Слайд 2
Бізнес-процес – це ланцюжок логічно
пов'язаних повторюваних дій, у результаті яких використовуються ресурси підприємства
для переробки об'єкта з метою досягнення певних вимірюваних результатів або продукції для задоволення внутрішніх та/або зовнішніх споживачів.
Класифікація бізнес процесів за Шеєром А.-Б.:
1) Основні процеси – відносяться процеси, спрямовані на створення основної продукції підприємства або надання ним послуг; вони надають цінність для клієнта і партнерів компанії; є міжфункціональними у межах підприємства.
2) Процеси управління – це процеси, спрямовані на управління компанією як єдиною системою.
3) Процеси розвитку – це процеси, що визначають тенденції та напрями розвитку основних процесів залежно від аналізу та прогнозних напрямів розвитку підприємства.
4) Допоміжні процеси – створюють інфраструктуру компанії і забезпечують (підтримують) функціонування інших груп процесів, передусім основних.
Слайд 3
Класифікація бізнес-процесів за моделлю Міжнародної бенчмаркетинговою
палатою Американського Центру продуктивності та якості (American Productivity &
Quality Center, APQC)
До основних процесів належать:
1) Розробка бачення та стратегії;
2) Вивчення ринку та потреб споживача;
3) Розробка продукту чи послуг;
4) Маркетинг і продаж/збут;
5) Виробництво та постачання продукції (для промислових підприємств);
6) Надання послуг (для сервісної компанії);
7) Виставлення рахунків та післяпродажне обслуговування.
До процесів управління та підтримки належать:
1) Управління людським капіталом, його професійне та кар'єрне зростання;
2) Управління інформаційними ресурсами та технологіями;
3) Управління фінансами та матеріальними ресурсами;
4) Управління охороною здоров'я та безпекою навколишнього середовища;
5) Управління зовнішніми зв'язками;
6) Управління вдосконаленнями та змінами.
Слайд 4
Характеристики бізнес-процесу:
Назва процесу;
Функція, яка реалізується процесом;
Мета
процесу, яка визначає сенс реалізації процесу;
Межі процесу – початок
і кінець процесу;
Учасники та оточення впливу (суб'єкти) процесу: власник, споживач/клієнт, постачальник, відповідальні виконавці;
Ресурси, надані в розпорядження власника процесу для їх реалізації;
Параметри процесу – характеристики моніторингу процесу, за якими оцінюються ефективність процесу та ступінь отримання запланованих результатів.
Ризики та вплив процесу на суб'єктів процесу;
Мережа процесів організації – об'єднання взаємозалежних і взаємопогоджуваних процесів організації в єдину систему;
Документація процесу – письмовий опис процесу в текстовому, табличному та/або графічному форматах.
Слайд 5
Бізнес-процес «Маркетинг»
Мета процесу – задоволення потреб споживачів у
продукції належної якості.
Межі процесу – від дослідження ступеня задоволення
попиту на продукцію підприємства до поставки її кінцевим споживачам.
Потік процесу – послідовність дій з перетворення вхідної інформації про ступінь задоволення попиту споживачів у кінцевий результат, тобто відвантаження необхідної кількості та якості товарів покупцям на різних ринках.
Слайд 6
Потік бізнес-процесу «Маркетинг»
Слайд 8
Формування політики пропозиції
Пропозиція підприємства на плановий
період передбачає встановлення таких параметрів:
- обсяг продукції,
яким підприємство має задовольнити попит споживачів на всіх ринках збуту;
- ціна товарів на ринках;
- витрати на рекламу;
- витрати на сервіс;
- якість продукції.
Слайд 9
Розрахунок обсягу пропозиції
Для розрахунку обсягу
пропозиції необхідно на стадії дослідження ринків визначити, якою мірою
було задоволено попит на продукцію на всіх ринках у періоді, що передує плановому.
Дві типові ситуації, що впливають на розрахунок обсягу пропозиції:
- на певному ринку встановлюється незадоволений попит. Тоді обсяг пропозиції на наступний період визначається як сума кількості спожитих товарів у попередньому періоді та величини незадоволеного попиту.
- на ринку з'явились залишки продукції. Обсяг пропозиції визначається як кількість проданої продукції за мінусом залишків товарів на складі цього регіонального ринку.
Слайд 10
Цінова політика
При встановленні
цін потрібно керуватися такими загальновідомими положеннями:
1.
На ринках, де виникли значні складські запаси (нереалізована продукція), слід знижувати ціну або збільшувати витрати на рекламу та сервіс. Проте надмірно дешева продукція може викликати сумніви щодо її якості, а також зникне фактор «престижності» придбання дорогої продукції, що призведе до зниження обсягів реалізації.
2. За виникнення незадоволеного попиту недоцільно продовжувати політику низьких цін. У цьому випадку можна збільшити надходження за рахунок підвищення цін або зростання обсягів продажу.
Слайд 11
Встановлений обсяг пропозиції та ціна
можуть бути скорегованими в залежності від таких обставин:
- зміни
сукупного попиту на ринку;
- агресивної політики пропозиції одного або двох конкурентів на цільовому ринку (стабільні високі витрати конкурентів на рекламу та знижені ціни на продукцію);
- досягнутого рівня якості у конкурентів;
- зниження витрат на виробництво продукції у конкурентів (зменшення чисельності працюючих);
- збільшення виробничих потужностей у конкурентів.
Слайд 13
Реклама
За умовами гри може бути витрачено
від 0 до 99000 грн. на кожен вид продукції
на кожному ринку. Вкладені на рекламу кошти приносять віддачу протягом 3-х періодів.
Розподіл віддачі витрат на рекламу, інвестованих у періоді t
Слайд 14
Сервіс
Витрати на сервіс протягом одного періоду
на одному ринку збуту не можуть перевищувати 200000 грн.
Вплив сервісу на зміну попиту покупців на ринку зберігається протягом 3-х періодів.
Розподіл віддачі витрат на сервіс, інвестованих у періоді t
Слайд 15
Якість
Для прийняття рішення щодо зміни якості
продукції необхідно мати наступні дані:
- Яку ринкову стратегію
сформовано для підприємства і яким чином вона реалізується;
- Яка ситуація складається на ринку з погляду якості товарів конкурентів;
- Які фінансові можливості існують для інвестування коштів у дослідження і розробку продукції.
Витрати на дослідження і розробку продукції можуть здійснюватися окремо для виробу «А» і виробу «В». За умовами гри, підприємства можуть вкладати кошти на зазначені цілі в наступних розмірах: для виробу «А» - від 0 до 75000 грн., для виробу «В» - від 0 до 100000 грн. в кожному ігровому періоді.
Для реального підвищення якості продукції необхідно накопити певну суму коштів на дослідження і розробку продукції: для виробу «А» – 150000 грн.; для виробу «В» – 250000 грн.
Слайд 16
Розробки плану перевезення та витрат на зберігання продукції
на орендованих складах
Слайд 17
Завдання:
Заповнення форм внутрішньої документації:
Служба маркетингу надає інформацію про:
Форма
М1 «Витрати на дослідження і розробку продукції» (додаток Ж.10);
Форма
М2 «Витрати на рекламу і сервіс» (додаток Ж.11);
Форма М3-1 «Витрати на транспортування продукції до ринків збуту» (додаток Ж.12);
Форма М3-2 «Витрати на транспортування продукції до споживачів» (додаток Ж.13);
Форма М4-1 «Витрати на зберігання продукції у власних складах» (додаток Ж.15);
Форма М4-2 «Витрати на зберігання нереалізованої продукції в орендованих складах чужих ринків» (додаток Ж.16);
Форма М6-А «Прогноз виручки від реалізації товару А» (додаток Ж.17);
Форма М6-В «Прогноз виручки від реалізації товару В» (додаток Ж.18);
Форма М7 «Замовлення на виробництво товарів А і В» (додаток Ж.19).