Презентация на тему Економіка національного господарства. Основні характеристики і особливості розвитку. (Тема 1)

та переважанням виробництва засобів виробництва над виробництвом предметів споживання,

надмірним екстенсивним розвитком гірничовидобувної промисловості, неефективним використанням електроенергії, відсталістю агропромислового комплексу та національно-територіальною структурою виробництва.

тісно взаємопов’язаних галузей матеріального виробництва, об’єднаних за однорідністю виробництв

у комплекси: паливно-енергетичний, металургійний, машинобудівний, хіміко-лісовий, агропромисловий, будівельний, транспортний, соціальний. Уся структура виробничих комплексів зберігає орієнтацію на випуск продукції для виробничого споживання.
У промислових комплексах переважають матеріаломісткі та капіталомісткі галузі. На сьогодні відшкодування поточних матеріально-виробничих витрат переважає половину вартості всієї валової продукції. Отже, зменшується частка продукції, яка залишається для задоволення кінцевих господарських і соціальних потреб. Помічене незначне підвищення питомої ваги невиробничого споживання та нагромадження оборотних коштів відбувалось не за рахунок власних ресурсів, а завдяки дедалі значнішому переважанню ввезення продукції в Україну над її вивезенням.

Їх можна згрупувати у три різновиди:
вільний ринок (економіка США):

незначне втручання держави і всебічна підтримка підприємництва; роль федерального уряду менша, ніж у інших країнах; податки та державні витрати по відношенню до ВВП в США менші, ніж в інших країнах; державна власність у промисловості незначна;

соціально-орієнтований ринок (економіка країн Західної Європи): суттєве втручання держави в економіку; вона відіграє основну роль у розподілі прибутків через програми державних видатків на соціальні потреби; розвинена система соціального забезпечення; державні виплати отримують безробітні, пенсіонери та інші категорії населення;

державно-керований ринок (економіка Японії, країн Східної Азії): тісна взаємодія держави і бізнесу, особливо у розміщенні капіталів; індикативне планування ґрунтується на узгодженні уряду і фірм; бізнесмени разом з міністерствами розробляють стратегічні напрями розвитку економіки та визначають ключові галузі для вкладення капіталі; державне забезпечення відсутнє, бо цю роль виконують фірми.

товару неможливо без зменшення пропозиції іншого товару. Припустимо, у

гіпотетичній економіці виробляють два товари: одяг (у) і продукти харчування (х), але існують такі обмеження:

кількість ресурсів і рівень розвитку продуктивних сил на цей час постійні;
повне та ефективне використання ресурсів

чистого ринку приватні підприємства можуть придбати економічні ресурси, організувати

процес виробництва із цих ресурсів товарів або послуг за власним вибором і продати цей товар або послугу на ринках за вибором самої фірми.

Принципи функціонування національного господарства у умовах ринкової економіки:

підприємців, тобто люди і колективи орієнтуються на власні інтереси

і цілі, а за негативні наслідки господарювання самі ж і відповідають. Це примушує пильно відноситися до ресурсів, ініціативної, активної економічної діяльності.

Принципи функціонування ринкової економіки:

будь-які ринки; антимонопольна діяльність держави; державна підтримка конкуренції).

5. Вільне

ціноутворення, тобто процес формування цін на товари і системи цін загалом при ринковій економіці відбувається стихійно, ціни складаються під впливом попиту і пропозиції в умовах конкуренції, а взаємодія попиту і пропозиції визначається характером і структурою між виробниками і споживачами.

Принципи функціонування ринкової економіки:

кількість грошей і обсяг виробництва, від його функціонування залежить

господарська активність, економічне зростання, благополуччя суспільства; прибуток – найважливіша категорія ринкової економіки, її максимізація виступає як безпосередня мета і рушійний мотив виробництва).

7. Відмова всіх органів державної власності від прямої участі в господарській діяльності (за винятком державної власності).

Принципи функціонування ринкової економіки:

заробляти своєю працею; державна підтримка непрацездатних).

9. Створення ринкової інфраструктури.

економічних ресурсів;
Створення конкурентних ринків;
Створення державних комісій
для регулювання цін;
Встановлення

стандартів
для надання послуг

Типи ринкових структур