Презентация на тему Презентація на тему:Роль міжнародних організацій у розробці та здійсненні інтеграційної політики у сфері соціальної роботи і соціальної освіти

соціальної освіти визначається загальною ситуацією у світі. На міжнародному

рівні соціальне забезпечення відноситься до сфер діяльності національних урядів, міждержавних організацій, добровільних структур і транснаціональних асоціацій, які займаються визначенням стандартів соціального забезпечення, наданням конкретної допомоги, організацією соціальної освіти, проведенням дослідницьких робіт, обміном кадрами та інформацією.

сфері є:
Рада Європи;
Європейська спілка (ЄС);
Організація з економічного співробітництва

і розвитку (ОЕСР);
Організація із безпеки і співробітництва в Європі (ОБСС);
Організація об’єднаних націй (ООН) та її агенції Всесвітній банк та інші.

і соціальної освіти значний внесок здійснюють численні неурядові організації,

такі як:
A. «Міжнародна амністія» B. «Католицька служба допомоги» C. «Міжнародний комітет порятунку»







D. «Лікарі без кордонів» E. «Врятуйте Дітей»

економічну комісію
Економічну і соціальну комісію країн Азії і Тихого

океану

Економічна комісія для Латинської Америки і Карибського басейну

групи людей, які об’єдналися для захисту професійних інтересів або

інтересів промислового сектору. Це асоціації вчителів, видавців, юристів, науковців, письменників, журналістів, лікарів, фермерів, соціальних працівників тощо.
Значну роль у розвитку досвіду соціальної роботи і соціальної освіти відіграють Міжнародні конгреси, конференції, симпозіуми і наради.
Проводячи їх, ООН привертає увагу світового співтовариства до соціальних проблем. Міжнародні конференції продовжують свою роботу з 70-х років. Вони стали вагомим фактором вивчення, узагальнення, поширення і апробації світового досвіду у соціальній роботі в цілому і в питаннях соціальної освіти зокрема.

ООН на рівні міністрів з соціальною забезпечення. Санкціонуючи проведення

конференції, Економічна і Соціальна Рада ООН так визначила її завдання: вивчити роль програм соціального забезпечення у національному розвитку і виявити функціональні елементи соціального забезпечення, які є спільними для всіх країн світу; розробити рекомендації щодо створення системи підготовки професійних кадрів для соціальної роботи: підготувати рекомендації до конкретних заходів, здатних поліпшити програми ООІІ із соціального забезпечення.
Всесвітня асамблея з проблем людей похилого віку (ВЛП), що відбулася у Відні в 1982 році. Асамблея, у роботі якої взяли участь делегати від 121 країни, дала найрізноманітнішу інформацію про проблеми людей похилого віку. Вона розробила «Віденський міжнародний план дій з проблем престарілих», який вважається надзвичайно важливим для усіх, хто займається прогнозуванням і оцінкою відповідних програм у цій сфері і їх майбутнього.
У серпні 1984 року в Монреалі на 22-ій Міжнародній конференції з проблем соціального забезпечення був представлений широкий спектр проблем, з якими стикаються національні програми соціального забезпечення у різних регіонах світу. Робочі документи конференції, підготовлені X. Хепуортом (1984), містили інформацію, у якій була відображена позиція рад із питань соціального забезпечення на національному рівні, дані міжнародних організацій і висновки експертів. У документах підкреслювалось, що критика концепції «держави всезагального благополуччя» призвела до децентралізації програм і їх перерозподілу на державному і місцевому рівнях. Проте, проблеми, що загострилися під впливом економічних факторів, наприклад, безробіття, викликали ще більшу критику ролі і місця соціального забезпечення у суспільстві. У менш розвинутих країнах були змушені піти на лімітування дотацій (там де вони були) для найбільш незахищених, найбідніших верств населення.
У числі інших міжнародних конференцій, на яких обговорювалися і вирішувалися проблеми соціального забезпечення і освіти в соціальній сфері, варто відзначити Міжнародну конференцію з проблем народонаселення у Мехіко у 1984 році і Всесвітню конференцію з огляду і оцінки досягнень десятиріччя жінки в рамках ООН (Найробі. Кенія. 1985 p.). Успіх конференції з проблем жінки, у роботі якої взяли участь представники 157 країн світу, свідчить про появу жіночого руху як повноправної політичної сили.
Проведення Міжнародного року інвалідів у 1983 році послужило суттєвим імпульсом для подальшого розвитку і розгортання діяльності, що стосується вирішення проблем інвалідів.

ініціатором прийняття резолюції ООН в грудні 1946 р. про

відкриття при ООН Міжнародного надзвичайного фонду допомоги дітям (ЮНІСЕФ) і про повну передачу у відання ООН технічних, консультативних і соціальних служб, які існують при Адміністрації допомоги і відновлення Об’єднаних Націй, створюючи тим самим основу для міжнародної програми дій у сфері соціального забезпечення;
1950-ті рр – відкриття шкіл соціальної роботи;
1951 – резолюція про визнання соціальної роботи як професійної діяльності;
З ініціативи ООН після Другої світової війни виникли Міжнародні центри соціального співробітництва;
До основних спеціальних організацій відносяться Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО), Міжнародна організація праці.

з травня 1997 року і зареєстрований як громадська організація.

Фактично він є філією американської організації Християнського дитячого фонду. Із 1998 року ХДФ разом з Українською асоціацією соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи за підтримки Міжнародної федерації соціальних працівників реалізує проект «Соціальна освіта в Україні».
У 1999-2000 роках Український офіс ХДФ здобув грант Делегації Комісії Європейських Співтовариств (конкурс міні-проектів TACIS) для реалізації проекту «Конвенція ООН про права дитини: шляхи практичного застосування». У рамках проекту було проведено семінари для працівників кримінальної міліції у справах неповнолітніх, державних центрів соціальних служб для молоді, громадських організацій та представників засобів масової інформації у п’яти найнаселеніших регіонах України.

нашої держави у 1992 році, на основі МФСП, головними

завданнями якої є:
- консолідація зусиль у становленні та розвитку соціальної педагогіки та соціальної роботи в Україні;
- підтримка зацікавлених організацій та фізичних осіб у покращенні соціальних та економічних умов життя, у розвитку творчого потенціалу людей;
- формування особистості, яка може діяти самостійно, ініціативно, відповідально;
- організація діяльності соціальних педагогів та спеціалістів з соціальної роботи щодо надання допомоги громадянам та групам, які мають труднощі соціалізації та соціальної реабілітації;
- сприяння підвищенню професійного рівня і становленню соціального статусу соціальних педагогів, захисту їх професійних інтересів, створенню сприятливих умов роботи; здійснення контролю за виконанням етичних норм. Зараз Українська Асоціація за підтримкою ЮНІСЕФ разом з Міжнародною Федерацією Соціальних Працівників, Християнським Фондом реалізує проект "Соціальна освіта в Україні". Прикладом здійснення цього проекту було проведення міжнародної літньої школи «Волонтери серед дітей та підлітків. Цінності. Етика. Вміння соціальної роботи».

організацією і утворює основу руху Червоного Хреста. Він здійснює

свою діяльність у ролі нейтрального посередника на міжнародній арені, головним чином — у період військових конфліктів, внутрішніх громадянських потрясінь і т.п. Його право на втручання у військові конфлікти закріплене женевськими конвенціями і відповідними додатковими протоколами, що відповідають міжнародним угодам. Ці угоди підписали уряди з метою захисту жертв війни і надання їм відповідної допомоги. МКЧХ захищає і надає допомогу політичним в’язням і членам їх родин при наявності санкцій зацікавлених урядів. Через своє Центральне агентство розшуку МКЧХ збирає інформацію про засуджених, інтернованих і переміщених осіб; надає інформацію членам сімей про полонених; розшукує осіб, які зникли; а також забезпечує проїзними документами МКЧХ біженців і тих, що втратили батьківщину.