Презентация на тему Небезпека виникнення аварій при проведенні хімічних процесів та їх попередження

Ї
1. Хімічно небезпечні об’єкти, їх класифікація та характеристика

2. Причини техногенних аварій хімічного походження
3. Сильнодіючі отруйні речовини. Токсикологічні характеристики
4 Техногенна безпека хімічно -небезпечних об'єктів

Рівне: УДУВГП, 2004.- 452с.
Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.- 3-тє

видання, перероблене та доповнене.- К.: Знання, 2004.- 490 с.
Справочник А.Н.Баратова Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и стедств их тушения 1 и 2 Т

ПРИКЛАДИ Найбільш великих хімічних об'єктів України є: Горлівське ВАТ

«Концерн Стирол», ВАТ «Азот» (м.Рівне), Черкаське ВАТ «Азот», Черкаське ВАТ „Хімволокно”, ВАТ „Сумихімпром”, ДАК (державна акціонерна компанія) „Титан” (АР Крим), Державне підприємство „Аргентум” (м.Львів), Одеський державний припортовий завод, Сєвєродонецьке „Обєднання Азот”, ВАТ „Укрпластик”, ВАТ „Дніпрошина”, Запорізьке ДП „Кремній полімер”

своїй діяльності виготовляють та/або використовують сильнодіючі отруйні речовини чи

здійснюють їх зберігання, транспортування
ХНО - об'єкти господарювання, при аваріях або руйнуваннях в яких можуть статися техногенні небезпеки з масовим ураженням персоналу об'єкта і населення, що проживає в зоні можливого хімічного зараження, і довкілля хімічно небезпечними речовинами (ХНР).

галузей промисловості, а також окремі установки та агрегати, які

виробляють або використовують СДОР;
заводи (або їх комплекси) з переробки нафтопродуктів;
виробництва інших галузей промисловості, які використовують СДОР;
підприємства, що мають на оснащенні холодильні установки, водонапірні станції і очисні споруди, які використовують хлор або аміак;
станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах переміщення СДОР (до ХНО не належать залізниці);
транспортні засоби, контейнери і наливні поїзди, автоцистерни, річкові та морські танкери, що перевозять хімічні продукти;

зоні розміщення яких проживає біля 30 млн. чоловік.
На

кожному ХНО знаходиться в середньому 3-15 добовий запас СДОР, який може зберігатися в місткостях під великим тиском (до 100 атм.) в ізотермічних сховищах або в закритих ємкостях під атмосферним тиском при температурі навколишнього середовища.
При всіх способах зберігання не можна дати повної (100%) гарантії в їх надійності.

- за сферою використання:
підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості,

що виготовляють та використовують аварійно хімічні небезпечні речовини;
підприємства целюлозно-паперової, текстильної, металургійної, харчової та інш. видів промисловості, що використовують у своїх технологіях аварійно хімічні небезпечні речовини;
промислові холодильні установки;
водоочисні споруди;
залізнотранспортні станції, порти, термінали і склади тимчасового зберігання АХНР;
транспортні засоби (контейнери, наливні поїзди, автоцистерни, річкові та морські танкери, трубопроводи тощо);
склади тимчасового зберігання БХНР;
підприємства по знищенню БХНР.

(наземне);
рідини (наземне);
тверді речовини (наземне).
За категоріями хімічної небезпеки. Критерієм для

визначення категорії хімічної небезпеки об’єкта є кількість населення, що потрапляє в зону можливого (прогнозуємого) хімічного ураження (ЗМХУ), що представляє собою площу кола, обкресленого радіусом, який дорівнює найбільшій глибині розповсюдження хмари ураженого повітря з пороговою концентрацією.
Всього в Україні налічується близько 1,5 тис. хімічно-небезпечних промислових об’єктів, де зберігається, використовується понад 300 тис. тон небезпечних хімічних речовин, зокрема понад 9 тис. тон хлору, 200 тис. тон аміаку та близько 100 тис.тон інших небезпечних хімічних речовин.

ступінь - 75 об'єктів (у зонах можливого хімічного зараження

від кожного з них мешкає більше 3 тис. чол.);
•II ступінь - 191 об'єкт (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 0,3 до 3 тис. чол.);
•III ступінь - 408 об'єктів (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає від 0,1 до 0,3 тис. чол.);
•IV ступінь - 901 об'єкт (у зонах можливого хімічного зараження від кожного мешкає менше 0,1 тис. чол.). Розподіл кількості хімічно небезпечних об'єктів І-ІІІ ступенів по регіонах України приведено у таблиці.

об'єктів мешкає понад 17 млн. чол. (35% від населення

країни).
Понад 400 адміністративно-територіальних одиниць мають ступень хімічної небезпеки, з них до І ступеня хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться понад 50% мешканців) віднесено понад 90 адміністративно-територіальних одиниць, до ІІ ступеня хімічної небезпеки (від 30 до 50% мешканців) - понад 20, до ІІІ ступеня (від 10 до 30%) - більше 70, до ІV ступеня (до 30%) - 245.

в навколишнє середовище виникає заражена хмара (суміш СДОР з

повітрям), яка називається первинною або вторинною.
Первинна хмара - хмара СДОР, утворена в результаті миттєвого (1-3 хв) переходу в атмосферу частин вмісту ємкості з СДОР при її руйнуванні
Вторинна хмара - хмара СДОР, утворена в результаті випаровування розлитої речовини з підстилаючої поверхні.
Концентрація парів у первинній хмарі в декілька разів більша, ніж у вторинній.

персоналу: а) порушення правил зберігання і транспортування СДОР; б) порушення правил техніки безпеки; в) порушення

технологічного процесу; г) помилки при запуску і зупинці технологічного процесу; д) заповнення резервуарів для зберігання вище норм при помилках в роботі персоналу та (або) відмови системи безпеки, що контролюють рівень; е) акти обману, саботажу або диверсій виробничого персоналу або сторонніх осіб;

у системі контролю параметрів технологічних
процесів (датчики тиску, рівня,

температури );
в) неполадки у системі контролю і забезпечення безпеки
виробництва (запобіжні клапани, системи скидання тиску,
нейтралізації, запобіжні розривні мембрани );
г) пошкодження в системі запуску і зупинки технологічного
процесу, що може призвести до виникнення вибухо-небезпечної
обстановки;
д) пошкодження вагона-цистерни з хімічно небезпечними
речовинами або ємностей для зберігання внаслідок відмови
системи безпеки, що контролюють тиск;

швів і з'єднувальних фланців;
ж) пошкодження ємкостей, трубопроводів внаслідок механічних чи

хімічних дій (корозія металу);
з) витік хімічно небезпечних речовин із насосів, труб;
и) використання непридатних чи неякісних матеріалів при виготовленні деталей, обладнання, устаткування;
і) екзотермічні реакції через відмову системи безпеки;
ї) полімеризація хімічно небезпечних речовин у резервуарах для їх збереження

2. Проектно-виробничі дефекти: (продовження)

елементи конструкцій, які перебувають під їх впливом (вітер, дощ, сніг,

температура), що призводять до корозії і зниження фізико-механічних показників устаткування, трубопроводів
б) дія стихійного лиха, що може призвести до пошкодження чи руйнування елементів конструкцій об'єкта з ХНО
4. Низька якість будівельних матеріалів, конструкцій, а також виконання будівельних робіт.

які при певній кількості, що перевищує гранично допустимі величини

концентрації, проявляють шкідливу дію на людей, тварин, рослин і викликають у них ураження різного ступеня важкості.
Уражаюча дія СДОР може проявлятися при відповідній концентрації і токсодозі.

об'єму повітря, що виражається в міліграмах на кубічний метр

чи літр повітря ( мг/л).

називають експозицією.
Одна і та ж концентрація СДОР при різних

експозиціях по-різному діє на організм людини.
СДОР називають хімічно небезпечні речовини (ХНР).

уражати організм людини.
Токсичність визначається кількістю речовин, яка
призводить до

ураження і характером токсичної
дії на організм.
Ураження може бути місцеве,
загальне і одночасне при дії
і місцевого і загального.

яка призводить до певного вражаючого ефекту.
Токс. доза залежно від

ураження приймається рівною:
при інгаляційних ураженнях: добутку середньої концентрації отруйної речовини в повітрі на час перебування людини в зараженому середовищі і вимірюється в г*хв/м3.
при шкірних ураженнях - масі рідкої отруйної речовини, яка викликає певний ефект ураження при попаданні на шкіру, яку прийнято вимірювати в міліграмах на літр (мг/л) або міліграмах на кілограм (мг/кг).
Для кількісної характеристики токсичних властивостей конкретних СДОР при її дії через органи дихання людини застосовуються такі токсодози: гранично допустима, порогова, виводяча із ладу і смертельна.

при якій симптоми отруєння ще не наступають.
Середня порогова токсодоза

- концентрація, яка викликає початкові симптоми (ознаки) ураження парами СДОР у 50% уражених.
Середня виводяча зі строю токсодоза концентрація, яка призводить до виходу зі строю 50% уражених.
Середня смертельна токсодоза - доза, яка призводить до загибелі 50% людей, тварин при 2-4-годинній інгаляційній дії.

чотири класи небезпеки:
1-й - надзвичайно небезпечні;
2-й - високо небезпечні;
3-й

- помірно небезпечні;
4-й - мало небезпечні.
Середня смертельна концентрація у повітрі, мг/м3 залежно від класу небезпеки складає:
І -й клас - менше 500; 2-й клас - від 500-5000;
3-й клас - від 5001-50000; 4-й клас - понад 50000.

(С6Н6)
Хлор (СІ2)
Аміак (NH3)
Сірчаний ангідрид (S02)
Сірководень

(Н2S)
Синильна кислота (НCN)
Фосген

заходів
інформаційного характеру,
організаційно-технічного,
технологічного спрямування,
моніторингу,
рятувально-відновлюючого характеру,

медичного спрямування,
захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій