Презентация на тему Михайло Старицький (1840 - 1904)

загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його,

окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій.

Я вірю в Божу силу людської душі. Вона підніметься й над внутрішнім падін-ням і над зовнішнім гнітом. Проб'є час – і все чесне, добре, сповнене високих намірів, стане на чолі й під яскравим сяйвом дня піде до владнославних – лю-бови, свободи і правди.

С. КЛІЩИНЦЯХ

з Г. Андерсена, І. Крилова, М. Лєрмонтова, сербські народні

думи та пісні.
На початку 80-х pp. він домігся видання літературно-художнього альманаху «Рада».
Очолив першу українську професійну трупу.
У 1886—1887 pp. трупа з успіхом гастролювала в Москві та Петербурзі, потім — у Варшаві, Мінську, Вільнюсі, Астрахані, Тифлісі.
За станом здоров'я у 1893 р. М. Старицький залишив трупу.

призначила драматургу персональну пенсію «За літературні праці рідною мовою».

Він брав участь у створенні Всеросійського театрального товариства.        У 1897 р. відбувся Перший Всеросійський з'їзд діячів сцени, на якому виступив М. Старицький.
У Києві він керував драматичним гуртком Літературно-артистичного товариства, продовжував літературну діяльність.
У 1903 р. письменник готував видання альманаху «Нова рада», але за його життя альманах не вийшов.

1952Р.
НІЧ ПЕРЕД РІЗДВОМ
КАДР ІЗ ТЕАТРАЛЬНОГО

ВИСТУПУ

ІЗ КІНОФІЛЬМУ
МАРУСЯ БОГУСЛАВКА
КАДР ІЗ МУЛЬТФІЛЬМУ

розширенні системи жанрів української поезії, збагаченні виражальних засобів.
Можна

виділити кілька основних мотивів лірики М. Старицького: роль і призначення поета («Поетові»), краса людських почуттів («Виклик»), співчуття до важкої долі простого люду («Швачка»), тема України («До України»).

Київ, 1925 рік (фото із фондів Музею видатних діячів

української культури)

на Байковому кладовищі, Київ.

меморіальному будинку-музеї в Києві
Старицька - Черняхівська
Вероніка Черняхівська

М.Старицький із дружиною