Презентация на тему по русской литературе на тему Жизнь и творчество Льюиса Керролла (5 класс)

селищі Дерсбері (графство Чешир) у родині священника Чарльза Доджсона

і Френсіс Джейн Лутвідж.

на честь батька, друге, Лутвідж, - на честь матері.

третьою дитиною у великій родині, в якій після нього

народилося ще 8 братів і сестер.

(графство Йоркшир). Хлопчик спочатку навчався вдома, а потім, в

12 років, пішов до школи в Річмонді. Пізніше перейшов і закінчив школу в Регбі.

найдавнішого університету в світі - Оксфордського. В цей час

прийшла сумна звістка про смерть його матері.

– отримує ступінь бакалавра.
1857 рік – ступінь магістра.

Черч (Церкви Христа) Оксфордського університету.

сім років (з 1851 по 1898 р.р.) Чарльз Лутвідж

Доджсон працював у коледжі Крайст Черч.

Ґрунтовні праці з математики, але «особливої віртуозності він досяг

у складанні та розв'язку складних логічних задач, здатних завести в глухий кут не лише недосвідчену людину, а й сучасну ЕОМ».

життя. Лекції, математичні студії, які переривалися скромним ленчем, знову

студії, далекі прогулянки (вже в літньому віці по 17—18 миль на день), увечері обід за «високим» викладацьким столом у коледжі та знову студії. Все життя він страждав від затинання і нерішучості, знайомств уникав, лекції читав рівним механічним голосом. В університеті його вважали педантом, ексцентриком і диваком.

в ліжку, він придумував, аби відволіктися від сумних думок,

«Опівнічні задачі» — алгебраїчні та геометричні головоломки — і розв'язував їх у темряві.

їх у різні журнали. Між 1854 і 1856 роками

його роботи з'являються в національних виданнях "The Comic Times" і "The Train". Саме в 1856 році з'являється псевдонім "Льюїс Керролл", складений з справжнього імені автора: Льюїс - це англійська форма від Людовікус, яка, у свою чергу, є, латинської формою від імені Лютвідж, а Керролл - це англійська версія від латинського Каролус, то є Чарльз.

За час захоплення цим видом мистецтва (він перестав знімати

в 1880 році за нез'ясованих причин) він створив близько 3000 знімків, з яких вціліло менше 1000.

його життя майже не змінилася. Він викладав у коледжі

до 1881 року і жив у своєму будинку при коледжі до самої смерті. Остання його книга "Сільві і Бруно" була опублікована в 1889 році (перша частина, друга частина була опублікована в 1893 році), але, на жаль, мала невеликий успіх.

в Гілфорді від запалення легенів, не доживши двох тижнів

до 66 років. У 1898 році похований на Гілфордському кладовищі. Над його могилою стоїть звичайний білий хрест.