Слайд 2
Вуглеводи — органічні сполуки з емпіричною формулою Cm(H2O)n, до
складу яких входять тільки Вуглець, Кисень та Водень. Вуглеводи
є складовою частиною клітин усіх живих організмів.
Слайд 3
Вуглеводи є найпоширенішими органічними сполуками, що підтверджується тим
фактом, що більше половини органічного вуглецю на Землі існує
у формі вуглеводів.
Здебільшого вуглеводи є сполуками рослинного походження — це продукти фотосинтезу і таким чином вони є базовою ланкою у трансформації сонячної енергії у хімічну для забезпечення життя на Землі.
Слайд 4
З хімічної точки зору це є полігідроксикарбонільні сполуки
та їхні похідні із загальною формулою СnH2nOn.
Низькомолекулярні вуглеводи відомі
також як цукри.
Найвідомішими представниками вуглеводів є целюлоза, крохмаль,
глюкоза , фруктоза ,
Слайд 5
Вуглеводи поділяють на:
моносахариди;
дисахариди;
Олігосахариди;
Полісахариди;
Слайд 6
Прості вуглеводи. До цієї групи вуглеводів належать розчинні
в холодній воді найпростіші моносахариди — гексози С6Н12О6 і пентози
С5Н10О5. Пентози поширені в рослинах, входять до складу речовини клітин.
Харчова енергетична цінність вуглеводів становить приблизно 4 ККал/грам. Особлива група органічних сполук-це біологічно-активні речовини. Вони впливають на процеси обміну речовин і перетворення енергії в живих організмах.
Залежно від числа кисневих атомів у молекулі розрізняють біози, тріози, тетрози, пентози, гексози, гептози і т. д.
Вуглеводи у великій кількості містяться в рослинних і тваринних організмах. У природі переважно поширені пентози і гексози.
Слайд 7
Полісахариди — це вуглеводи, які багато в чому відрізняються
від моносахаридів і дисахаридів і не мають солодкого смаку,
і майже не розчинні в воді. Вони представляють собою складні високомолекулярні сполуки, які під каталітичним впливом кислот чи ферментів піддаються гідролізу з утворенням простіших поліцукридів, потім дицукридів, і, зрештою, багато (сотні і тисячі) молекул моноцукридів. Важливіший представник поліцукридів — крохмаль і целюлоза. Їхні молекули побудовані із ланок -С6 Н10 О5-, є залишками шестичленних циклічних форм молекул глюкози, загубивших молекулу води, тому склад крохмалю і целюлози виражається однією формулою (С6 Н10 О5). Різниця тільки у властивостях цих поліцукридів обумовлена просторовою ізомерією утворюючих їх моноцукридних молекул: крохмаль побудований із ланок α-, а целюлоза — β-форми глюкози.
природі група багатоатомних спиртів (цукрів, целюлози, крохмалю тощо). У
вищих рослинах вуглеводів міститься більше, ніж інших речовин. Деревина, наприклад, містить понад 50% найскладніших вуглеводів, до яких належить целюлоза, причому її супроводжують менш складні прості вуглеводи, пектинові речовини й геміцелюлози.
Слайд 9
Дисахариди — вуглеводи, які при нагріванні з водою в
присутності мінеральних кислот чи під дією ферментів піддаються гідролізу,
розкладаються на дві молекули моносахаридів.
Буряковий та тростинний цукор (сахароза), С12 Н22 О11 — важливіший із дисахаридів. Добувається із цукрового буряку (в ньому знаходиться до 28% сахарози від сухої речовини) чи із цукрової тростини; знаходиться в соку берези, клену і деяких фруктах. Сахароза — цінний харчовий продукт. При гідролізі він розпадається з утворенням молекули глюкози і молекули фруктози.
Слайд 10
Моносахариди — прості вуглеводи, вони не піддаються гідролізу — не
розщеплюються водою на простіші вуглеводи. Глюкоза і виноградний цукор,
С6Н12О6 - найважливіші з моносахаридів; білі кристали солодкі на смак, легко розчиняються у воді. Знаходяться в соку винограду, в багатьох фруктах, а також у крові тварин і людей. М'язова робота виконується головним чином за рахунок енергії, яка виділяється при окисленні глюкози. Глюкоза отримується при гідролізі полісахаридів крохмалю і целюлози (під дією ферментів або мінеральних кислот). Використовується як засіб посиленого харчування, або як лікарська речовина, при обробці тканини