Презентация на тему Нормы Конституционного права Украины

санкціоновані державою для регулювання державно-правових відносин, які реалізуються через

права і обов’язки суб’єктів правовідносин і забезпечуються примусовою силою держави.

Поняття:

не є її формальним виразом;
по-друге, вони мають державно-владний характер

і їх порушення тягне за собою конституційно-правову відповідальність;
по-третє, конституційно-правові норми відрізняються від інших правових норм підвищеним ступенем стабільності і більшим ступенем охорони з боку Конституції України;
по-четверте, відміну від інших правових норм, вони мають більшу юридичну силу і особливості предмета та методу правового регулювання.

Особливості:

особливості, що притаманні нормі в механізмі конституційного регулювання; зміст

закладених у нормі приписів; ступінь визначеності припису; обсяг та особливості суспільних відносин, які регулюються нормами конституційного права; коло суб'єктів, на яких поширюється дія норм; межі дії норм у просторі; межа дії норм у часі тощо.

Класифікація:

умови, обставини з настанням яких можливо або необхідно здійснювати

її диспозицію. Призначення гіпотези - визначати сферу і межі регулятивної дії диспозиції правової норми.

Гіпотеза

зазначаються права або обов'язки суб'єктів правовідносин. Вони являють собою

центральну, основну частину норми, яка вказує дозволену (можливу), обов'язкову й заборонену (неприпустиму) поведінку суб'єктів. Зміст впливу диспозиції конституційно-правових норм більш багатогранний; він виявляється у регулюванні, орієнтації, ідеологічній, політичній оцінці явищ і процесів тощо

Диспозиція

заходи державного примусу в разі невиконання або порушення її

диспозиції. Тому і призначення санкції - забезпечувати здійсненність диспозиції правової норми. Санкції поділяються на каральні (штрафні) і відновлювальні.

Санскція

іноді Президентом України формально-обов'язкове правило фізичної поведінки особи, що

має загальний характер, встановлюється і санкціонується державою з метою регулювання політико-правових суспільних відносин у процесі організації, здійснення та взаємовідносин публічної влади з людиною-громадянином, яке забезпечується владною, організаційною, виховною і примусовою діяльністю цієї влади.
Уся сукупність конституційно-правових норм залежно від предмета і методу правового регулювання становить галузь конституційного права, яка у свою чергу поділяється на підгалузі, що регулюють особливу сукупність однорідних відносин у певній сфері (наприклад, у сфері взаємовідносин держави і особи).

Висновок: