Слайд 2
План
Сутність і структура глобальних проблем сучасності
Принципи періодизації історії
взаємодії суспільства і природи.
Характеристика екологічних поглядів традиційного суспільства.
Концептуалізація
екологічної проблеми в індустріальному суспільстві.
Постіндустріальне (інформаційне) суспільство і формування екологічної парадигми суспільного розвитку.
Становлення соціальної екології як науки: її об’єкт, предмет та функції.
Слайд 3
Література
Бачинський Г. Основи соціоекології: Навч. посібник.К. Вища школа,
1995 р.-285с.
Гирусов Э. Основы социальной экологии. М. Прогресс.-1998.-310с..
Малофеев
В.Социальная экология. М.: Дашенков и К. -2003 -260 с.
Салтовський О. Основи соціальної екології. Курс лекцій.-К: МАУП.-1997 -170 с.
Ситаров В., Пустовойтов В. Социальная экология. М.: Академия.-2000.-280 с.
Родионова И.А. Глобальные проблемы современности. Sociolog.in.ua
Слайд 4
Глобальні проблеми
сучасності
це сукупність соціоприродних проблем, які обумовлюють
соціальний прогрес людства і збереження цивілізації.
Характерні риси:
динамізм;
існують як
об’єктивний фактор суспільного розвитку;
стосуються всіх сторін життя людей;
наявні у всіх країнах світу;
для вирішення потребують об’єднання зусиль всього людства.
Слайд 5
Глобальні проблеми:
Римський клуб – 1980 р.
1.
Безконтрольне поширення людей по планеті.
Нерівність і неоднорідність суспільства.
Соціальна несправедливість. Голод. Бідність. Безробіття. Манія зростання. Інфляція. Енергетична криза. Нестача ресурсів.Криза торгівлі та фінансів.Протекціонізм. Неграмотність і застаріла система освіти.Бунти молоді. Відчуження. Занепад міст. Злочинність і наркоманія. Насильство. Тероризм. Нехтування законом. Поширення ядерної зброї. Політична корупція. Бюрократизм. Деградація природи. Занепад моралі. Втрата віри. Відчуття нестабільності.
28. Неусвідомлення всіх цих проблем та їхнього взаємозв'язку.
Слайд 6
Структура глобальних проблем:
Екологічна (протистояння природи і культури)
кліматична;
продовольча;
енергетична;
демографічна;
ресурсна;
забруднення середовища;
деградація
біорізноманіття;
проблема “Північ-Південь”.
Слайд 7
Кліматична
У 1988 р. була створена Міжурядова група експертів
по клімату.
У 2005 році підписаний Кіотський протокол.
У 2007 році
МГЕПК на чолі з А.Гором отримала Нобелівську премію.
Слайд 8
Продовольча
На землі 800 млн. людей живуть на межі
голоду.
40 млн.людей щорічно помирають від нестачі продовольства.
Світовий дефіцит зерна
досягає 10-12 млн. тонн щорічно.
Зменшення харчових ресурсів на 20-30% у світі може привести до катастрофи.
Слайд 9
Енергетична
Суть енергетичної кризи полягає у тому, що зникають
дешеві (доступні) енергоносії які є основою життєдіяльності суспільства.
У сучасних
енергетиків виникло два сезонних піка замість одного – зима і літо.
Слайд 10
Демографічна
У 1920 році на Землі проживало 2 млрд.
людей.
У 1987 році – 5 млрд.
На початку ххі ст.
– до 7 млрд.
Нині до 80% населення проживає у малорозвинених країнах.
Земля може вмістити до 12-14 млрд. людей.
Слайд 11
Ресурсна
Запасів органічного палива на Землі залишилось:
Нафти – на
35 – 90 років;
Газу – на 50 років;
Вугілля –
на 425 років.
Слайд 12
Забруднення середовища
Викиди вуглекислого газу щорічно досягають до 30
млрд.т. щорічно.
В світовий океан потрапляє від 6 до 10
млн.т. нафти.
Слайд 13
Деградація біорізноманіття
Щорічна вирубка лісів на планеті у 18
разів перевищує їхній природний приріст.
.
Слайд 14
Генеза соціоекологічної
взаємодії
150 тис.років тому люди навчились користуватися
вогнем;
Починаючи з 8-го тисячоліття до н.е. почалася обробка
землі та вирощування рослин;
У 5-му тисячолітті до н.е. з'явилися перші систематизовані дані про клімат, зміни погоди, астрономічні цикли.
Слайд 15
Визначення етапів
взаємодії з
природою
Критерій –
пануючий спосіб
освоєння ресурсів природи.
(Ф.Енгельс “Походження сім'ї, приватної власності та держави”)
Дикість
- присвоєння готових продуктів природи. Штучно створені людиною продукти-допоміжні знаряддя такого присвоєння.
Варварство - введення землеробства та скотарства як методів збільшення виробництва продуктів природи.
Цивілізація - промислова обробка продуктів природи, виробництво товарів.
Слайд 16
Типи суспільства згідно
характеру
соціоекологічної взаємодії
Традиційне – аграрне
виробництво та суспільні відносини сільського поселення;
Індустріальне – промислове товарне
виробництво, розвиток політичних процесів тощо;
Постіндустріальне (інформаційне) – розвиток НТР, перетворення науки в безпосередню виробничу силу, особлива роль інформації в суспільстві та виробництві.
Слайд 17
Традиційне
суспільство
Арістотель (384-322 до н.е.) –
створив першу
класифікацію тварин і заклав основи описової та порівняльної анатомії.
Історик
Геродот, лікар Гіппократ, поет і філософ Лукрецій Кар, Леонардо да Вінчі, Ф.Бекон, Антон ван Левенгук, Карл Лінней, Ж. Батіст Ламарк.
Слайд 18
Індустріальне
суспільство
Ч.Дарвін, Е.Геккель
А.Сен-Сімон, Ш.Фур'є, Р.Оуен
К.Маркс і Ф.Енгельс
Т.Роберт Мальтус
В.Вернадський,
Т.де Шарден
Слайд 19
Постіндустріальне
(інформаційне)
суспільство
Футорологічні концепції:
-Екопесимізм (неомальтузіанство, екоалармізм) О.Тофлер,Е.Фром, Ж.Емоель
-Технооптимізм
(теорія постіндустріального
суспільства, техноапологетизм)
У.Ростоу, Дж.Гелбрейт,
Р.Арон, Б.Гаврилишин
