Слайд 2
Діоксини та діоксиноподібні речовини є стійкими супертоксикантами навколишнього
середовища, що забруднюють грунт, воду, повітря та продукти харчування.
Слайд 3
Діоксини – побічні продукти виробництва пластмас, пестицидів, паперу,
процесів спалювання побутового сміття та медичних відходів, пожеж із
займанням полімерних матеріалів та ін.
Слайд 4
Щорічно в світі використовується і перетворюється у хлорорганічні
продукти біля 30 млн. тон високотоксичних відходів
Слайд 5
За рік на поверхню нашої планети опадає більше
13 тон діоксинів, більша частина яких потрапляє у харчові
ланцюги
Слайд 6
До таких речовин відносять ПоліХлорДибензо-n-Діоксини (ПХДД) та ПоліХлорДибензоФурани
(ПХДФ)
Слайд 7
Ці сполуки мають наступні ознаки супертоксикантів:
- гостра токсичність
у надзвичайно малих концентраціях – 1х10-9-1х10-12г/г;
- розповсюдженість на
об'єктах навколишнього середовища та у харчових продуктах;
- стійкість під впливом зовнішніх природних факторів (окислення, гідроліз та ін.);
- жиророзчинність, зверхкумуляція у жировій тканині тварини та людини та міграція по харчових ланцюгах.
Слайд 8
Найбільш типовим та найбільш токсичним є
2,3,7,8-тетрахлордибензо-1,4-діоксин (ТХДД).
Його
дія сильніше ціанідів, стрихніну, зоману, зарину.
Слайд 9
У травні 1995 р. Комісія ООН з охорони
навколишнього середовища (UNEP) склала список 12 особливо небезпечних ксенобіотиків,
до якого увійшли діоксини.
Слайд 10
ВОЗ у 1998 році встановила допустиму добову дозу
для ТХДД у діапазоні
1-4 пг/кг (пг = 10-12
г) .
Слайд 11
У США з 2001 року допустима добова доза
(ДДД) ТХДД становить 2,3 пг/кг маси тіла людини.
В
Україні ДДД - 10 пг/кг маси тіла людини.
Слайд 12
Діоксини та діоксиноподібні сполуки мають дермато-, гепато-, імуно-
та нейротоксичні властивості, ембріо- та тератогенні ефекти, а також
вплив на всі ланки репродуктивної системи.
Слайд 13
ТХДД має найвисокі кумулятивні властивості, найбільш небезпечний при
отруєннях малими дозами, що пов'язано з накопиченням в клітинах
і тканинах біологічних мішеней, надзвичайно специфічних до нього самого, у зв'язку з чим кожна його нова доза є більш токсичною ніж попередня.
Слайд 14
Мінімальний ризик виникнення неканцерогенних токсичних ефектів ТХДД при
оральному надходженні характеризується наступними рівнями:
ризик гострого отруєння –
при надходженні в організм
200 пг/кг/добу,
підгострого – 20 пг/кг/добу, хронічного – 1 пк/кг/добу.
Слайд 15
Період напіврозпаду
2,3,7,8-ТХДД – 103 роки, 2,3,7,8-ТХДФ –
63 роки.
Слайд 16
Гербіциди на основі хлорфеноксіоцтової кислоти є основним джерелом
забруднення середовища діоксинами.
Слайд 17
Ці ксенобіотоки потрапляють з ґрунту, донних відкладень і
накопичуються у рослинах, водоростях, а через забруднений корм –
в організмах тварин, птахів, риб.
Слайд 18
В організм людини діоксини та ДПС потрапляють, в
основному, по харчовому ланцюгу, обумовлюючи більше 98% їх надходження.
Слайд 19
Інгаляційним шляхом і через шкіру діоксини потрапляють до
організму переважно у виробничих умовах, а питна вода,
як
правило, не відіграє помітної ролі.
Слайд 20
Схема формування харчового ланцюга надходження діоксинів в організм
людини
Джерела емісії діоксинів і ДПС
Зернові
культури
Овочі,
фрукти
Тварини і птиця
Риба
Корми для
тварин
М’ясо риби, риб'ячий жир.
Продукти і жир тваринного походження
Харчі людини і відсоток надходження діоксинів і ДПС:
м’ясо, масло, молоко, птиця, яйця (50-53%);
риба та морепродукти (45%);
фрукти, овочі, злаки (2-3%).
Здоров’я людини
Грудне молоко
Слайд 21
У продукти харчування тваринного походження діоксини потрапляють, переважно
внаслідок забруднення кормів.
Слайд 22
Проведене у Німеччині визначення ПХДД та ПХДФ у
кормах і кормових добавках, показало, що більше 50% зразків
містять дані речовини у концентраціях, що сягають 500 пг/кг корму.
Слайд 23
Забрудненню кормів також сприяє використання рослинних олій, що
багатократно використовували для приготування чіпсів
Слайд 24
Дослідження продуктів харчування у різних країнах свідчать про
достатньо часте забруднення їх токсичними діоксинами і ДПС
Слайд 25
У Росії та Україні наявність діоксинів регламентується в
молоці, рибі, м'ясі (у перерахунку на жир) на рівні
5, 8, 0,9 нг/кг (нг=10-9 г), у той час як у США, Італії, Нідерландах їх вміст у продуктах недопустимий.
Слайд 26
Рівні допустимого вмісту діоксинів у харчових продуктах в
Україні:
- молоко і молочні продукти (у перерахунку на жир)
– 5,2 нг/кг
- риба (у перерахунку на жир) – 11,0нг/кг
- м'ясо (у перерахунку на жир) – 3,3 нг/кг
Слайд 27
Середньодобове вживання діоксинів і ДПС з їжею складає,
залежно від раціону, 90-100 пг на людину, з яких
більше 25% припадає на ТХДД, що в перерахунку на масу тіла складає 1,3-5 пг/кг.
Слайд 28
Продукти-джерела надходження діоксинів в організм людини:
жирна яловичина, свинина,
бекон, ковбаса, молоко, вершкове масло, сметана, жирні сорти сиру
та жирна риба (сьомга, тріска).
Слайд 29
Продукти із низьким рівнем вмісту діоксинів:
Філе з ягня,
м’ясо нежирної баранини, нежирні сорти сиру та маргарини, фрукти
овочі, продукти з зернових культур.
Слайд 30
Організм середнього мешканця України отримує до 184 пг/добу
(1996 р.).
У США – 18-192 пг/добу, Великобританії –
125, Нідерландах – 115,
Італії – 260-480,
Німеччині – 65-93,
Канаді – 92-140 пг/добу.
Слайд 31
Особливо високі рівні діоксинів виявляють у тварин, що
виросли у промислових регіонах
Слайд 32
Риба з океанів та сибірських річок мають рівень
ПХДД/ПХДФ значно нижче, ніж в омулі, виловленому в оз.
Байкал.
Слайд 33
Для зниження рівня діоксинів в рибі її вживають
без шкіри, підшкірного жиру та без черевця.
У вареній рибі
та рибі на пару вміст діоксинів менше, ніж в сирій рибі, а в смаженій і копченій рибі вміст токсикантів вище за
рахунок втрати рідини.
Слайд 34
Смажене м’ясо, копчена ковбаса, різноманітна “швидка їжа” (гамбургери
і т. і.) також мають підвищені рівні діоксинів через
підвищений вміст жирів.
Слайд 35
Підвищенню рівнів діоксинів сприяє їх емісія з паперової
тари та упаковки
Слайд 36
Згідно даних американських дослідників, від паперового пакета з
молоком в організм людини
поступає до
2 пг ТЕQ/день,
кавових фільтрів – 2 пг ТЕQ/день, паперових
чашок – 0,5 пг ТЕQ/день, паперових тарілок –
10 пг ТЕQ/день
(ТЕQ- діоксиновий еквівалент токсичності)
Слайд 37
Ретельне промивання м'яса, риби, овочів, фруктів, зняття з
них шкурки зменшує вміст в них діоксинів на 25-50%.
Слайд 38
Багатократне використання жиру для смаження призводить до накопичення
та утворення ДПС у продукті
Слайд 39
Екстракція і деодорація олій сприяє їх забрудненню діоксинами
та ДПС
Слайд 40
Рівень діоксинів та ДПС у крові чітко відображає
інтенсивність їх надходження в організм із продуктами харчування
Слайд 41
Рівні діоксинів у крові вегетаріанців значно нижчі, ніж
в загальній популяції. Підвищений рівень діоксинів спостерігається в осіб,
що вживають жирну рибу і птицю
Слайд 42
Вивчення рівня діоксинів в крові матерів та їх
грудних дітей (протягом 17 тижнів) показало, що вміст ПХДД
у крові дітей (у перерахунку на вміст жиру в крові) вище, ніж у матерів у 1,5-3,6 разів.
Слайд 43
A.Schecter та співавт. дійшли висновку, що у період
лактації відбувається очищення організму матері від поліхлорованих ксенобіотиків і
їх накопичення організмі дітей
Слайд 44
У 2000 р. було вивчено вміст ПХДД, ПХДФ
в пробах грудного молока у мешканок України (в 2
районах м.Києва та в 1 районі Київської області).
Слайд 45
1 група (мешканки промислового району, 70% з них
працювали у контакті з хлорорганічними сполуками) – вміст ПХДД
29,99 пг/г
2 група (не мали контактів з хлорорганічними сполуками) – вміст 22,47 пг/г
3 група (сільська місцевість) – 32,16 пг/г
Слайд 46
Виявлені концентрації діоксинів в першій і третій групах
були вище, ніж у мешканців США та Японії
Слайд 47
Вивчення токсикокінетики ТХДД
Період напіввиведення його надзвичайно високий
– у молодих людей 5,5 років, у старших –
до 11 років.
Слайд 48
Клінічні ознаки отруєння (синдром хлоракне)
У першу добу діоксини
максимально накопичуються у шкірі, в сальних залозах та викликають
їх метаплазію і гіперпродукцію. Через 2-3 тижні на сальні протоки через гіперпродукції секрету обтуруються і формуються комедони (сально-рогові пробки). Переважне формування хлоракне на обличчі, вушних раковинах.
Слайд 49
Лікування
використання мегадоз вітамінів А, В, Е
засоби, що сприяють
екскреції діоксинів і ДПС (вуглецева ентеросорбція, холелітики, гемосорбція, плазмаферез
і т.п.)
мембраностабілізатори і цитопротектори (кортикостероїди, тіотріазолін, мілдронат)
антиоксиданти (вітамін Е, С)
Слайд 50
протизапальні та розсмоктуючи препарати (іхтіол, борна, саліцилова кислоти,
антибіотики, ензимотерапія)
харчові продукти з антиоксидантними властивостями: (зелений чай,
капуста кольорова, брокколі, морква, гарбуз, обліпиха і т. п.)