Слайд 2
План
1. Необхідність і види міжбанківських розрахунків
2. Здійснення міжбанківських
розрахунків через систему електронних платежів
3. Здійснення міжбанківських розрахунків через
прямі кореспондентські відносини
Слайд 3
Законодавчо-нормативна література:
1.Базовим законом, що визначає загальні засади функціонування
платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу
коштів у межах України є Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Цим Законом систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків.
2. Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909 (із змінами).
Слайд 4
Міжбанківські розрахунки — це система здійснення та регулювання
грошових вимог та зобов'язань, які виникають між банками, їх
філіями та клієнтами.
Слайд 5
Системи міжбанківських розрахунків і платіжні системи в розвинутих
країнах з ринковою економікою функціонують відповідно до загальних моделей,
що
базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків:
— розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками; їх називають лоро-ностро;
— розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Як правило, це повні розрахунки, що виконуються індивідуально, на валовій основі. Їх можна характеризувати як платежі брутто;
— розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки, або платежі нетто.
Слайд 6
Інструкцією про Міжбанківські розрахунки передбачені такі форми їх
проведення:
— через Національну систему електронних платежів (СЕН), що функціонує
при Національному банку України;
— через власні платіжні системи комерційних банків, узгоджені з Національним банком України;
— через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.
Слайд 7
СЕП виконує міжбанківський переказ у файловому режимі та
в режимі реального часу.
Здійснення банком початкових платежів у
файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором.
Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.
У файловому режимі обмін платіжними документами здійснюється шляхом приймання-передавання пакету відповідних документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу складає 15-20 хвилин.
У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.
За звітний період 2010 року послугами СЕП у режимі реального часу скористалася 422 установи (39 % від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 72 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме: 31 банк та 7 філій банків, Національний банк України з його установами.
Слайд 8
Учасники системи
За станом на 1 жовтня 2010 року
учасниками СЕП були 1070 установ, із них:
177 - банки
України;
829 - філії банків України;
28 - органи Державного казначейства України;
36 - установи Національного банку України.
Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за окремим чи консолідованим кореспондентським рахунком.
За станом на 1 жовтня 2010 року за окремим кореспондентським рахунком працювало 120 банків (включаючи Національний банк України), що складало 67 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи. Ними за 9 місяців 2010 виконано 45 370 тисяч початкових платежів на суму 1 909 280 млн.грн., що відповідно на 16 % та 32 % більше таких самих показників порівняно з 9 місяцями 2009 року.
Інші 58 банків, що складало 33 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 жовтня 2010 року працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.
Слайд 9
Розподіл учасників системи за моделями обслуговування консолідованого кореспондентського
рахунку був такий (діаграма 1):
за 3 моделлю
працювали 43 банки;
за 4 моделлю працювали 10 банків;
за 7 моделлю працювали 5 банків.
За єдиним казначейським рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, на долю якого припадає 18 % від загальної суми здійснених початкових платежів за 9 місяців 2010 року.
Слайд 10
Завантаженість СЕП
За 9 місяців 2010 року учасниками системи
виконано 243 302 тисячі початкових платежів та електронних розрахункових
повідомлень на суму 5 486 549 млн.грн., що відповідно на 6 % та 23 % більше, ніж за 9 місяців 2009 року, із них:
- початкові платежі в файловому режимі – 241806 тис. шт.;
- початкові платежі в режимі реального часу – 177 тис. шт.;
- електронні розрахункові повідомлення - 1319 тис. шт.
Кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі за 9 місяців поточного року, збільшилася у порівнянні з відповідним періодом 2009 року на 14 109 тис.шт. (або на 6 %).
Найбільше платежів у 2010 році було виконано по кількості - у липні (30 082 тис.шт.), по сумі - у вересні (681 179 млн.грн.)
Слайд 11
У режимі реального часу найбільше початкових платежів та
електронних розрахункових повідомлень у 2010 році була виконано у
березні: по кількості – 20 652 шт., по сумі - 84 014 млн.грн.
Слайд 12
Основні принципи здійснення міжбанківських розрахунків:
— підтримка банками своєї
ліквідності (відповідно, наявності коштів на кореспондентських рахунках) на рівні,
що забезпечує безперебійне, в повному обсязі, проведення розрахунків з іншими банками, особливо за платежами клієнтів;
— проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських розрахунків і проходження документів;
— проведення контролю за технологічними ризиками;
— встановлення кореспондентських відносин між банківськими установами.
Слайд 13
Кореспондентські відносини — договірні відносини між кредитними установами
(банками-кореспондентами), метою яких є здійснення платежів і розрахунків за
дорученнями один одному на підставі кореспондентських угод з відображенням їх на кореспондентських рахунках.
Кореспондентські відносини можуть бути:
— безпосередньо між комерційними банками;
— між комерційними банками та НБУ.
При прямих кореспондентських відносинах між банками відкривається кореспондентський рахунок — це рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені однією установою банку за дорученням іншої на підставі укладених кореспондентських угод.
Слайд 14
Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це загальнодержавна
платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі
між банківськими установами (та їх філіями) як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.
Слайд 15
Основні завдання системи:
— задоволення потреб економіки, яка реформується
і розвивається;
— удосконалення кредитно-монетарної політики, яка проводиться НБУ, завдяки
отриманню оперативної і точної інформації про переміщення грошових коштів і стан коррахунків;
— виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків;
— мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків і на обіг грошових засобів;
— забезпечення високого рівня безпеки міжбанківських розрахунків;
— надання широкого спектра послуг для користувачів;
— забезпечення високого рівня внутрішнього бухгалтерського обліку і контролю;
— мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації системи.
Слайд 16
Основні функції СЕП:
— проведення розрахунків між банками України
в національній валюті та інших іноземних валютах;
— ефективне використання
тимчасово вільних ресурсів банків;
— контрольні функції НБУ щодо стану кореспондентських рахунків комерційних банків;
— надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;
— обмін екстренною інформацією про проведення розрахунків;
— багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розрахунків;
— забезпечення надійності розрахунків;
— забезпечення НБУ механізмом впливу на порушників законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.
Слайд 17
Учасниками СЕП можуть бути:
1. На рівні регіональних розрахункових
палат (РРП):
— територіальні управління НБУ;
комерційні банки та їх установи,
які мають кореспондентські (субкорес-пондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають техніч-ним і технологічним вимогам роботи в СЕП.
2. На рівні центральної розрахункової палати (ЦРП):
—РРП;
— управління НБУ в м. Києві та Київській області;
— операційне управління НБУ;
— центр міждержавних розрахунків НБУ;
— комерційні банки в м. Києві та Київській області.
Слайд 18
Програмно-технологічна структура СЕП НБУ включає такі основні компоненти:
—
програмно-технічні компоненти СЕП (АРМ-3, АРМ-2, АРМ-1);
— електронну пошту НБУ;
—
засоби захисту інформації.
Слайд 19
Для проведення міжбанківських розрахунків через СЕП НБУ між
комерційними банками (філіями) та НБУ встановлюються кореспондентські відносини на
основі договорів, а між комерційними банками і територіальними управліннями НБУ — шляхом укладання договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям рахунку.
Для відкриття коррахунку керівник і головний бухгалтер комерційного банку особисто подають в ТУ НБУ такі документи:
— заяву на відкриття коррахунку встановленого зразка;
— завірену копію статуту;
— завірені копії ліцензії НБУ на здійснення банківського обслуговування
— завірену копію довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
— завірену копію довідки платника соціальних страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— завірену копію довідки про реєстрацію в органах державної статистики, про включення в Державний реєстр ЄДРПОУ;
— картку зі зразками підписів і печатки, затверджену нотаріально.
Слайд 20
Договори про участь в СЕП НБУ (Договір на
касове обслуговування відкриття коррахунку, Договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в
СЕП НБУ, Договір про надання послуг електронної пошти, Договір про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ) визначають:
— право власності на систему;
— правила проведення розрахунків;
— зобов'язання НБУ при виконанні розрахунків;
— порядок експлуатації;
— порядок розгляду спорів;
— порядок оплати за розрахунки.
Слайд 21
Для проведення розрахунків комерційним банкам поряд з рахунками,
відкритими в розрахунково-касовому центрі (РКЦ), відкриваються технічні кореспондентські рахунки
і субрахунки в територіальній розрахунковій палаті.
За технічними рахунками відображаються всі платежі, проведені банком за дорученням клієнтів, а також суми надходжень, перераховані з інших банків на користь його клієнтів.
Інформація про стан технічного коррахунку поновлюється безпосередньо в момент обробки платіжних документів банку і фактично відображає стан коррахунку в режимі реального часу.
Початкові платежі у СЕП від банку приймаються лише в межах поточного значення залишку на технічному коррахунку цього банку.
Слайд 22
Залежно від організаційної структури банки можуть обирати
різні
моделі обслуговування консолідованих рахунків у СЕП
Слайд 23
Рис. 1. Схема функціонування СЕП НБУ
Слайд 24
Однією з додаткових можливостей СЕП є організація розрахунків
з іноземними банками через механізм "шлюзових" банків.
"Шлюзовим" є
банк — учасник СЕП, який:
— є власником (або учасником) системи міжбанківських розрахунків, відмінної від СЕП;
— уклав угоду з власником цієї платіжної системи про виконання ним платіжних трансакцій від імені інших банків;
— бере на себе зобов'язання виконувати платежі між банками — резидентами України та абонентами цієї платіжної системи.
Слайд 25
У СЕП є два типових зразки організації "шлюзових"
банків.
Перший — "шлюз до SWIFT". "Шлюзовий" банк є
абонентом SWIFT. Оскільки SWIFT є транспортною системою, завдання "шлюзового" банку — отримання платіжного документа із СЕП (що транспортується у форматі файла А) та оформлення його у форматі, прийнятому в SWIFT. У цьому форматі міститься більше реквізитів, ніж у документі СЕП. Додаткова інформація для SWIFT має заповнюватися банком-відправником у текстових реквізитах файла А у вигляді, обумовленому стандартами СЕП.
Другий — "шлюз до систем країн СНД".
Слайд 26
Прямі кореспондентські відносини — договірні відносини між комерційними
банками, метою яких є прискорення платежів і розрахунків. Платежі
й розрахунки здійснюються одним банком за дорученням іншого.
Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами, і відкривають кореспондентські рахунки типу НОСТРО і ЛОРО, після отримання відповідного письмового дозволу НБУ.
Рахунок ЛОРО — рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту (ваш рахунок у нас).
Рахунок НОСТРО — рахунок, відкритий комерційним банком у банку-кореспонденті (наш рахунок у вас).
Рахунок НОСТРО в одному банку є рахунком ЛОРО в іншому.
Основним призначенням коррахунків є проведення банками розрахункових операцій за дорученням клієнтів.
Слайд 27
Схема відкритих коррахунків має бути ефективною, забезпечувати якісне
обслуговування клієнтів банку.
Виконанню операцій за коррахунками властиві три види
ризику:
— ризик країни;
— ризик фінансової надійності банку;
— ризик виду операції.