Презентация на тему Феофан Прокопович

Зміст


1

Життєвий шлях
2 Творчий доробок
2.1 Прокопович про світобудову 2.2 Прокопович — автор теорії «регулярної держави»

Виконав самостійно

червня; народився 18 червня 1681; народився 18 червня 1681,

Київ

обдарувань, енциклопедичність знань, видатні досягнення в галузі науки, політики,

без сумніву дозволяють поставити його в ряд геніїв людства.

фізики, філософіїПраці Ф. Прокоповича торкаються фізики, філософії, математикиПраці Ф.

Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономіїПраці Ф. Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логікиПраці Ф. Прокоповича торкаються фізики, філософії, математики, астрономії, логіки, наук про державу і право, теології.

Києві 7 червняЄлеазар Прокопович народився у Києві 7 червня

1681Єлеазар Прокопович народився у Києві 7 червня 1681 року в родині крамаря Церейського. Після смерті батька й матері його опікуном став дядько по матері Феофан Прокопович, намісник київського Братського Богоявленського монастиря, професор і ректор Києво-Могилянського колегіуму.

Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В

роки навчання був одним з найкращих учнів, добре опанував церковнослов'янськуДядько віддав Єлеазара до початкової школи при монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з найкращих учнів, добре опанував церковнослов'янську, грецькуДядько віддав Єлеазара до початкової школи при монастирі. Після її закінчення, Єлеазар стає студентом Києво-Могилянського колегіуму. В роки навчання був одним з найкращих учнів, добре опанував церковнослов'янську, грецьку та латинську мови.

і вирішує продовжити освіту. Того самого року вступає до

Володимир-Волинського уніатського колегіуму, живе у василіянському монастирі, де приймає унію й постригається у ченці під іменем Єлисея.

Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори

древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового РимуУ Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо КампанеллиУ Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо Кампанелли, Галілео ГалілеяУ Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо Кампанелли, Галілео Галілея, Джордано БруноУ Римі Єлисей користувався ватиканською бібліотекою, крім богословських наук вивчав твори древніх латинських та грецьких філософів, істориків, пам'ятки старого й нового Риму, засади католицької віри та організації папської церкви, знайомився з творами Томмазо Кампанелли, Галілео Галілея, Джордано Бруно, Миколая Коперника.

повного курсу академії. Пішки проходить Францію, Швейцарію, Німеччину, деякий

час студіює в місті Галле, де знайомиться з ідеями реформаторства.

монастир, потім у Київ, зрікається католицької віри, проходить єпітимію

і постригається у православні ченці, прийнявши ім'я Феофана в пам'ять про свого дядька.

у Києво-Могилянському колегіумі, уклав курс піїтики та риторики, написав

трагікомедію «Володимир», присвятивши її гетьману Івану Мазепі.

про устрій чернецтва, який упорядковував і регламентував монастирське життя

за взірцем давніх монастирських статутів, спрямовував чернече життя на користь суспільству, бере активну участь у здійсненні реформ у Росії.

Критичне вістря своєї теорії держави Ф.Прокопович спрямовує на князівсько-боярську

опозицію процесу централізації держави і проти зверхності і автономії влади церкви стосовно держави.

и чести царской», «Правда воли монаршей» та ін. де

викладає основи ідеї міцної держави і застосовує їх безпосередньо до тогочасної Росії. По суті сам Ф.Прокопович і його теорія стають промотором реформ у цій країні і головною причиною її зміцнення. Без практичного застосування теорії «регулярної держави» за часів Петра І і продовження цієї політики після нього не було б тієї Росії яку ми знаємо.

К.: Наукова думка. — 1979.
2.Рогович М. Д. Основні віхи життя та

діяльності Ф. Прокоповича. Там же, с. 11-17.
УРЕС, т. ІІІ, с. 31.
3.Компан О. Під опікою Кліо// Вітчизна, 1981, No 6, с.171-183.
4.Нічик В. М. Думки Ф.Прокоповича про Бога й природу, матерію і рух. Суспільно-політичні погляди Ф. Прокоповича//Ф. Прокопович. Філософські твори. І — ІІІ тт. — К.: Наукова думка. — 1979, с. 17-35; с. 77-100.
5.Чистович И. Феофан Прокопович и его время. СПб., 1868, с.576.
6.Прокопович Ф. Відділ рукописів ЦНБ НАНУ, шифр ДА/П 43 «Філ…».
7.Бруно Дж. Изгнание торжествующего зверя. СПб., 1914, с.162.
8.Спиноза Б. Переписка. М., 1932, с. 63-64.

Список літератури