Презентация на тему Темперамент

це характеристика індивіда з боку динамічних властивостей його психіки

– інтенсивності, швидкості, темпу, ритму та врівноваженості психічних проявів.

тобто відображає формальний аспект діяльності та поведінки;
Характеризує міру динамічної

(енергетичної) напруги і ставлення людини до світу, людей, себе, діяльності;
Є універсальним і проявляється в усіх сферах діяльності і життєдіяльності;
Рано проявляється в дитинстві;
Є стійкий протягом тривало періоду життя людини;
Є успадкованим;
Високо корелює с властивостями нервової системи і властивостями інших біологічних підсистем (гуморальної, тілесної і ін.)

темпераменту обумовлена відносним переважанням в організмі однієї з 4-х

рідин: крові, слизу, жовчі, чорної жовчі

Гіппократ

Е. Кречмер
У. Шелдон

Залежність властивостей – психічних механізмів від будови тіла і функціонування організму

І. П. Павлов
Б. М. Теплов
В. Д. Небиліцин

Розглядається залежність темпераменту від типу нервової системи

Гуморальні теорії

Конституціональні теорії

Фізіологічні теорії

Засновник

Засновники

Засновники

назву кожен темперамент отримав за назвою тієї рідини (від

лат. humor – рідина), яка нібито переважає в організмі:
Сангвінік (від лат. sanguis – кров)
Флегматик (від грец. phlegma – слиз)
Холерик (від грец. chole – жовч)
Меланхолік (від грец. melaina chole – чорна жовч)

і характер людини залежать від особливостей будови її тіла.

Він описав такі типи будови тіла: астенічний, атлетичний і пікнічний.
Астенічний тип є фізично кволим, з тонкими руками і ногами, з плоскою грудною клітиною і тонким животом.
Атлетичний тип – фізично сильна людина з міцним скелетом і добре розвинутою мускулатурою.
Пікнічний тип має щільну фігуру, великий живіт і коротку міцну шию.

Схожу теорія розвивав У. Шелдон, який виділив три типи статури: вісцеротоніки, соматотоніки і церебротніки.
У вісцеротоніків спостерігалося переважання органів травлення.
У соматотоніків – переважання рухового апарату і міцної мускулатури.
У церебротоніків – переважання діяльності нервових центрів.
Якщо окремі параметри мають однакову інтенсивність, то це змішаний тип.

розвинута наступна теорія

І. П. Павловим, який, доводячи наявність закономірностей у прояві індивідуальних відмінностей, висунув гіпотезу про те, що в основі лежать фундаментальні властивості нервових процесів – збудження та гальмування, їх врівноваженість та рухливість.

насамперед у функціональній витривалості, тобто здатності витримувати тривалі і

короткочасні, але сильні збудження,стресостійкість.

збудження та гальмування.

залежно від умов, швидко переходити від однієї до іншої,

від пасивного стану до активного і навпаки,здатність до адаптації.

система інертніша тоді, коли потребує більше часу чи зусиль

для переходу від одного процесу до іншого.

лише вродженими характеристиками, а й умовами соціальної ситуації, а

також особливостями виховання.
В результаті дослідження Б.М.Теплова та В.Д.Небиліцина були виділені й інші властивості нервових процесів, зокрема: лабільність і динамічність.

на все, що привертає її увагу. Наділена живою мімікою

і виразними рухами. У нього високий поріг чутливості, тому він не помічає дуже слабких звуків і світлових подразників. Енергійний, працездатний, може довго працювати, не втомлюючись. Здатний до швидкого зосередження, дисциплінований. Йому притаманні швидкі рухи, гнучкість розуму, кмітливість, швидкий темп мовлення. Висока пластичність проявляється в мінливості почуттів, настроїв і прагнень. Сангвінік легко зближається з іншими людьми, швидко звикає до нових вимог і умов, без усиль не лише переключається з однієї роботи на іншу, а й може перевчитися, оволодіваючи новими навичками. Є екстравертом.

життя
Рухливість
Товариськість
Широке коло знайомств
Часта зміна прихильностей
Активність і працездатність
Швидке переключення на

нову роботу
Легко перенавчається
Продуктивність діяльності
Оптиміст
Поверховість у сприйнятті людей і явищ
Скучність і млявість за відсутності зовнішніх стимулів

нестриманий, нетерплячий, запальний. Він менш пластичний і є більш

інертним на відміну від сангвініка. Звідси – більша стійкість прагнень та інтересів, висока наполегливість, можливі ускладнення в переключенні уваги. Йому притаманна циклічність в діяльності та поведінці. В спілкуванні непоступливий, любить бути в центрі уваги. Він скоріше екстраверт.

настрою від злету до падіння
Нетерпимість
Запальність
Галасливість

складно розвеселити або засмутити. Коли навколо голосно сміються, він

може залишатися незворушним; залишається спокійним, не зважаючи навіть на великі неприємності. Зазвичай у нього бідна міміка, рухи невиразні й уповільнені, так само як мовлення. Розум некмітливий, складно переключаю увагу і пристосовується до нових умов, повільно перебудовує навички і звички. При цьому енергійний, працездатний. Відзначається терплячістю, витримкою, самовладанням. Як правило, важко зближається з новими людьми, погано відгукується на зовнішні враження. За своєю психологічною сутністю він інтроверт.

оточення
Вузькість кола спілкування
Хороша опірність сильним і тривалим подразникам

значною інертністю призводить до того, що незначний привід може

викликати в нього сльози. Він надто образливий, хворобливо чутливий. Міміка і жести не виразні, голос тихий, рухи бідні. Зазвичай невпевнений в собі, сором'язливий. Навіть незначна складність змушую його опускати руки. Меланхолік не енергійний, ненаполегливий, легко втомлюється. Йому притаманна низька працездатність, нестійка увага, яка весь час відволікається, уповільнений темп всіх психічних процесів. Більшість меланхоліків – інтроверти.

міміки та рухів
Настороженість до всього нового
Ніяковість у присутності нових

людей
Чутливість до людини
Багатство асоціативного світу
Невпевненість у собі

навряд чи може бути зміненим. Однак особливості типу темпераменту

здатні змінюватися з віком, перебуваючи у прямій залежності від дозрівання та розвитку організму людини, її психіки. Завдання полягає в тому, щоб зважати на ці особливості і виробляти в людині вміння володіти своїм темпераментом, враховувати його властивості під час організації діяльності.

С Пушкін
О. В. Суворов
– холериком

меланхоліком
– флегматиком

психологічні зміни виникли в результаті впливу стресорів. Сюди відносять

тривогу, а так само зміни активності, самопочуття, настрою і пр.
У меланхоліків стресові реакції найчастіше пов’язані зі збудженням конституції, наприклад тривогою або переляком, фобією або невротичною тривожністю.
У холериків типова стресова реакція – гнів. Ось чому вони найчастіше страждають на гіпертонію, виразкову хворобу шлунку, виразковий коліт.
У флегматиків під дією стресу знижується активність щитовидної залози, сповільнюється обмін речовин і може підвищуватися вміст цукру в крові, що призводить до переддіабетичного стану. У стресових ситуаціях вони “налягають на їжу”, унаслідок чого можуть ставати досить огрядними.
Сангвініки зі своєю сильною нервовою системою найлегше переносять стреси.

реалізує свої дії, але при цьому не залежить їхня

змістовна сторона. Темперамент виявляється в особливостях перебігу психічних процесів, впливає на швидкість пригадування і міцність запам’ятовування, швидкість розумових операцій, стійкість і перемикання уваги.
Для низькореактивних людей (флегматиків і меланхоліків) характерна перевага ситуацій, багатих стимулами, що вимагають від них менших фізіологічних витрат, тобто більш комфортних і за психологічним, і за фізіологічним критеріями.
Для високореактивних людей (сангвініків і холериків) оптимальна стратегія пов’язана зі зниженням збудження за рахунок уникнення надмірної стимуляції.

частого контролю, однак у роботі з ним неприпустимі різкість,

нестриманість, оскільки вони можуть викликати негативну відповідну реакцію. У той же час будь-яка його провина повинна бути вимогливо й справедливо засуджена. Стосовно нього негативну оцінку потрібно застосовувати в дуже енергійній формі й настільки часто, наскільки це потрібно для поліпшення результатів його роботи або навчання.
Перед сангвініком варто безупинно ставити нові якомога цікавіші завдання, які вимагали б від нього зосередженості й напруги.
Флегматика необхідно постійно втягувати в активну діяльність і заохочувати його зусилля. Він потребує постійного контролю. Його не можна швидко переключати з одного виду діяльності на інший.
Щодо меланхоліка, то стосовно нього неприпустимі не лише різкість, брутальність, але й просто підвищений тон, іронія. Про провину, зроблену меланхоліком, краще поговорити з ним наодинці. До нього потрібно виявляти особливу увагу, вчасно похвалити за виявлені успіхи, рішучість і волю. Негативну оцінку варто застосовувати якомога обережніше, усіляко пом’якшуючи її негативну дію.

ефективна робота у парах:
холерик – сангвінік;
сангвінік – меланхолік;
меланхолік –

флегматик.

але перевіряй”, оскільки сангвінік має: позитивні сторони – життєрадісність,

захопленість, чуйність, товариськість; негативні сторони – схильність до зазнайства, обіцянок, незібраність, легковажність, поверховість, зверхність, ненадійність.
“Ні хвилини спокою”, оскільки холерик має: позитивні сторони – енергійність, захопленість, пристрасність, рухливість, цілеспрямованість; негативні сторони – запальність, агресивність, нестриманість, нетерплячість, конфліктність, здатність спрямовувати свою активність на колектив і розкладати його зсередини.
“Не підганяй”, оскільки для флегматика характерні: позитивні сторони – стійкість, постійність, активність, терплячість, самовладання, надійність; негативні сторони – загальмованість, байдужість, “товстошкірість”, сухість, неможливість працювати в режимі дефіциту часу; його не треба підганяти, він сам розрахує свій час і зробить справу.
“Не зашкодь”, оскільки меланхолік має: позитивні сторони – висока чутливість, людяність, доброзичливість, здатність до співчуття; негативні сторони – низька працездатність, підозрілість, вразливість, замкненість, сором’язливість; на нього не можна кричати, надто тиснути, давати різкі та жорсткі вказівки, оскільки він надто чутливий до інтонації і дуже вразливий.

реагують по-різному:
один малюк неймовірно розгніваний і прагне виявити будь-які

агресивні дії (холерик);
другий - довго, і скривджено плаче (меланхолік);
третьому - буде просто весело, і замість протесту він сміятиметься і балуватиметься (сангвінік);
четвертий – зробить вигляд, що нібито нічого не сталося (флегматик).