Слайд 2
МЕТА: Зрозуміти значення КИСНЮ у природи і житті
живих організмів
Слайд 5
Кисень являє собою найпоширеніший хімічний елемент на нашій
планеті. У складі різноманітних з’єднань, головним чином силікатів, на
його частку приходиться близько половини твердої маси земної кори. Прісні і морські води теж містять багато кисню, який складає майже 90% їх складу. А в атмосфері зміст кисню складає приблизно 20,95 % відносно до об’єму. Хімічний елемент під назвою кисень входить до складу більше ніж півтора тисяч з’єднань, відомих на нашій планеті.
Слайд 6
В атмосфері Землі кисень почав накопичуватися в результаті
життєвої діяльності первинних організмів, в основі існування яких полягав
фотосинтез. Ці організми з’явилися на нашій планеті приблизно 2,8 мільярди років тому, а вже 2 мільярди років тому атмосфера містила приблизно 1% кисню.
Слайд 7
З відбудовою життя Земля перетворювалася в окисну і
вже за 400 мільйонів років атмосфера планети отримала сучасний
склад. Наявність на нашій планеті кисню відіграла значну роль у характері біологічної революції. Аеробний обмін за участю кисню виник достатньо пізніше анаеробного, в якому кисень вже не приймав участі.. однак, саме реакції, які відносяться до біологічного окислення, найбільш ефективні, ніж відомі з давнини енергетичні процеси гліколізу і шумування, саме вони постачають живі організми необхідною кількістю необхідної їм енергії. Винятком є облігатні анаероби, серед яких деякі паразити, для яких кисень є не живленням, а справжньою отрутою. Використання у процесах кисню, який має великий окислювальний та відновний потенціал, у якості кінцевого акцептора електронів, приймаючих участь у ланцюзі живлення дихальних процесів, привело з часом до виникнення сучасного механізму біохімічного дихання живих істот. Сьогодні цей механізм забезпечує необхідною енергією усі аеробні організми.
Слайд 8
Крім того, кисень є основним біогенним елементом, що
входить до складу більшості молекул усіх, найважливіших у нашому
житті речовин.. ці речовини забезпечують правильне формування і структурування кліток, білків, вуглеводів, нуклеїнових кислот, ліпідів, а також великій кількості молекулярних з’єднань.
Слайд 9
У хімічному складі кожної рослини або тварини кисню
значно більше, ніж інших елементів. Його частка складає приблизно
70% від усього об’єму.
Слайд 10
Наприклад, м’язова тканина людини містить приблизно 16% кисню,
кісткова тканина – близько 29%, а усього в організмі
людини міститься 43 кілограми кисню при загальній масі тіла 70 кілограмів.
Слайд 11
В організм людей і тварин більша частина кисню
надходить через органи дихання, з водою і іншими рідинами.
Добова потреба живої істоти у кисні визначається інтенсивністю обміну речовин. Ця інтенсивність залежить від маси усього організму, статі, віку, характеру харчування, зовнішніх умов та багатьох інших чинників.
Слайд 12
У невеликій кількості кисень використовується у сучасній медицині.
Наприклад, достатньо поширені кисневі подушки, які надають змогу деякий
час дихати хворим, у яких виникли проблеми з легенями. Але треба мати на увазі, що тривале вдихання великої кількості кисня дуже небезпечне для здоров’я людини. Висока концентрація кисню у тканинах викликає утворення великої кількості вільних радикалів, які досить швидко порушують функції і структуру біологічних полімерів. Наприклад, так само, як і велика кількість кисню, на організм людини діє радіаційне випромінювання. Цікавий той факт, що зниження кількості кисню в організмі, яке значно нижче норми – гіпоксія, при великих дозах опромінювання має захисну дію. Так званий кисневий ефект сьогодні використовують у променевій терапії при боротьбі із злоякісними пухлинами. Знижуючи зміст кисню у навколишніх біля пухлини тканинах і збільшуючи його у самій пухлині, зменшують пошкодження ще здорових клітин. При деяких захворюваннях застосовується насичення організму киснем під підвищеним тиском – гіпербарична оксигенація.
Слайд 13
ВИСНОВОК: Кисень відіграє важливу роль для навколишнього середовища
та живих організмів.
ВИСНОВОК: Кисень відіграє важливу роль для навколишнього
середовища та живих організмів.