Презентация на тему Будова, властивості, характеристика, класифікація вірусів

ВІРУСІВ
КЛАСИФІКАЦІЯ ВІРУСІВ
МЕХАНІЗМИ ПРОНИКНЕННЯ ВІРУСІВ
ЗНАЧЕННЯ ВІРУСІВ

здатна інфікувати клітини живих організмів. Віруси є облігатними паразитами

- вони не здатні розмножуватися поза клітиною. В даний час відомі віруси, що розмножуються в клітинах рослин, тварин, грибів і бактерій (останніх зазвичай називають бактеріофагами).

Різноманітність вірусів

Поняття про віруси

досліджуючи мозаїчну хворобу тютюну
Наука, яка вивчає будову і функції

вірусів, їхні властивості, шляхи передачі та способи лікування і профілактики вірусних захворювань, має назву вірусологія

які втратили більшість органел
Гіпотеза паралельної еволюції – віруси виникли

в прадавні часи незалежно від клітин
Гіпотеза «скажених генів» – віруси як ділянки спадкового матеріалу набули здатності існувати самостійно

Гіпотези походження вірусів

середньому в 50 разів менше бактерій
Не можна побачити за

допомогою світлового мікроскопа
Проходять через фільтри, що не пропускають бактерій

Розміри вірусів

отримав інфекційний екстракт з рослин тютюну, уражених мозаїчною хворобою

Паличкоподібна частинка
вірусу тютюнової мозаїки. Цифрами позначені:
(1) РНК-геном вірусу,
(2) капсомер, що складається всього   з одного протомера, (3) зрілий ділянка капсида.

У 1898 році голландець Бейеринком ввів термін «вірус» (від лат. - «отрута»), щоб позначити інфекційну природу певних профільтрованих рослинних рідин

Історія вивчення вірусів

отрута) запропонував датський ботанік Мартін Віллем Бєйєрінк. 1898 р. –

Фрідріх Лефлер відкрив вірус ящура, збудника гострої інфекційної хвороби ВРХ, овець, кіз, свиней. 1901 р. – Уолтер Рід відкрив вірус жовтої лихоманки, збудник хвороби людини. 1915 р. – відкриті віруси в клітинах бактерій – бактеріофаги (Фелікс Д’Ерел – канадський вчений).

Фрідріх Лефлер

-білкова оболонка (капсид); 3 - додаткова липопротеїдна оболонка; 4

- капсомери (структурні частини капсида)

Будова вірусу

відтворюватися, паразитуючи всередині інших клітин;
Більшість викликає хвороби;
Влаштовані дуже просто;
Знаходяться

на межі живого і неживого;
Кожен тип вірусу розпізнає і інфікує лише певні типи клітин.

Властивості вірусів:

такі важливі неорганічні компоненти, як вода та мінеральні солі,

відсутні.

2. Віруси не виробляють енергії, не вживають їжі.

3. Віруси не растуть і не мають обміну речовин.

Характеристика вірусів

належать:
вірус поліомієліту,
кліщового енцефаліту,
жовтої лихорадки,
грипу, сказу, кіру,

тютюнової мозаїки та
група вірусів, які
інфікують хребетних
тварин, комах і вищих
рослин.

Класифікація вірусів

ДНК–вмісні
Симетрія капсидів у них
кубічна, спіральна,
складна та подвійна.

До них належать:
вірус віспи, герпесу,
аденовіруси,
пухлиностворюючі та
бактеріофаги.

у вірусів: герпесу - б, аденовірусу - в,   поліомієліту –

г.

А

Б

В

Г

Схематичне зображення розташування капсомерів в капсиді вірусів.

вірусної частинки з поверхнею клітини, на якій є особливі

рецепторні ділянки. Оболонка вірусу має відповідні прикріплені білки, що «впізнають» ці ділянки.
Усередину клітини вірус проникає такими шляхами:
вірусні оболонки зливаються з клітинною мембраною (наприклад, вірус грипу);
шляхом піноцитозу;
через пошкоджені ділянки клітинної стінки.

Механізми проникнення вірусу

трахома, енцефаліт, деякі онкологічні (пухлинні) хвороби, СНІД, бородавки, герпес.
Значення

вірусів

1. Захворювання людини

Дитина, хвора на віспу

Герпес

Вірус перетворив індонезійця в людину - дерево

ВІЛ-інфікований і хворий на СНІД. Різниця полягає в тому,

що людина, інфікована вірусом імунодефіциту, може протягом багатьох років залишатися працездатною, щодо здорової людини. Така людина не представляє ніякої небезпеки для оточуючих.

Тривімірне зображення вірусу СНІДу

СНІД. ВІЛ.

Вірус імунодефіциту людини

комах - поліедроз, грануломатоз.
2. Захворювання тварин
Вірус сказу

листя або квіток, курчавість листя та інші зміни форми,

карликовість; нарешті, у бактерій - їх розпад.

3. Захворювання рослин

Англії
Використовуються при лікуванні захворювань, які викликаються деякими бактеріями (чума,

тиф, дизентерія)

4. Бактеріофаги – «пожирачі бактерій»

Фотографія бактеріофага
(збільшена 500000 разів)