Презентация на тему Спілкування людей

процесі спілкування суб'єктивний світ однієї людини розкривається для іншої,

відбувається взаєм­ний обмін діяльністю, інтересами, почуттями та ін.

Результат спілкування — налагодження певних стосунків з іншими людьми.

Завдяки спілкуванню здійснюється інтеграція людей, виробляються норми поведінки, взаємодії. Зв'язок людей у процесі спілкування є умовою існування групи як цілісної системи.

форма спілкування виступає як форма спільної діяльності, люди завжди

спілкуються в процесі певної діяльності. Поєднання діяльності однієї людини з діяльністю інших людей утворює спільну діяльність.
У спільній діяльності формуються не тільки


суб'єкт-об'єктні (людина — предмет діяльності)


а й


суб'єкт-суб'єктні відносини (людина — людина)




Сутність спілкування полягає у взаємодії суб'єктів діяльності.

обставин, при якій виникає:
зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів;

або має місце
відсутність згоди між двома чи більше суб'єктами;
або спостерігається
внутрішній дискомфорт однієї особи.

тобто, ситуація, у якій одна із складових змінює свої

кількісні чи якісні значення, що призводить до загострення стосунків між конфліктуючими сторонами.

• Учасників конфлікту (дві або більше сторони, що переслідують несхожі чи прямо протилежні цілі);

• Об'єкт конфлікту (конкретне явище, причина, стан справ, навколо якого розгортається суперечка);

• Рушійну силу - інцидент (факт зіткнення протилежних сил).

Конфліктна ситуація, що вимагає вирішення, передбачає існування кількох обов'язкових елементів:

організацій, є позитивними за змістом, містять раціональне зерно та

мають еволюційну спрямованість;




дисфункціональні - паралізують нормальне функціонування організацій, обмежують перспективи розвитку, не сприяють максимально ефективному використанню власних і залучених ресурсів.

Усі конфліктні ситуації розподіляються за ознакою результатів:

ГРУПОЮ
МІЖГРУПОВИЙ

конкретизація та дроблення на підрозділи передбачає їх різну стратегічну

спрямованість);


• взаємозалежність у досягненні результату (вимагає співробітницт­ва, хоча, реалізовуючи власні завдання, люди інколи нехтують іншими);


• різниця в уяві та цінностях (відсутність об'єктивної оцінки ситуації):


• незадовільні комунікації (відсутність повної та достовірної інфор­мації);


• різниця у досвіді та манері поведінки;


• різка зміна подій чи умов.

людина (група людей, під­приємство, складова соціуму), передбачаючи наперед загострення

ситуації прагне уникати дій, які провокують інцидент.

Згладжування - тип поведінки, який має багато спільного з попереднім. При цьому не помічаються ознаки майбутнього конфлікту, йде активна профілактика його вияву, ліквідовуються чи завуальовуються суперечності сторін;

Примус - контроль над ситуацією і регулювання її розвитку.

Компроміс - тимчасове чи нейтральне вирішення проблеми, що умовно задовільняє всі сторони, які беруть участь у конфлікті.

Вирішення конфлікту - найбільш бажаний і радикальний шлях розвитку ситуації. Сторони детально ознайомлюються з аргумен­тацією як "за", так і "проти", йдуть на взаємні уступки, вузлові питання вирішують колективним ухваленням рішень.