Презентация на тему Соціологія авіаційної галузі. Тема : Авіація як соціальний феномен

до соціального феномена авіації.
3.Предмет соціології авіаційної галузі як навчальної

дисципліни.
4.Розробка авіаційної проблематики в соціологічній літературі.

школа, 1992.
Горяшко М. Гражданская авиация Украины. – К.: Техника,

- 1982
Галлай М. Третье измерение. М:- 1997.
Бычков В. Летопись авиации и воздухоплавания. М: Академия.-2006.
Волков Г. Истоки и горизонты прогресса: социологические проблемы развития науки и техники.-М:- 1976.
Пономаренко В.Страна авиация: черное и белое. М:-Наука.-1995.
Хейли А. Аэропорт. М. -1989.
Огборн Уильям. Социальные ефекты авиации.-1946.

позначається явище або подія, що спостерігаються або відчуваються.
Термін

феномен
(з грецької) є похідним від дієслова “казати” (показувати) себе.
А.Шюц, М.Хайдегер,
Э.Гуссерль

єдність матеріальних і духовних аспектів діяльності людей щодо її

створення, вдосконалення та використання у нерозривному зв’язку із розвитком суспільства. Завдяки цьому авіація стає частиною соціального простору суспільства і фактором соціалізації особистості - умовoю розвитку самої людини - суб’єкта діяльності.

на практиці матеріальних систем, процесів і законів, що утворюють

теорію і практику польотів у повітряному просторі, що відображається в свідомості окремої особистості та соціальних груп згідно певної культури суспільства

економічних та матеріально-виробничих можливостей, рівня технологій та духовного розвитку

людей впродовж минулого століття.

людства, спрямованих на задоволення потреб цивілізації (знаряддя праці, транспорт,

зброя), тому виступають потенційною силою, що впливає на можливості різних країн у досягненні поставлених цілей.

1 - уміння бачити загальне в одиничному -
кожна людина-індивідуальна,

але суспільство змушує нас діяти певним чином:
- займатися чи не займатися спортом (яким?)
- набувати або не набувати іншу професію (яку?)
створювати або не створювати сім’ю тощо

Соціологічний підхід - це розуміння того, як загальні категорії (багаті-бідні, чоловіки-жінки, дорослі-діти тощо) формують наш особливий (одиничний) життєвий досвід, отже соціологія досліджує здатність суспільства визначати думки, почуття і дії людей.

2 - уміння бачити незвичайне в банальному –
здатність

побачити за індивідуальним вчинком людини вплив на неї суспільства.

Приклад: вчинок-вибір ВНЗ для навчання. Мотиви вибору:
близькість до дому
хороший імідж університету
перспективні професії
доступна оплата
навчаються друзі

Але на нас діють певні соціальні сили:
сьогодні у світі лише 5 людей із 100 можуть навчатися
вчитися може лише молодь віку 18 – 24 років.
вчаться лише ті, кого може підтримати сім ’ я.

Отже, банальна можливість відвідувати заняття є насправді незвичайним збігом сприятливих соціальних обставин.

3 - необхідність розглядати індивіда у соціальному контексті -

означає можливість відслідковувати владу суспільства над найпотаємнішим вибором людини, наприклад, стосовно суїциду.

Е.Дюркгейм встановив, що для певних категорій людей (протестанти, багатії, самотні) це явище більш характерне ніж для інших (католиків, ортодоксальних євреїв, жінок та сімейних громадян).

Це пояснюється тим, що серед людей, які мають міцні соціальні зв'язки суїцид поширений значно менше, ніж серед індивідуалістів.

4 - мислити глобально, тобто вивчати світові процеси і

місце, яке займає у них наше суспільство.

Так як місце людини в суспільстві впливає на її життєвий досвід, місце країни у світі впливає на кожного її громадянина.

На Землі у 192 країнах проживає близько 7 млрд. людей.
В 1000 людей:
610 азіатів (210 КНР)
130 африканців
120 європейців (1 українець і 36 росіян)
85 латиноамериканців
50 північноамериканців
5 Австралія та Океанія.

Зрозуміти себе можна лише настільки, наскільки ми розуміємо інших.

роботи, здійснення мрії.
Військові – вид зброї для перемоги на

полі бою.
Політики - аргумент у боротьбі за досягнення політичної мети.
Інженери та конструктори – значимість своєї професії, гордість за створене своїми розумом та руками.
Літератори та художники – можливість реалізації свого світогляду через художнє відображення авіаційної тематики.

техніки: К.Ясперс, Х. Ортега і Гассет, М. Хайдеггер, М.

Бердяєв, М. Вебер.

Розвиток авіації, долі людей-авіаторів: М. Галлай, М.Громов, М.Арлазоров, А.Троценко.

Взаємодія авіації з різними сферами життя суспільства: Г. Волков, В.Межуєв, Т.Кузнецов, В.Пономаренко, Т.Савицька.

розвиток та сучасний стан літакобудування.

у світі літака, важчого за повітря, здатного до польоту

з двигуном та виконання першого керованого польоту людини.

Вільбур(1867-1912) Орвіл (1871-1948) Райт (Wright)

і створення механізму керування ним по крену, тангажу та

рисканню.

літака, що рухався від енергії пружини
Влітку 1882 р.

відбувся перший політ його літака з паровим двигуном.

що стала основою всіх розрахунків літаків.