популярні фільми:
«Гетьман
Іван Мазепа» — режисер О. Скрипник (1992).
Образ
Мазепи у фільмі О. Скрипника був вперше поданий не як образ зрадника і запроданця, а як образ державного діяча в складних умовах існування України.
Автори фільму показали значущість постаті гетьмана, складність і супереч ливість його дій.
Слайд 51
“Іван Мазепа” (2007) — режисер В.
Вітер. У фільмі використані українські, шведські, польські та російські
дже рела. Презентація фільму відбулася 10.11 2007 р. на всеукраїнському каналі телебачення (2007).
