Презентация на тему Онтогенез. Поліембріонія

γένηση – походження, народження) – індивідуальний розвиток організму з

моменту утворення зиготи до природної смерті

Ембріональний (зародковий) – від утворення зиготи до народження або виходу з яєчних оболонок;
Постембріональний (післязародковий) – від виходу з яєчних оболонок або від народження до набуття організмом здатності до розмноження;
Репродуктивний – період, коли організм здатен до розмноження;
Пострепродуктивний – від втрати здатності до розмноження і до смерті (у деяких видів цей період відсутній – наприклад, горбуша після розмноження гине)

Запропоновано термін
у 1868 р. Ернстом Геккелем

Онтогенез

повне нерівномірне неповне поверхневе

неповне дискоїдальне

ТИПИ БЛАСТУЛИ

бластомери

бластодерма

бластоцель

бластодерма

зародкового шару – МЕЗОДЕРМИ
НЕЙРУЛЯЦІЯ – формування нервової трубки та

хорди;
Формування третього зародкового шару – МЕЗОДЕРМИ

Диференціація

Гістогенез і органогенез

ендодерма
Схема формування зародкових листків

Г. Будова насінини пшениці

Ембріональний розвиток рослин

якої одна з них визначає напрямок розвитку сусідньої





Ділянка,

що
пересаджується

Ділянку гаструли земноводних, розташовану над ділянкою первинного рота (з якої в
майбутньому мала утворитися спинна частина первинної кишки), пересадили на черевний
бік іншого зародка, що перебував на тій самій стадії розвитку (з цієї ділянки мав розвиватись
епітелій покривів) – згодом, під впливом пересадженої ділянки, на черевному боці
зародка-хазяїна утворився додатковий зародок, який сполучався з ним своєю черевною
частиною

живонародження
2 – Яйценародження
3 – Яйцеживонародження
4 – Проростання

1

2

3

4

Вихід з зародкових оболонок

заплідненої яйцеклітини
Як випадкове явище, поліембріонія досить поширена серед

різних груп тварин (війчастих та
кільчастих червів, інколи – у членистоногих, риб, птахів, ссавців, в тому числі людини: двоє
однояйцевих близнят трапляється раз на 80 пологів, троє – раз на 6500, четверо – раз на
500000)
Як постійне явище поліембріонія зустрічається в деяких комах (їздці), ссавців (панцирники),
рослин – в одній насінині розвивається кілька зародків (тюльпани, лілеї, латаття, суниці)

служать для
захисту і живлення ембріона у плазунів, птахів і

ссавців

АМНІОН

ХОРІОН

АЛЛАНТОЇС

Водяна оболонка, що
захищає зародок від
висихання, механічних
ушкоджень, дозволяє
йому вільно рухатись,
бере участь в обміні
речовин плоду

Зовнішня ворсинчаста
оболонка, яка виростає
із слизової оболонки
матки і утворює плаценту

Утворюється як
мішкоподібний виріст
задньої кишки зародка,
містить густу сітку
кровоносних судин та
з'єднує організм матері
з плодом

менших розмірів і можливий завдяки ембріонізації, тобто подовження зародкового

періоду за рахунок живлення зародка поживними речовинами материнського організму (ссавці, деякі хрящові риби), яйця (птахи, плазуни)

Постембріональний розвиток

личинка перетворюється на дорослу особину (з повним і неповним

перетворенням)

Яйце

Імаго

Яйце

Імаго

Гусінь

Лялечка

Ікра

Зародок

Пуголовок

Зябра

І

ІІ

І – з неповним перетворенням
ІІ – з повним перетворенням

які сприяють існуванню виду
Яйце

І
ІІ
Живильна функція. На певній фазі

розвитку тварина отримує найбільше поживних речовин, потрібних для завершення розвитку. У комах цю функцію здійснює личинка (так, гусінь метеликів за час свого розвитку може збільшувати масу тіла в 10 000 разів і більше). Дорослі комахи, як вам відомо, не ростуть і живляться тільки для підтримання обміну речовин чи розвитку статевих продуктів, а деякі не живляться взагалі, використовуючи запаси поживних речовин, накопичені личинкою (наприклад, одноденки, шовковичний шовкопряд, оводи).
Раціональне використання ресурсів. Різні фази розвитку часто розділені просторово, як за способом, так і об'єктами живлення. Так удається уникнути надмірного зростання густоти популяції, що могло б призвести до виснаження ресурсів, необхідних для існування виду. Це явище спостерігають у комах, які розвиваються з повним перетворенням, прохідних риб, паразитичних організмів, цикл розвитку яких пов'язаний зі зміною хазяїв, земноводних тощо.
Функція розселення. Личинки багатьох тварин, які ведуть малорухомий чи прикріплений спосіб життя (губки, коралові поліпи, двостулкові молюски, ланцетники, вусоногі ракоподібні тощо), здатні активно чи пасивно (за допомогою течій, вітру, інших організмів) розселюватись, забезпечуючи поширення виду.
Забезпечення зараження хазяїв. Личинки паразитичних видів потрапляють різними шляхами в організм хазяїна. Так, з їжею потрапляють в організм людини личинки котячого сисуна, ціп'яків, стьожака широкого, трихінели; з водою – печінкового сисуна;
через шкіру – анкілостоми тощо. В організмі хазяїна вони мігрують до певних тканин чи органів, де завершується їхній розвиток.

Значення непрямого розвитку

– 6 тис. р.,
драконове дерево – 6 тис.

р.,
баобаб і секвоя – 5 тис. р.,
дуб, липа, груша – 1 тис. р., вишня, черешня – до 300 років, яблуня – до 100 р.

крокодил – понад 200 років,
щука – до 175, черепахи – 100-150, папуги – до 140, лебідь, сокіл – до 100, слон – 70-100, крук – 70, кінь – 50-65, річковий рак – 10, миша – 3 роки, муха – 15-25 днів, амеба – кілька годин, бактерії – 20-30 хвилин

Тривалість онтогенезу