Что такое findslide.org?

FindSlide.org - это сайт презентаций, докладов, шаблонов в формате PowerPoint.


Для правообладателей

Обратная связь

Email: Нажмите что бы посмотреть 

Яндекс.Метрика

Презентация на тему Гостра і хронічна специфічна хірургічна інфекція 2

Содержание

СИБІРСЬКА ВИРАЗКАЦе гостре інфекційне захворювання, яке належить до зооантропонозних і перебігає у вигляді шкірної, легеневої і септичної форми.  Слід відмітити, що не всіма вченими визнається кишкова і легеневі форми сибірської виразки. Професор В.Н.Нікіфоров стверджує, що існує тільки
Гостра і хронічна специфічна хірургічна інфекція СИБІРСЬКА ВИРАЗКАЦе гостре інфекційне захворювання, яке належить до зооантропонозних і перебігає у Джерело інфекції- велика і мала рогата худоба, коні, свині, олені, антилопи, буйволи. Інкубаційний період не перевищує 12 днів, частіше всього 2-3 дня, при масивному При кишковій формі, по суті елементарному сибіровиразковому сепсисі, токсикоз розвивається з перших Лікування сибірковиразкового карбункула консервативне:  спокій, іммобілізація.    Оперативне втручання протипоказане, так як призводить до генералізації Діагностика сибірки Діагностика сибірки починається з оцінки характерних епідеміологічних і клінічних даних. При середній і важкій формах перебігу сибірської виразки лікування антибіотиками поєднується з Лікувальна терапія: В якості етіотропної терапії при лікуванні сибірської виразки застосовуються антибіотики МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ СИБІРСЬКОЇ ВИРАЗКИПрофілактика захворювання включає медичні та ветеринарні санітарні заходи, що Дифтерія ран— це гостре специфічне інфекційне захворювання, спричиню­ване паличкою Лєффлера; проявляється місцевими Дифтерійна паличка — мікроб, який не утворює спор; знаходячись у плівках дифтерійної У хворого, що переніс дифтерію, паличка тривалий час живе у ротовій порож­нині, Ранова дифтерія характеризується утворенням на поверхні рани сірого, сіро-жовтуватого нальоту у вигляді Дякую за увагу!Створив студент III-Б курсуСпеціальності «Лікувальна справа»Шепетівського Медичного УчилищаДобруха Олександр Олександрович
Слайды презентации

Слайд 2 СИБІРСЬКА ВИРАЗКА
Це гостре інфекційне захворювання, яке належить до

СИБІРСЬКА ВИРАЗКАЦе гостре інфекційне захворювання, яке належить до зооантропонозних і перебігає

зооантропонозних і перебігає у вигляді шкірної, легеневої і септичної

форми.  Слід відмітити, що не всіма вченими визнається кишкова і легеневі форми сибірської виразки. Професор В.Н.Нікіфоров стверджує, що існує тільки дві форми сибірської виразки людини: шкірна і септична. Збудник сибірської виразки відкритий    К. Давеном в 1850 році, проте назва Вас.antracis  була дана Ф.Коном. Вас.antracis- грампозитивна паличка, нерухома, великих розмірів з обрубленими кінцями.  В організмі людини і тварини існує в вегетативній формі, поза організмом –утворює спори. Вегетативні форми дуже чутливі до хлору, сулеми і формальдегіду. Спори стійкі у зовнішньому середовищі і десятки років зберігають життєздатність в грунті, тривалий час - в шкурах тварин, не гинуть при засолюванні м”яса, стійкі до дезінфікуючих середників. При певних умовах вони    можуть проростати в грунті і накопичуватися, підтримуючи вогнище. Розповсюдження мікроорганізмів  базується на збереженні в грунті стійких спор.

Слайд 3 Джерело інфекції- велика і мала рогата худоба, коні,

Джерело інфекції- велика і мала рогата худоба, коні, свині, олені, антилопи,

свині, олені, антилопи, буйволи. Хворіють також собаки, нутрії. Передача

збудника людині відбувається при обробці туш тварин, що загинули, при вживанні харчових продуктів, а також при контакті з водою, грунтом, шкурами, хутряняними виробами забруднених спорами. Зараження, переважно, носить професійний характер. Вхідними воротами інфекції є пошкодження шкіри і слизових оболонок кон”юнктиви, травного тракту, дихальних шляхів. На сучасному етапі вчення про сибірську виразку кишкові і легеневі ураження трактуються як прояв сибіровиразкового сепсису.

Слайд 4 Інкубаційний період не перевищує 12 днів, частіше всього

Інкубаційний період не перевищує 12 днів, частіше всього 2-3 дня, при

2-3 дня, при масивному зараженні- декілька годин. Найбільш розповсюджена

шкірна форма, яка має практичне значення для хірургів. Шкірна форма розвивається у вигляді карбункула. На місці вхідних воріт інфекції з”являється пляма червоного кольору. В найближчий час вона перетворюється в папулу мідно-червоного кольору з багряним відтінком, свербляча. На протязі першої доби папула перетворюється в везикулу, наповнену серозним, а потім геморагічним вмістом. При розчісуванні пустули зриваються, рідше лопаються самостійно і на їх місці швидко утворюється чорніючий струп. Характерно для сибіровиразкових уражень шкіри розвиток вторинних пустул, які розташовуються навколо первинного вогнища. Вони проходять ті ж фази розвитку. Внаслідок цього утворюється великий чорно-коричневий струп округлої форми з інфільтрацією під ним і навколо нього у вигляді багряного валу, який піднімається над навколишніми тканинами. Утворюється характерний для цієї клінічної форми інфекції трьохкольоровий перехід: чорний струп в центрі, навколо- вузький жовтуватогнійний вінець, далі- широкий багряний вал. Характерним для цієї виразки є відсутність гнійних виділень і болючості в зоні ураження. Може розвинутися регіонарний лімфаденіт. До кінця першої доби, мало порушений загальний стан, погіршується, різко підвищується температура, з”являється головний біль, тахікардія, розвивається загальна слабість. При сприятливому перебізі хвороби через 5-6 днів температура знижується, частіше критично, покращується загальний стан, зменшується набряк, лімфангоіт, і лімфаденіт згасають, струп відпадає, рана загоюється з утворенням рубця. В випадках неспиятливого перебігу хвороби розвивається вторинний сепсис з повторним підвищенням температури, значним погіршенням загального стану, підсиленням головного болю, наростанням тахікардії, виникненням на шкірі вторинних пустул і іншого характеру шкірних змін гематогенно-метабластичного походження. Можливий розвитокендокардиту, може бути кривава блювота і пронос. Стан хворого прогресивно погіршується. Вірогідний летальний наслідок, зумовлений набряком легень, комою.

Слайд 5 При кишковій формі, по суті елементарному сибіровиразковому сепсисі,

При кишковій формі, по суті елементарному сибіровиразковому сепсисі, токсикоз розвивається з

токсикоз розвивається з перших хвилин хвороби. Виникає гіперпірексія, загальна

слабість, біль в животі, блювота, рідко кривавий пронос. На шкірі можуть бути вторинні висипання. Швидко розвивається задишка, ціаноз. Можливий розвиток менінгоенцефаліта. Хворі гинуть при наростанні серцевої слабості через 3-4 дні від початку захворювання, інколи в 1-2 –й день.
Легеневою формою сибірської виразки заражаються при обробці шерсті, волосся або шкір тварин. Хвороба розвивається бурхливо: нездужання, підвищення температури, біль і відчуття стиснення в грудях, кашель з пінистим харкотинням, що нагадує після згортання малинове желе, наростаючі явища загальної інтоксикації, дихальна недостатність, розлади серцево-судинної системи. Клінічно і рентгенологічно визначається бронхопневмонія і випітний геморагічний плеврит. Смерть наступає на 2-3 добу внаслідок набряку легень і колапсу.Септична форма перебігає бурхливо, з множинними геморагічними проявами і закінчується смертю на протязі 1-2 діб.Діагноз ставиться на основі епідеміологічних, клінічних і лабораторних даних.Для виявлення хворих обо тих, що перенесли захворювання використовують аллергічну внутрішньошкірну пробу з антраксином. Оцінка проби проводиться через 24-48 годин. Позитивною вважається при інфільтраті і гіперемії більше 0,8 мм. в діаметрі.

Слайд 6 Лікування сибірковиразкового карбункула консервативне:  спокій, іммобілізація.    Оперативне втручання протипоказане, так

Лікування сибірковиразкового карбункула консервативне:  спокій, іммобілізація.    Оперативне втручання протипоказане, так як призводить до

як призводить до генералізації процесу. Хворим з легким перебігом

захворювання (відсутність тенденції до швидкого збільшення розмірів некрозу шкіри, мало виражені явища недомагання) призначають лише антибіотики – перевагу надають пеніциліну від 5 мл до 20 мл ОД на добу на протязі 5-7 днів. На другому місці стоять препарати тетрацикліну. Хворі з шкірною формою виписуються після епітелізації рани на місці струпа. Перев¢язочний матеріал (вата, марля, тампони і інші) спалюють. При проведенні дезінфекції слід пам¢ятати, що сам хворий не являється джерелом інфекції.

Слайд 7 Діагностика сибірки Діагностика сибірки починається з оцінки характерних епідеміологічних

Діагностика сибірки Діагностика сибірки починається з оцінки характерних епідеміологічних і клінічних

і клінічних даних. Важливого значення надають участі хворого в

догляді за хворою твариною, її забої, розробці туші, переробці тваринної сировини. При розпізнаванні шкірної форми враховують наявність карбункулу та його клінічні особливості. Для підтвердження діагнозу домагаються виділення збудника з карбункулу, крові, мокротиння, калу. Цінною є шкірна проба з антраксином, яку роблять на передпліччі. Вона стає позитивною в кінці першого тижня захворювання і залишається такою багато років. Але треба мати на увазі, що проба дає позитивний результат у вакцинованих. З метою виявлення спор у тваринній сировині застосовують реакцію термопреципітації Асколі. При шкірній формі сибірки треба виключити простий карбункул і фурункул, бешиху, еризипелоїд, вузлувату еритему, шкірну форму чуми, туляремії. У випадку розвитку генералізованої форми сибірки її диференціюють від сепсису і пневмонії іншої етіології, легеневої форми чуми і туляремії. При ураженні кишок треба відмежувати від сальмонельозу, харчових токсикоінфекцій, дизентерії, гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

Слайд 8 При середній і важкій формах перебігу сибірської виразки

При середній і важкій формах перебігу сибірської виразки лікування антибіотиками поєднується

лікування антибіотиками поєднується з патогенетичним (направлене на відновлення гемодинамічних

порушень) і специфічним лікуванням – введення протисибіровиразкового глобуліну.  Його вводять в кількості 40-50 мл в/м’язево одноразово. При підвищеній чутливості він вводиться на фоні в/венної інфузії    90-120 мл преднізолону.
Профілактика при захворюваннях сибірською виразкою регламентовано офіційними інструкціями і настановами. Профілактична іммунізація людей проводиться сухою живою вакциною СТІ дворазово з інтервалом 21 день, ревакцинація – через рік. Екстренну профілактику проводять антибіотиками на протязі 5 днів. Всі хворі, незалежно від    форми хвороби, з підозрою на сибірку негайно госпіталізуються в інфекційний відділ, при відсутності такого – в окрему палату. Виділяється окремий персонал. Всі виділення хворого дезинфікуються.

Слайд 9 Лікувальна терапія: В якості етіотропної терапії при лікуванні сибірської

Лікувальна терапія: В якості етіотропної терапії при лікуванні сибірської виразки застосовуються

виразки застосовуються антибіотики та препарати імуноглобуліну. При

місцевому процесі, легеневій формі і септичних проявів, призначаються «Ципрофлоксацин» або «Доксициклін». Внутрішнє або внутрішньовенне застосування – у віковій дозі двічі/день. Довели свою ефективність в лікуванні сибірської виразки у людини пенициллиновые препарати. Парентеральний одноразовий прийом на добу «Ампіциліну» або «Оксациліну» призначається при шкірної різновиди хвороби. Коли сходить набряклість в зоні патологічного процесу, препарати можна застосовувати перорально ще протягом однієї, півтора тижнів. При приєднанні менінгіту введення препаратів пеніциліну поєднують з необхідними віковими дозами «Гидрокартизона». При кишковому і легеневому вигляді захворювання застосування антибіотиків марно, якщо вони не призначалися відразу ж після інфікування. Ефективність лікування сибірки залежить від його своєчасності, розпочатому на ранніх етапах розвитку хвороби — стрімкість розвитку процесу не залишає хворому шансу на виживання. Інтоксикаційні симптоми сибірської виразки і лікування ускладнених процесів проводиться за встановленою загальною методикою інтенсивної терапії.

Слайд 10 МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ СИБІРСЬКОЇ ВИРАЗКИ
Профілактика захворювання включає медичні та

МЕТОДИ ПРОФІЛАКТИКИ СИБІРСЬКОЇ ВИРАЗКИПрофілактика захворювання включає медичні та ветеринарні санітарні заходи,

ветеринарні санітарні заходи, що виконують завдання з виявлення осередків

епідемії та їх санації. Здійснюється контроль водних регіонарних ресурсів, пасовищних станів і господарств, які займаються тваринництвом.
Проводяться вакцинації на фермах, контролюється сировинна обробка, перевезення продукції та умови її зберігання. Відстежується правильна утилізація померлих тварин.
Індивідуальні заходи у вигляді вакцинопрофілактики необхідні особам потрапляють в групу ризику, в силу професійної діяльності. В осередках ймовірного інфікування проводиться дезінфекція.
При контакті з підозрілим об'єктом, але не пізніше п'яти днів після нього, проводиться екстрена превентивна антибиотикотерапея.


Слайд 11 Дифтерія ран— це гостре специфічне інфекційне захворювання, спричиню­ване

Дифтерія ран— це гостре специфічне інфекційне захворювання, спричиню­ване паличкою Лєффлера; проявляється

паличкою Лєффлера; проявляється місцевими специфічними змінами тка­нин і загальними

токсичними явищами.

Слайд 12 Дифтерійна паличка — мікроб, який не утворює спор;

Дифтерійна паличка — мікроб, який не утворює спор; знаходячись у плівках

знаходячись у плівках дифтерійної рани або слизовій оболонці, паличка

довго зберігає стійкість.

Слайд 13 У хворого, що переніс дифтерію, паличка тривалий час

У хворого, що переніс дифтерію, паличка тривалий час живе у ротовій

живе у ротовій порож­нині, унаслідок чого ці бацилоносії можуть

бути джерелами поширення інфекції. На організм інфекція діє через ендотоксин, що виділяється бактерією. Наявність іншої інфекції в рані або виразці, наприклад стрептокока, посилює дію дифтерійної палички. На слизовій оболонці зіва паличка спричинює гостре фібринозне за­палення, утворення щільної плівки і некроз тканин, регіонарні лімфовузли при­пухають. Загальні симптоми виражаються у значній інтоксикації. Дії дифтерійного ток­сину насамперед зазнають серце, нервова система, нирки. Розвивається параліч піднебінних, глоткових м'язів, м'язів діафрагми, кінцівок, серця тощо. За наяв­ності змішаної інфекції в ділянці ураження може одномоментно виникнути гній­но-гнильне запалення.

Слайд 14 Ранова дифтерія характеризується утворенням на поверхні рани сірого,

Ранова дифтерія характеризується утворенням на поверхні рани сірого, сіро-жовтуватого нальоту у

сіро-жовтуватого нальоту у вигляді фібринозних плівок, щільно спаяних із

тканинами. Навколо рани часто спостерігають яскраве почервоніння і інфільтрацію. Процес протікає мляво, без загальних явищ. Дифтерійні палички можуть бути на свіжих, особливо на гранулюючих ранах, норицях, виразках. Лікування: Полягає в якомога скорішому введенні протидифтерійної сироватки підшкір­но або внутрішньом'язово в кількості 20—50000 АО за Безредкою. Хворий має бути ізольований в окремій палаті. Показані спокій і місцеве консервативне лікування; антибіотики, асептичні пов'язки з антибіотиками і просочені протидифтерійною сироваткою.

  • Имя файла: gostra-і-hronіchna-spetsifіchna-hіrurgіchna-іnfektsіya-2.pptx
  • Количество просмотров: 141
  • Количество скачиваний: 0