Презентация на тему Організація системи зенітного ракетного прикриття воєнних об’єктів

об’єктів України.
Заняття №5 Організація системи зенітного ракетного прикриття воєнних

об’єктів.

Перше питання: Система зенітного ракетного прикриття воєнних об’єктів України.

Друге питання: Бойові можливості з’єднань, частин та підрозділів зенітних ракетних військ.

2

Третє питання: Характеристика озброєння ЗРВ.

прикриття воєнних об’єктів України.


Система зенітного-ракетного

вогню - організоване та узгоджене за метою, завданням, простором і часом сполучення зон вогню зенітних ракетних підрозділів (частин), які розгорнуті у бойовий порядок для виконання бойового завдання.
Основними складовими структури системи зенітного ракетного вогню угруповання ЗРВ є:

зенітних ракетних підрозділів за варіантами побудови бойового порядку угруповання

ЗРВ;
2) реалізовані зони вогню взаємодіючих сил ППО (зони заглушення РЕБ, рубежі введення в бій);
3) напрямки зосередження вогню зенітних ракетних підрозділів з урахуванням основних і відповідальних секторів стрільби;
4) рубежі (зони) одночасного й послідовного зосередження вогню на прикритті воєнних об’єктів до рубежів виконання завдань засобами повітряного нападу;
5) ракетонебезпечні напрямки (сектори) знищення крилатих ракет та інших малопомітних літальних апаратів;
6) рубежі (зони) знищення носіїв високоточної зброї (протирадіолокаційних ракет, керованих авіаційних ракет і бомб);
7) рубежі (зони) знищення спеціалізованих літаків ДРЛВ й У, розвідки і РЕБ.

підрозділу – сукупність реалізованих зон поразки ЗРК (зона поразки

ЗРК), які розгорнуто на позиції для виконання бойового завдання.
Створення системи вогню досягається доцільним розташуванням дивізіонів, КП та засобів розвідки на місцевості, тобто розгортанням зрбр (зрп) в бойові порядки; проведенням комплексу робіт із забезпечення стрільб дивізіонів; організацією управління вогнем дивізіонів в різних умовах.
Основні показники системи вогню :
розміри зони зенітного-ракетного вогню;
зона поразки ЗРК;
кратність перекриття зони поразки ЗРК, що реалізуються з урахуванням їх типу;
щільність вогню на заданих рубежах;
кількість стрільб до заданих рубежів за напрямками, висотами, смугами за удар ЗПН або за запасом ракет;
середня ефективність стрільб.

за дальністю та висотою. Вони залежать від кількості й

типів ЗРК (ЗРС), які знаходяться на озброєнні, взаємного розташування підрозділів на місцевості та розмірів зон поразки, що реалізуються.
Зона поразки ЗРК – це область простору, яка обмежена граничними значеннями реалізованої дальності, висотою та курсовим параметром зустрічі ЗКР з ціллю, у межах якої забезпечується знищення цілі з заданою ймовірністю ураження.

Зона поразки ЗРК (а)

можливості щодо зосередження вогню за цілями зенітних ракетних підрозділів.

Щільність зенітно-ракетного вогню на заданих рубежах – це кількість стрільб за хвилину, яку може провести на заданому рубежі підрозділ (частина) при відбитті удару з повітря.
Для орієнтованих тактичних оцінок можливостей систем вогню середня щільність вогню може бути прийнята для підрозділу (постр/хв):
С-200В – 0,3 ... 0,5;
С-300П – 2,5 ... 5;
”Бук-М1” – 2 ... 4.
Кількість стрільб до заданих рубежів за напрямками, висотами,смугами за запасом ракет


де Q – запас ракет на стартових позиціях ЗРК;
n – витрата ракет на одну стрільбу.

цілей за стрільбу в різних умовах обстановки. Її значення

визначаються імовірністю ураження цього типу цілі однією ракетою в розглянутих умовах стрільби і витратою ракет за стрільбу:



де Р1 – імовірність ураження цілі однією ракетою;
n – кількість ракет, що є на одну стрільбу.

з’єднань, частин та підрозділів зенітних ракетних військ.

Бойові можливості

зенітних ракетних підрозділів , з’єднань, частин – це сукупність властивостей та характеристик бригади (полку), дивізіону ЗРВ, які визначають їх спроможність виконувати бойові завдання щодо прикриття об’єктів і військ від ударів з повітря в різних умовах обстановки.
Бойові можливості характеризуються просторовими, часовими, якісними та кількісними показниками.
Бойові можливості зенітних-ракетних з`єднань та частин складаються з :
вогневих можливостей;
можливостей з прикриття;
можливостей з переходу в готовність до пуску ракет;
можливостей з накопичення бойових ракет;
маневрових можливостей;
можливостей з переходу частин та з’єднань в вищі ступені бойової готовності.

бойовий порядок і підготовлених до бою підрозділів, частин та

з`єднань знищувати повітряного противника в різних умовах обстановки.
Узагальненим показником вогневих можливостей частин та з`єднань ЗРВ є математичне сподівання числа знищених цілей (Мц).
Якщо дивізіони, які беруть участь у відбитті нальоту, озброєні однотипними ЗРК і мають приблизно однаковий рівень підготовки, то

Мц = Куч ⋅Кбг ⋅Nср ⋅αуп⋅Кман⋅ Кмв ⋅Рпор

де - Куч - кількість ЗРК даного типу, що беруть участь у відбитті нальоту;
Кбг – коефіцієнт боєготовності підрозділів;
Nср -середньоочікувана кількість стрільб, які проводяться за наліт одним дивізіоном;
αупр - коефіцієнт ефективності системи управління;
Кман – коефіцієнт маневру цілі;
Кмв – коефіцієнт впливу польоту цілей на малих висотах;
Рпор - імовірність поразки цілі за стрільбу.

яка проводиться за наліт одним зрдн розраховується за наявністю

на стартовій площадці підготовлених до стрільби ракет Q та середній витрати ракет на стрільбу nср :
Nср=Q/nср
Середні витрати ракет на стрільбу nср для ЗРК ДД і МД становлять дві ракети, для ЗРК СД - три ракети.
Коефіцієнт ефективності системи управління залежить від ступеня автоматизації управління, складності повітряної обстановки, злагодженості обслуги КП і ін.
В практичних розрахунках він приймається для неавтоматизованих систем управління 0,65; для систем АСУРК- 0,75; для систем “Вектор” - 0,85.
Імовірність поразки цілі за стрільбу для умов, що вся авіація противника (100%) діє у перешкодах, становить для систем ЗРК СД та МД-0,6, для ЗРК ДД-0,8.
Якщо склад частини чи угрупування неоднорідний, то
Р=1-Рмд∙Рсд ∙Рдд

чи з`єднання ЗРВ створити під час розгортання в бойовий

порядок суцільну зону вогню з тією чи іншою кратністю перекриття зон ураження ЗРК.
В основному визначаються складом частини (чи угрупування) та типом ЗРК
Показники можливостей з прикриття приймаються: при прикритті об’єкта – максимальне значення сектора прикриття до заданого рубежу (рубежу виконання задання (РВЗ противником); при прикритті районів і напрямків – довжина рубежу суцільного прикриття .

(РВЗ) слід розуміти рубіж, при досягненні якого ЗПН противника

здатні застосовувати по об`єкту і військам, що прикриваються, засоби ураження

Рис. 2.3.5. Порядок розрахунку рубежу виконання завдання АЗП

АЗПН авіаційної бомби від об’єкта визначається за формулою

RРВЗ =

rоб + Rпор + А,

де Rпор – радіус ефективної дії по об’єкту залученого засобу пораження; він дорівнює нулю при застосуванні АЗПН звичайних бомб, до 5 км при вазі бомби більше 1000 кг і до 15 км при застосуванні ядерних боєприпасів;
rоб – радіус об’єкта;
А – віднесення бомби.
Віднесення бомби розраховується за формулою
А = Vц tп – Δ Нц,
де Vц – швидкість цілі;
tп – час падіння бомби;
Δ – запізнення бомби;
Нц – висота польоту цілі.

готовність до пуску ракет – здатність підрозділів розгорнутих у

бойовий порядок, до переходу з даного стану бойової готовності в готовність до пуску ракет.
Можливості підрозділу (частини) до пуску ракет характеризуються часом їх переходу в готовність №1 (tбг) і часом підготовки стрільби по цілі (tроб)
Тгп = tбг+ tроб;
де Тгп - час переходу в готовність до пуску ракет.
Час Тгп залежить від стану підрозділів бригади ЗРВ, характеристик озброєння, режиму приведення дивізіонів в готовність №1, підготовки особового складу, стану ракет.

ЗРВ бойового завдання необхідно, щоб величина їх потрібного часу

для обстрілу на дальній межі зони поразки не перебільшувала підльотного часу повітряного противника, тобто
Тпотр ≤ Тпідл;
Потрібний час для виконання бойового завдання складається із часу переходу дивізіону в готовність до пуску ракет (Тгп), часу польоту ракети до дальної межі зони поразки (То) та часу запізнення радіолокаційної інформації від передових підрозділів РТВ (tзап):
Тпотр= Тгп+То+ tзап.

- це час підльоту ЗПН від моменту одержання інформації

про його виявлення засобами розвідки до встановлених рубежів виконання бойового завдання.

позиціях - здатність підрозділів(частин) з накопичення заданого запасу ракет

на позиціях зенітних ракетних підрозділів.
Можливості з накопичення ракет характеризуються часом накопичення заданої кількості ракет на стартових позиціях в режимі кінцевої готовності.

Під маневровими можливостями підрозділів, частин та з`єднань ЗРВ розуміють їх спроможність змінювати бойові порядки. Розрахунок часу маневру виконується за формулою
Тман = tчз.+tчк.+tмаршу+tзан.сп+tрозг
де – tч.з - час згортання ЗРК;
tчк - час шикування колони;
tмаршу - час на марш;
tзан.сп - час зайняття стартової позиції ЗРК;
tрозг - час розгортання ЗРК.
Для ЗРК СД і МД складає 5- 6 годин.
Швидкість пресування колон на марші - 20-25 км/год.

ЗРВ.


На озброєнні ЗРВ знаходяться стаціонарні та рухомі зенітні ракетні

комплекси (ЗРК).
Під ЗРК розуміється комплекс наземних пристроїв та зенітних керованих ракет, які знаходяться в бойовій готовності, в загальному функціональному зв’язку та забезпечують вирішення завдань стрільби по повітряним цілям.
Склад ЗРК:
засоби виявлення,
засоби розпізнавання «свій – чужий»,
засоби цілевказіння,
засоби керування польотом ЗКР (засоби наведення ЗКР),
засоби «підсвічування» цілі,
пускові установки(ПУ) з ЗКР,
засоби транспортування, зберігання та заряження ЗКР.

розділяють на ЗРК дальньої дії (ДД) з дальністю стрільби

більше 150 км, ЗРК середньої дальності (СД) - 10 до 150 км, ЗРК малої дальності (МД) – до 50 км, та ЗРК ближньої дії (БД) до 25 км.

Тактико-технічні характеристики ЗРК (ЗРС), ЗРАК і ЗАК характеризують бойові можливості:
призначення;
дальність і висоту пораження повітряних цілей;
можливості знищення цілей, що летять з різними швидкостями;
імовірності пораження повітряних цілей за відсутності та наявності завад, при стрільбі по цілях, що маневрують;
кількість цільових і ракетних каналів;
завадозахищеність;
робітний час (час реакції);
час переведення з похідного стану в бойовий і навпаки (час розгортання та згортання ЗРК, ЗРАК і ЗАК на вогневої позиції); швидкість пересування;
боєкомплект; запас ходу; масові й габаритні характеристики.

– узагальнена характеристика, що вказує на виконання бойового завдання

при використанні певного типу ЗРК (ЗРС), ЗРАК і ЗАК.
Дальність ураження (стрільби) – дальність, на якій цілі знищуються з імовірністю не нижче від заданої. Відрізняють мінімальну та максимальну дальності.
Висота ураження (стрільби) – висота, на якій цілі знищуються з імовірністю не нижче від заданої. Розрізнюють мінімальну та максимальну висоти.
Можливість знищення цілей, що летять з різними швидкостями − це характеристика, що вказує на гранично припустиме значення швидкостей польоту цілей, які знищуються в заданих діапазонах дальностей і висот їхнього польоту.

появи події, що полягає в нанесенні цілі враження при

стрільбі, в результаті чого ціль не в змозі виконати бойове завдання. Виражається числом від 0 до1.
Цільовий канал − це сукупність елементів ЗРК, ЗРАК і ЗАК, що забезпечують одночасне супроводження й обстріл однієї цілі. Розрізнюють ЗРК одно- і багатоканальні по цілі.
Комплекс є одноканальним по цілі, якщо він забезпечує одночасний обстріл тільки однієї цілі.
Ракетний канал − це сукупність елементів ЗРК, що забезпечує водночас підготовку до старту, старт і наведення однієї ЗКР на ціль.
Канальність ЗРК по ракеті визначається кількістю ракет, які в кожному цільовому каналі можуть одночасно готуватися до старту і в подальшому виводяться на повітряну ціль.

Багатоканальні ЗРК забезпечують одночасний обстріл однієї чи декількох цілей декількома ракетами. Такі ЗРК мають більші можливості з послідовного обстрілу цілей.

реакції) – інтервал часу від початку виявлення цілі до

готовності ЗРК до пуску першої ракети. Він визначається часом, що витрачається на пошук і захоплення цілі та на підготовку вхідних даних для стрільби. Робітний час ЗРК залежить від конструктивних особливостей і характеристик ЗРК, від рівня підготовки бойової обслуги.

Бойовий комплект − це кількість ракет, встановлених на один ЗРК. Він є розрахунково-постачальною одиницею при обчисленні забезпеченості і потреби в ракетах для виконання бойового завдання.

На озброєнні ЗРВ ПС ЗСУ знаходяться ЗРК (ЗРС): ЗРК дальньої дії С-200В, ЗРК середньої дальності дії С-300 ПТ(ПС), ЗРК малої дальності дії « Бук-М1», ЗРК ближньої дії «ОСА» АКМ.(Табл.1., Додаток 1.)

дальньої дії С-200В
ЗРК С-200В призначений для знищення на

максимальних відстанях літаків розвідки та управління, постановників радіоелектронних перешкод, носіїв авіаційних ракет класу “повітря – поверхня”, а також знищення висотних швидкісних та малорозмірних цілей.

Тип ЗКР 5В28
Межа зони поразки, км:
дальня (аеродинамічна ціль) - 240км,
ближня – 17км.
Висота пораження цілі, км:
мінімальна (аеродинамічна ціль) - 0,3,
максимальна (аеродинамічна ціль) – 41.
Імовірність пораження однією ЗКР - 0,9.
Швидкість цілі, що виражається, м/с (максимальна) - 1200.
Кількість супроводжуваних та обстрілюваних цілей - 1
Кількість одночасно наведених ракет до - 6
Кількість ПУ у комплексі - 6

дальності дії ЗРК С-300 ПТ
ЗРК призначені для знищення

авіації, БПЛА,ТТР і крилатих ракет у широкому діапазоні висот

дальності дії “Бук-М1”
ЗРК “Бук-М1” призначений для знищення літаків, крилатих

ракет, вертольотів та інших повітряних цілей, що діють в умовах інтенсивного застосування радіоперешкод.