Презентация на тему Туристичні об’єктиІвано-Франківщини

розміщене в межах двох фізико-географічних країн: Українських Карпат –

область Передкарпаття (правобережжя Дністра) і південно-західної частини Східно-європейської рівнини – область Опілля Західно-Української провінції Лісостепової зони (лівобережжя Дністра).

один із найкрасивіших районних центрів Прикарпаття. Межує район із

Тисменецьким, Рогатинським, Калуським районами та Тернопільською областю. Відстань від обласного центру – 24 кілометри.

Загальна площа району – 72 336 гектарів, що складає 5,2% території всієї Івано-Франківської області. Кількість населених пунктів – 71 (в тому числі два міста, 68 сіл і одне селище).

Кількість населення – 63 000 осіб (з них сільського – 39 319, міського – 23 691 осіб). 98,7% населення – українці.

На території Галицького району діють два заповідники: Національний заповідник “Давній Галич” та “Галицький Національний природній парк. При Національному заповіднику “Давній Галич” діють музей історії древнього Галича та Музей архітектури і побуту Прикарпаття.

Землі району щедро омивають своїми водами річки Дністер, Лімниця, Луква.

зміни: закріплюються тенденції економічного зростання, підвищується конкурентоспроможність економіки, зростають

доходи населення та їх головний компонент – заробітна плата.
Сприятливе середовище для економічного зростання створили довготермінові структурні чинники такі як: приватизація, покращення платіжної дисципліни та розвитку ринкових інституцій.
Економічне зростання в районі стало тенденцією, про що свідчить динаміка росту обсягів промислового виробництва, які зросли у 2001 році – на 2,1%, у 2002 році – на 26,0%, у 2003 році – на 29,6%, у 2004 році – 5,5%, у 2005 році – 7,4%, у 2006 році – 4,1%.

прийшло загалом 174,4 тисяч доларів США іноземних інвестицій (діаграма

1 стовпчик).
Причому інвестиції в основний капітал склали 251 773 гривень (діаграма 2 стовпчик).
В тому числі у індивідуальне житлове будівництво 46 200 гривень (3 стовпчик).

товарів на загальну суму 1 687 900 гривень (у

2005р. – 411,6 тисяч, 2006р. – 382,8 тисяч, 2007р. – 893,5 тисяч гривень).
Основна частка імпорту – з Нідерландів та Польщі. Дещо менше – з Росії та Німеччини.
Зліва зображено структуру імпорту товарів у Галицький район за 2007 рік

експортовано товарів на загальну суму 4 607 800 гривень

(у 2005р. – 1317,7 тисяч, у 2006р. – 920,3 тисячі, у 2007р. – 2369,8 тисяч гривень).
Основна частка товарів експортувалася у Молдавію та Польщу, дещо менше – в Австрію та Угорщину.
Зліва зображено структуру експорту товарів у розрізі країн за 2007 рік.

таблицях)
Динаміка виробництва електроенергії за останніх вісім років.
Динаміка виробництва кисломолочної

продукції за останні три роки.
Динаміка виробництва масла тваринного за останні вісім років.
Динаміка виробництва жирних сирів за останні вісім років.
Динаміка виробництва теплоенергії за останні вісім роки.
Динаміка розвитку малого підприємництва за останні три роки.
Динаміка введення в експлуатацію житлових площ за останні три роки.

промислового виробництва району складає частка Бурштинської ТЕС. Тут встановлено

12 енергоблоків загальною потужністю 2300 МВт. Основне технологічне паливо- вугілля вітчизняних вугільних басейнів, допоміжне – природний газ та мазут. Всі паливні котли обладнані комбінованими пилогазомазутними пальниками. З 1 липня 2002 року Бурштинська ТЕС відокремлена від обєднаної енергосистеми України і працює паралельно з обєднаною системою Європи. Рівень експортних поставок у 2004 році досяг 500 МВт.

три роки.

минулому були дубові й букові ліси. На сьогодні в

регіоні ліси займають близько 11 тис. га. Це, переважно, похідні дубово-грабові й дубові (представлені дубом звичайним та дубом північним) ліси, букові діброви. В лісових урочищах парку під охороною знаходяться представники Червоної книги України. .

унікальні ксеротермні ділянки, що представлені екстразональними ендемічними наскельними степами

та кальцифільними лучними степами, що мають високу ландшафтну та ботанічну цінність. На цих ділянках охороняються наступні раритетні види рослин, що занесені до Червоної книги України: сон великий, анемона розлога, билинець комарниковий, зіновать Блоцького, зіновать Пачоського, зіновать подільська, зозулині черевички справжні, траунштейнера куляста, зозулинець шоломоносний, зозулинець салеповий, любка дволиста, відкасник татарниколистий, відкасник осотовидний, молочай волинський, лілія лісова, костриця бліднувата, очиток застарілий, ковила найкрасивіша, ковила волосиста, ковила вузьколиста, ковила пірчаста, рутвиця смердюча. – з ссавців: борсук, горностай, тхір степовий; – з птахів: пугач, лунь польовий, сорокопуд сірий; – з безхребетних: дибка степова, подалірій, махаон.

Касова гора

2550 га. Це природні і штучні водойми, які відіграють

важливу роль у підтриманні біологічного різноманіття гідрофільних видів птахів, риб, ракоподібних та інших класів тварин, а також, гідрофільної флори. На водоймах під охороною знаходяться представники Червоної книги України: – з вищих судинних рослини: водяний горіх плаваючий, плавун щитолистий, сальвінія плаваюча; – з ссавців: видра річкова, норка європейська; – з птахів: чернь білоока, гоголь, крех середній, скопа, кульон великий; – з риб: стерлядь, вирезуб, харіус європейський, чоп великий; – з безхребетних: п’явка медична, широкопалий рак.

частими відлигами, літо тепле. Сніговий покрив внаслідок відлиг нестійкий і

малопотужний, утворюється наприкінці листопада, сходить наприкінці березня (тривалість до 115 днів). Його висота від 15 до 40 см. Глибина промерзання ґрунту – 34 см, максимальна – 83 см.

зумовлене розвитком ерозійних, гравітаційних і карстових процесів. Для річок

Гнила Липа, Нараївка, Бебелка характерний розвиток V-подібних долин. Їх межиріччя глибоко розчленовані, на вододілах і схилах переважають світло-сірі опідзолені ґрунти з лучно-степовою рослинністю і невеликими масивами дубово-грабових лісів. У нижній течії Гнилої Липи і вздовж лівобережжя Дністра значну площу займають низькі тераси, складені суглинисто-лесовими відкладами, з лучними і чорноземно-лучними ґрунтами, де переважають агроландшафти.

представлені переважно рікою – Дністер та її правими допливами

–Лімницею, Луквою та Сівкою й лівими – Бебелкою та Гнилою Липою з допливою Нараївка. Загальна площа водної поверхні складає 4096 га, що є найбільшим показником у Івано-Франківській області. Середній річний стік річок становить до 200 мм, у період весняної повені – до 50 мм, а в період дощових паводків – 10-20 мм.

належить до моноклінального схилу Подільського артезіанського басейну платформенного типу,

стік з якого спрямований у західному та південно-західному напрямку до Передкарпатського прогину, на правобережжі – до Дністра, для яких характерне розповсюдження пластово-тріщинних колекторів з локальним розвитком, які залягають пошарово

виявити не менше 12—15 тисяч видів комах. Згідно з попередніми

даними і прогнозами ентомологів, лише одних метеликів — денних й нічних разом, буде виявлено близько 700—800 видів, а жуків — 1500—2000 видів

У Галицькому НПП виявлено першу гніздівлю рідкісного виду птахів косаря (Platalea leucorodia Linnaeus, 1758) у Верхньому Подністров'ї

з ініціативи викладача української мови та літератури Бурштинського енерготехнікуму Гусар Тамари

Григорівни. З 1992 р. експозиція музею розміщена в приміщенні гуртожитку теперішнього енергетичного коледжу. Теперішня експозиція музею відкрита у грудні 2001 р.

пам'яток історії та культури, об'єднаних між собою історично і

ландшафтно. Заповідник є культурно-освітнім і науково-дослідним закладом.

Основною метою заповідника є виявлення, дослідження, збереження, популяризація та використання культурної спадщини давнього Галича

встановити дати побудови церкви, хоча наукові пошуки тривають понад

двісті років. Найвірогідніше, що мурована церква Різдва Христого збудована у ХІV ст. До відкриття Я. Пастернаком 1936 р. фундаментів літописного Успенського собору в Крилосі церкву вважали княжою катедрою

місті Галич, Івано-Франківська область, Україна .Руїни замку розташовані на

високому пагорбі Галич гори на правому березі річки Дністер над містом – в минулому служив фортифікаційною спорудою оборонного значення.

кілька сот метрів від фундаментів Успенського собору споконвіків б’ють

з-під землі холодні джерела, що дають початок струмкам, які несуть свої цілющі води до літописної річки Лукви. Небагато їх було на кам’яному, покритому шаром родючої землі, плато. Тому берегли ці джерела люди, що з давніх часів населяли Крилоську гору, особливо піклувались про одне з них, яке і досі називається Княжою криницею.

камінь і автентичні деталі зруйнованого храму XII ст. Спочатку

споруда була тринавовою, чотиристовпною, з баневим завершенням. Численні руйнування і відбудови змінили ІТ вигляд і структуру. Нині це однонавовий, триапсидний, з притвором храм. Його архітектурно-пластичне вирішення стримане, включає пілястри з різьбленими кам'яними капітелями та профільовані портали. Мистецьку цінність становлять архітектурні деталі епохи ренесансу, які увійшли в структуру храму. Цікавою знахідкою в муруванні стіни є рельєфне зображення дракона з церкви XII ст.

городища, між внутрішніми і зовнішніми оборонними валами старого Галича

стоїть одинокий курган. Колись це був високий пагорб, що вивищувався над стольним містом, ніби охороняючи підступи до нього. Саме про цей пагорб згадував, називаючи його «Галичиною могилою», літописець, коли розповідав про складні політичні події початку ХІІІ ст.

із збережених храмів Галицько-Волинського князівства, розташований у селі Шевченкове

поблизу сучасного Галича (Івано-Франківська область). Був заснований у 1194 році князем Романом Мстиславичем, раніше розміщувався у центрі добре укріпленого городища. Це монументальна хрестобанна церква зі зразками вишуканого білокам'яного різьблення і численними рисунками та графіті на стінах.

з головних визначних пам'яток стилю бароко архітектури XVIII століття.

Костел Благовіщеня був побудований в 1624 році ченцями ордену кармелітів, запрошеними до села польським гетьманом Мартіном Казановським. Він був засновником будівництва дерев'яного костелу та монастиря в 1625 р. Під час війни 1655 року костел та будівлі монастиря були зруйновані і запустіли.

Засновником відновлення нової святині став державний діяч Гондорф.

(пам’ятка архітектури XVIII ст.). Ідея його створення належить докторові археології

Ярославові Пастернаку та митрополитові Андрею Шептицькому, який, будучи вже важкохворим, висловив побажання створити біля фундаменту літописного Успенського собору музей-заповідник

музею в с. Крилос, Галицького р-ну Івано-Франківська обласна рада

прийняла 1979 року, а після опублікування відповідного наказу Міністерства культури України у 1982 році був вирішений ряд організаційних питань: виділення земельної ділянки, виготовлення кошторисної документації, архітектурно-планове розміщення зон регіонів області, вивчення і відбір експонатів для майбутнього музею.

"Давній Галич". Експозиція розміщена в трьох залах та знайомить відвідувачів із релігійними

та культурними традиціями караїмів, суспільним та побутовим життям караїмської громади Галича. За однією з версій, вони прибули в Галич за домовленістю короля Данила з ханом Батиєм 1246 р. Головне заняття караїмів — торгівля. Оселилися перші 80 караїмських родин вздовж правого берега Дністра, поближче до пристані, куди прибували кораблі з товаром. У цьому районі міста, де знаходиться музей, була закладена Караїмська вулиця з торгівельними та ремісницькими рядами.

селянській родині в селі Медуха Станіславського повіту, випускник Станіславівської гімназії та

правничого факультету Львівського університету.
Член Головної Управи Української радикальної партії, організатор «Січей», голова драгоманівської таємної організації, один із найактивніших провідників студентської молоді. Брав участь у боротьбі за створення українського університету, розробив план звільнення з в'язниці Мирослава Січинського, котрий здійснив замах на намісника Галичини Анджея Потоцького. За активну політичну діяльність був засуджений та позбавлений старшинського ступеня австрійської армії, якого отримав 1908 року.

с. Тустань, тепер Галицького району Івано-Франківської області або с. Потелич, тепер Жовківського району Львівської області, або

с. Тустановичі (тепер м. Борислав Львівської обл), або походив з дрібної шляхти Троцького воєводства (тепер у Литві) — після лютого 1634, м. Корець, тепер Рівненської області) 

Лаврентій Іванович Зизаній (Зизаній-Тустановський) 

Івано-франківська область – 2 серпня 1919 Чехія ; політик,

полковник Легіону Українських Січових Стрільців УГА ЗУНР