Презентация на тему АВАНГАРДИЗМ

– охорона) -
Термін на означення так званних “лівих

течій” у мистецтві, радикальніших, ніж модернізм.

історико-політичних, філософських і соціо-культурних причин.
З історико-політичного погляду – це

ідея докорінної перебудови світу, і як її реальний прояв — російська революція 1917 p., аналогічне прагнення до перетворення мистецтва та світова війна, яка зумовила їхнє трагічне світовідчуття.
Росія, Україна, Білорусь дали світові видатнихтеоретиків і практиків авангардизму

в науці (теорія відносності, квантова теорія, розщеплення атомного ядра), техніці та побуті (нові засоби пересування та зв'язку),

прискорений темп і напруженість життя вимагали адекватного відображення в мистецтві.

змінили погляд на природу, сутність і призначення людини, а

також роль та функції мистецтва в суспільстві.

відмова від так званого традиційного мистецтва, що розвивалось з доби Відродження до

кінця XIX ст., в якому домінували засади наслідування природи, відображення дійсності й більш-менш виражена моральна ідея. Це виявилось у навмисній формотворчості, нежиттєподібності,епатажі (хеппенінги дадаїстів).

розвиток авангардизму.

проявились в Аполлінера, Л.Арагона. П.Елюара, В.Маяковського, В.Хлебнікова, та ін.

Породжений недолугими стереотипами імітат-літератури періоду соцреалізму, він спромігся розкрити потворні,

нежиттєздатні її аспекти, цілком очевидну творчу безплідність. У цьому напрямі епатажна функція представників «Бу-Ба-Бу», «ЛуГоСаду», «нової літератури» та ін. досягла своєї мети. Однак невдовзі перетворилася на словесну, зумисне заземлену звульгаризовану гру, яка привертає увагу своїми парадоксальними формами.

роках.
В 1940-х роках авангардизм став відправною точкою конкретної і стохастичної музики і серіалізму, в

1950-х для алеаторики і сонористики, авангард вважається витоком і для таких специфічних жанрів як інструментальний театр і геппенінг.

Донауешінген, Заґреб, Київ, Краніхштайн, Париж, Стокгольм та інші міста.

Представники повоєнного музичного авангардизму - 
Л. Беріо, Б. Мадерна, Л. Ноно (Італія), А. Пуссер (Бельгія), П. Булез, П. Шеффер (Франція), Д. Кейдж (США), Я. Ксенакіс (Греція), К. Пендерецький, Б. Шеффер (Польща), К. Штокгаузен, М. Каґель (Німеччина) та інші.

періоди активного захоплення ідеями авангардизму; 1920-ті — поч.1930-х та

1960-ті
В 1930-х - 1950-х роках музичний авангардизм в Україні не мав можливостей для розвитку
Лише в середині 1960-х років українські композитори отримують можливість вивчати авангардні здобутки західно-єворопейських композиторів.

Грабовський, В. Годзяцький, В. Сильвестров, Євген Станкович, Іван Карабиць.
Серед композиторів-авангардистів кінця XX

- початку XXІ століття –
В. Загорцев, В. Рунчак, К. Цепколенко, О. Щетинський, Л. Юріна та інші.