План:
Введення
Неправильне вживання мікроеволюції
Форми природного добору
Стабілізуючий добір
Рушійний добір
Розриваючий
добір
Критерії виду
Слайд 3
Введення
Мікроеволюція - це поширення в популяції
малих змін в частотах алелів протягом декількох поколінь; еволюційні
зміни на внутривидовом рівні. Такі зміни відбуваються через наступних процесів: мутації, природний відбір, штучний відбір, перенесення генів і дрейф генів. Ці зміни призводять до дивергенції популяцій всередині виду, і, в кінцевому підсумку, до видоутворення.Тобто, мікроеволюція – це сукупність еволюційних процесів, які відбуваються в популяціях одного виду.
Слайд 4
Згідно із синтетичною гіпотезою еволюції, природний добір спрямовує
різні елементарні зміни фенотипів, що виникли внаслідок мутацій, у
бік формування пристосувань організмів до змін умов довкілля. В цьому і полягає творча роль природного добору. Тому його часто називають рушійною силою еволюції.
Слайд 5
Мікроеволюції часто протиставляють макроеволюції, яка представляє собою значні
зміни в частотах генів на популяційному рівні в значній
геологічному проміжку часу. Кожен підхід вносить свій вклад в еволюційні процеси.
Друге поняття мікроеволюції - процес видоутворення.
Слайд 6
Неправильне вживання
Термін мікроеволюція став популярний в недавній час
серед руху проти еволюції, зокрема серед креаціоністів, що дотримуються
теорії Ранньою Землі. Припущення, що мікроеволюції кількісно відрізняється від макроеволюції, вводить в оману; так, креаціоністи стверджують, що головна відмінність між цими процесами полягає в тому, що мікроеволюція відбувається на рівні кількох поколінь, в той час як макроеволюція - протягом тисяч років. Насправді мікро-і макроеволюція описують один і той же процес. Багато провідні світові наукові організації, у тому числі і AAAS, вважають спроби знайти відмінність між макро-і мікроеволюції не мають наукової основи. Проте не можна вважати це питання остаточно вирішеним.
Слайд 7
Які виділяють форми природного добору?
Залежно від спрямування адаптаційних
змін, розрізняють стабілізуючий, рушійний і розриваючий природний добір
Слайд 8
Стабілізуючий добір
Стабілізуючий добір проявляється в постійних умовах
довкілля. Він підтримує сталість певного фенотипу, який найбільше відповідає
середовищу, і відкидає будь-які менш пристосувальні зміни. Цим він звужує межі модифікаційної мінливості, тобто норму реакції. Наслідком дії стабілізуючого добору є досконала пристосованість до певних умов існування, або спеціалізація видів (наприклад, ярусність рослин).
Слайд 9
Рушійний добір
Рушійний добір відбувається за змін умов довкілля
або під час пристосувань організмів до нових умов у
разі розширення ареалу. Він зберігає спадкові зміни, що відповідають змінам у довкіллі. Завдяки дії рушійного добору в певний бік зсувається і норма реакції.
Наприклад, під час заселення ґрунту як середовища життя у різних неспоріднених груп тварин кінцівки перетворилися на копальні (вовчок, жуки-гнойовики, кроти тощо).
Слайд 10
Розриваючий добір
Розриваючий добір діє одночасно у двох, рідше
— кількох напрямах, однак не сприяє збереженню усереднених (проміжних)
станів ознак. Наприклад, у популяціях комах океанічних островів, де постійні сильні вітри, зберігаються або безкрилі особини, або особини з добре розвиненими крилами, здатні протистояти повітряним течіям. Комахи з середнім ступенем розвитку крил зникли, оскільки їх здувало в океан. Так розриваючий добір сприяє виникненню кількох різних фенотипів в одній популяції (явище поліморфізму).
Слайд 11
Які критерії виду?
Встановити видову самостійність певної групи особин
можна лише за сукупністю різних критеріїв.
Морфологічний критерій - це
ступінь подібності особин виду за будовою. До нього відносять усі матеріальні структури: від хромосом до особливостей будови органів та їхніх систем. Ознаки, унікальні для особин певного виду (або систематичної групи вищого рангу: роду, родини тощо), називають діагностичними. Наприклад, види-близнюки комарів або землерийок різняться своїми хромосомними наборами.
Фізіологічний критерій - це подібність або відмінність у процесах життєдіяльності особин одного чи різних видів. Наприклад, здатність до парування та народження плодючих нащадків або ж, навпаки, репродуктивна ізоляція.
Біохімічний критерій - це особливості хімічного складу та перебігу певних біохімічних реакцій, характерні для особин певного виду. Наприклад, близькі види відрізняються за білковим складом тощо.
Географічний критерій полягає в тому, що популяції кожного виду заселяють певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів.
Екологічний критерій охоплює всі критерії, оскільки популяції кожного виду мають свою екологічну нішу в біогеоценозі. Наприклад, деякі близькі за будовою види паразитичних червів розрізняються за видами хазяїв або мешканням у різних органах хазяїв одного виду.
