Слайд 2
Способи очищення стічних вод
Найпоширеніші способи:
механічні (відстоювання, фільтрація);
механофізичні (коагуляція, флокуляція, нейтралізація з наступним
відстоюванням);
фізико-хімічні (іонний обмін, сорбція);
термічні (пірроліз);
біотехнологічні (аеробні, анаеробні, комплексні).
Слайд 3
Біологічне (біотехнологічне) очищення стічних вод
Методи біологічного
очищення засновані на використанні специфічних біологічних співтовариств, що носять
загальну назву активного мулу, для глибокої утилізації як органічних, так і неорганічних забруднень.
Слайд 4
Типи біоценозів, що використовуються у очисних спорудах
Рис. 5.1. Схема очисних систем:
а - з активним мулом (аеротенки);
б - з біоплівкою (біофільтри),
в - з активним мулом і біоплівкою (біотенки).
Слайд 5
Розбіжності екосистем очисних споруд і природних середовищ
Слайд 6
Переваги біотехнологічних способів очищення стічних вод:
а) можливість видалення
зі стічної води широкого спектра органічних забруднень;
б) самопідлаштування
системи до зміни спектру і концентрацій органічних забруднень;
в) простота апаратурного оформлення;
г) відносно невисокі експлуатаційні витрати.
Слайд 7
Недоліки біотехнологічних способів очищення стічних вод:
а) високі капітальні
витрати, що йдуть на спорудження очисних систем;
б) необхідність
строгого дотримання технологічних режимів очищення;
в) токсичність деяких органічних сполук для біоценозу активного мулу;
г) необхідність попереднього розведення висококонцентрованих токсичних стоків, що приводить до збільшення потоку стічної води.
Слайд 8
Аеробні процеси біотехнологічного очищення стічних вод
Екстенсивні – методи,
безпосередньо не пов'язані з керованим культивуванням мікроорганізмів (поля зрошення,
поля фільтрації, біоставки).
Інтенсивні – в основі лежить діяльність активного мулу чи біоплівки, тобто природно виниклого біоценозу, що формується у кожному конкретному виробництві залежно від складу стічних вод і обраного режиму очищення (промислові апарати - аеротенки чи біофільтри).
Слайд 9
Водорості у складі біоценозу біоставків
Scenedesmus
Chlorella
Ankіstrodesmus
Слайд 10
Поля зрошення
Корисну площу полів зрошення вираховують за формулою:
де Qдоб – приток стічних вод, м3/добу;
Qнав –
навантаження стічних вод на поле, м3/га на добу.
Слайд 11
Поля фільтрації
Недоліками використання полей зрошування та
полей фільтрації є їх великі площі та неможливість керування
процесом очищення
Слайд 12
Технічна реалізація інтенсивних аеробних способів очищення
За типом аерації
аеротенки бувають:
з механічної аерацією;
з пневматичною аерацією;
з пневмо-механічною аерацією
Слайд 13
Технічна реалізація інтенсивних аеробних способів очищення
Залежно від способу змішування суспензії активного мулу з водою,
що очищається, і гідродинамічного режиму руху суспензії активного мулу, аеротенки поділяються на:
аеротенк-витискувач,
аеротенк-змішувач;
аеротенк складного типу.
Слайд 14
Аеротенк-витискувач
Переваги: практично повне вилучення всього забруднення зі стічної
води.
Недоліки: початкове пригнічення життєдіяльності мікроорганізмів активного мулу високою
концентрацією органічних забруднень (необхідність доведення показників рівня забруднень до ХСК не більше 200-400 мг/л); очисна система вкрай чутлива до різких збільшень або коливань початкової концентрації забруднень.
Слайд 15
Аеротенк-змішувач
Переваги: активний мул не пригнічується підвищеними концентраціями забруднень
Недоліки: залишкова концентрація шкідливих речовин завжди буде залишатися на
якомусь певному рівні.
Слайд 16
Аеротенк з розподіленою подачею стічної води та регенератором
активного мулу
В аеротенках складного типу сполучаються
обидва способи проведення процесу. У першій зоні апарату, де відбувається контакт висококонцентрованих стоків з активним мулом, домагаються режиму, що наближається до повного змішування, у другій частині - для досягнення більшої повноти вилучення забруднень зі стічної води - створюють режим потоку, що наближається до ідеального витиснення.
Слайд 17
Інші споруди біологічного очищення
з активним мулом:
окситенк (з
аерацією повітрям, збагаченим киснем або чистим киснем),
фільтротенк (з
розділенням активного мулу й стічної води фільтрацією),
окисні канали (із циркуляцією стічної води й системами поверхневої аерації),
шахтні апарати (у вигляді шахт або колон для підвищення тиску води).
Слайд 18
Очищення стічної води з використанням біофільтрів
Перевага:
формування
конкретного біоценозу приводить до практично повного видалення всіх органічних
домішок.
Недоліки :
початкове значення за ХСК не повинно перевищувати 500-550 мг/л, інакше можливо повне чи часткове знищення активної плівки;
необхідність рівномірного зрошення поверхні біофільтра стічними водами, які необхідно подавати з постійною швидкістю;
стічні води попередньо повинні бути очищені від завислих часток, інакше капілярні канали біофільтра дуже швидко заб'ються і відбудеться замулювання.
Слайд 19
Одноступенева схема очищення стічної води
Рис. Принципова схема
очисних споруд:
1 – пісковловлювачі; 2 – уседнювачі; 3 –
первинні відстійники; 4 – аеротенк; 5 – вторинні відстійники; 6 – біологічні ставки; 7 – освітлення; 8 – реагентне оброблювання
Слайд 20
Узагальнена схема аеробного біологічного очищення
а) усереднення та
освітлення стічних вод від механічних домішок (усереднювачі, пісковловлювачі, відстійники);
б) аеробне біологічне очищення освітлених стічних вод (аеротенки, регенератори активного мулу, вторинні відстійники);
в) доочищення стічних вод (біологічні ставки, фільтрувальні станції);
г) обробка осадів (мулові площадки, сушарки, пічі тощо).
