Слайд 2
Граматична форма слова
єдність граматичного значення і засобів
його вираження.
Сукупність різних форм слова становить його парадигму:
вікно, вікна,
вікну, вікном, вікні, вікна, вікон …
Слайд 3
Синтетичні форми - форми, в яких граматичне значення
виражене в межах слова, тобто лексичне й граматичне значення
синтезовані в одній формі:
писатиму
Аналітичні форми - форми, в яких лексичне і граматичне значення виражені різними словами: лексичне - самостійним словом, а граматичне – службовим:
will write
Слайд 4
Суплетивізм - різні словоформи одного слова утворюються від
різних коренів:
я - мене, good – better.
Слайд 5
Способи вираження граматичних значень:
Синтетичні - способи, які виражають
граматичні значення засобами, що знаходяться у межах слова:
1)
афіксація, 2) чергування, 3) наголос, 4) редуплікація, 5)словоскладення, 6) суплетивізм.
Аналітичні - способи, які виражають граматичні значення засобами, що знаходяться поза словом:
1) за допомогою службових слів, 2) інтонації, 3) порядку слів.
Слайд 6
Афіксація
- це вираження граматичних значень за допомогою афіксів:
1.
суфіксація - вираження граматичних значень за допомогою суфіксів:
зафарбувати
– зафарбовувати, Arbeit "робота" - Arbeiter "робітник" ;
2. префіксація - вираження граматичних значень за допомогою префіксів:
малювати – намалювати, gehen "йти"- vergehen "проходити";
Слайд 7
3. конфіксація - вираження граматичних значень комбінацією з
префікса й суфікса, які діють разом:
machen "робота" -
gemacht "зроблений";
4. інфіксація - вираження граматичних значень за допомогою інфіксів:
лат. vici "переміг" - vinco "перемагаю", fidi "колов" - findo "колю", тагальськ. sulat "письмо" - sumulat "писати";
Слайд 8
5. трансфіксація - вираження граматичних значень за допомогою
трансфіксів:
араб, катаба "написав", кутіба "написаний", катібу "той, що
пише", кітабу "написання", уктуб "пиши";
6. нуль-афіксація, тобто відсутність афікса в одній з форм парадигми за наявності афіксів в інших формах:
укр. стіна - стін, рос. крестьянин - крестьяне.
Слайд 9
Чергування (внутрішня флексія):
зібрати – збирати, swim –
swam – swam, Bruder - Brüder.
Наголос:
моря (род.
відм. однини) – моря (наз. відм. множини),
насипати (недоконаний вид) – насипати (доконаний вид).
Слайд 10
Редуплікація - повне або часткове повторення кореня, основи
або цілого слова без зміни звукового складу або з
частковою його зміною:
індонез. orang "людина" – orang-orang "люди", кит. сін "зірка" - сін-сін "зірки".
Словоскладення - поєднання кореневої морфеми з кореневою:
фотостудія, профорієнтація, ladybird.
Слайд 11
Суплетивізм – утворення граматичних форм одного й
того ж слова від різних коренів або від різних
основ:
говорити (недоконаний вид) - сказати (доконаний вид),
нім. der Mensch "людина" - die Leute "люди, англ. I – me.
Слайд 12
Спосіб службових слів
Граматичні значення виражають артиклі: schreiben
"писати" - das Schreiben "письмо", фр. le table "певний
стіл" - un table "якийсь стіл";
прийменники: їду в метро – піду до метро;
допоміжні дієслова: будемо танцювати;
слова ступеня: більш зручний;
"пусті слова": рись-самка, he-cat;
сполучники: виражають сурядні та підрядні відносини;
частки: прочитав би.
Слайд 13
Спосіб інтонації
Виражаються:
а) модальність речення (впевненість, запитання, сумнів, наказ
або особисте ставлення мовця):
Він прийшов. Він прийшов? Він прийшов!
Він ... прийшов;
б) групування членів речення:
Казнить, /нельзя помиловать. Казнить нельзя, /помиловать;
в) розрізнення простого й складного речення:
Бачу матір в садочку. Бачу: /матір - в садочку;
Слайд 14
г) розрізнення сурядності й підрядності:
Хмариться, дощ буде.
Хмариться - дощ буде;
ґ) актуальне членування речення:
Я купив
подарунок. Я купив подарунок. Я купив подарунок;
д) виділення вставних слів і речень:
Он может быть здесь. Он, может быть, здесь.
Слайд 15
Спосіб порядку слів
Може розрізняти:
а) підмет і додаток:
Буття
визначає свідомість. Свідомість визначає буття.
Dogs love children. Children love
dogs.
б) означення и означуване:
глухі вчені, вчені глухі; stone wall, wall stone.
Слайд 16
Частини мови
- великі за обсягом класи слів, об'єднаних
спільністю загального граматичного значення і його формальних показників.
Слайд 17
Критерії класифікації частин мови:
Семантичний критерій - передбачає віднесення
до однієї частини мови слів із спільним загальним граматичним
значенням:
предметність – іменник, дія – дієслово, якість – прикметник.
Морфологічний критерій - до уваги береться своєрідність словозмінювання (морфологічні категорії) та словотвору:
категорія часу – дієслово;
-тель, -ник – іменник; -less – прикметник.
Слайд 18
Синтаксичний критерій - до однієї частини мови відносять
слова зі здатністю виконувати однакові синтаксичні функції та з
однаковою сполучуваністю:
функція підмету є характерною для іменника, присудка – для дієслова.
прислівники поєднуються з дієсловами (швидко бігти), прикметники поєднуються з іменниками (швидкий біг).