Презентация на тему Міжбанківські розрахунки в Україні

розрахунків через систему електронних платежів

3. Здійснення міжбанківських розрахунків через

прямі кореспондентські відносини

платіжних систем в Україні та загальний порядок проведення переказу

коштів у межах України є Закон України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”. Цим Законом систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) визначено державною системою міжбанківських розрахунків. 2. Основним нормативно-правовим актом Національного банку України, що визначає загальні вимоги щодо функціонування в Україні СЕП та порядку виконання міжбанківського переказу коштів через кореспондентські рахунки банків-резидентів у національній валюті України є Інструкція про міжбанківський переказ коштів в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 16.08.2006 № 320 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2006 за № 1035/12909 (із змінами).

грошових вимог та зобов'язань, які виникають між банками, їх

філіями та клієнтами.

країнах з ринковою економікою функціонують відповідно до загальних моделей,
що

базуються на трьох основних видах міжбанківських розрахунків:
— розрахунки через організацію кореспондентських відносин між комерційними банками; їх називають лоро-ностро;
— розрахунки через кореспондентські рахунки, що відкриваються в установах центральних банків. Як правило, це повні розрахунки, що виконуються індивідуально, на валовій основі. Їх можна характеризувати як платежі брутто;
— розрахунки через клірингові установи. Це розрахунки, або платежі нетто.

проведення:
— через Національну систему електронних платежів (СЕН), що функціонує

при Національному банку України;
— через власні платіжні системи комерційних банків, узгоджені з Національним банком України;
— через прямі кореспондентські відносини між комерційними банками.

в режимі реального часу.
Здійснення банком початкових платежів у

файловому режимі є обов’язковим, а у режимі реального часу – за його вибором.
Разом з тим, банк, який працює в СЕП у файловому режимі, забезпечує приймання платежів у режимі реального часу.

У файловому режимі обмін платіжними документами здійснюється шляхом приймання-передавання пакету відповідних документів, сформованих у файл. Тривалість технологічного циклу складає 15-20 хвилин.

У режимі реального часу кошти зараховуються на рахунок отримувача негайно, у момент надходження платежу від відправника СЕП. Саме це є головною ознакою платіжних систем класу RTGS згідно з міжнародною класифікацією.

За звітний період 2010 року послугами СЕП у режимі реального часу скористалася 422 установи (39 % від загальної кількості учасників СЕП), але тільки 72 учасники виконували платежі в цьому режимі, а саме: 31 банк та 7 філій банків, Національний банк України з його установами.

учасниками СЕП були 1070 установ, із них:

177 - банки

України;
829 - філії банків України;
28 - органи Державного казначейства України;
36 - установи Національного банку України.

Учасники системи, враховуючи свої потреби, самостійно вирішують працювати їм за окремим чи консолідованим кореспондентським рахунком.

За станом на 1 жовтня 2010 року за окремим кореспондентським рахунком працювало 120 банків (включаючи Національний банк України), що складало 67 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи. Ними за 9 місяців 2010 виконано 45 370 тисяч початкових платежів на суму 1 909 280 млн.грн., що відповідно на 16 % та 32 % більше таких самих показників порівняно з 9 місяцями 2009 року.

Інші 58 банків, що складало 33 % від загальної кількості банків – юридичних осіб, які є учасниками системи, за станом на 1 жовтня 2010 року працювали за консолідованим кореспондентським рахунком.

рахунку був такий (діаграма 1):

за 3 моделлю

працювали 43 банки;

за 4 моделлю працювали 10 банків;

за 7 моделлю працювали 5 банків.
За єдиним казначейським рахунком (8 модель) працювало Державне казначейство України, на долю якого припадає 18 % від загальної суми здійснених початкових платежів за 9 місяців 2010 року.

виконано 243 302 тисячі початкових платежів та електронних розрахункових

повідомлень на суму 5 486 549 млн.грн., що відповідно на 6 % та 23 % більше, ніж за 9 місяців 2009 року, із них:

- початкові платежі в файловому режимі – 241806 тис. шт.;
- початкові платежі в режимі реального часу – 177 тис. шт.;
- електронні розрахункові повідомлення - 1319 тис. шт.

Кількість початкових платежів та електронних розрахункових повідомлень, виконаних через СЕП у файловому режимі за 9 місяців поточного року, збільшилася у порівнянні з відповідним періодом 2009 року на 14 109 тис.шт. (або на 6 %).
Найбільше платежів у 2010 році було виконано по кількості - у липні (30 082 тис.шт.), по сумі - у вересні (681 179 млн.грн.)

електронних розрахункових повідомлень у 2010 році була виконано у

березні: по кількості – 20 652 шт., по сумі - 84 014 млн.грн.

ліквідності (відповідно, наявності коштів на кореспондентських рахунках) на рівні,

що забезпечує безперебійне, в повному обсязі, проведення розрахунків з іншими банками, особливо за платежами клієнтів;

— проведення контролю за правильністю здійснення міжбанківських розрахунків і проходження документів;

— проведення контролю за технологічними ризиками;

— встановлення кореспондентських відносин між банківськими установами.

(банками-кореспондентами), метою яких є здійснення платежів і розрахунків за

дорученнями один одному на підставі кореспондентських угод з відображенням їх на кореспондентських рахунках.

Кореспондентські відносини можуть бути:
— безпосередньо між комерційними банками;
— між комерційними банками та НБУ.

При прямих кореспондентських відносинах між банками відкривається кореспондентський рахунок — це рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені однією установою банку за дорученням іншої на підставі укладених кореспондентських угод.

платіжна система, яка забезпечує здійснення розрахунків в електронній формі

між банківськими установами (та їх філіями) як за дорученням клієнтів, так і за зобов'язаннями банків один перед одним на території України.

і розвивається;
— удосконалення кредитно-монетарної політики, яка проводиться НБУ, завдяки

отриманню оперативної і точної інформації про переміщення грошо­вих коштів і стан коррахунків;
— виконання міжбанківського етапу всіх видів безготівкових розрахунків;
— мінімізація часу на виконання міжбанківських розрахунків і на обіг гро­шових засобів;
— забезпечення високого рівня безпеки міжбанківських розрахунків;
— надання широкого спектра послуг для користувачів;
— забезпечення високого рівня внутрішнього бухгалтерського обліку і кон­тролю;
— мінімізація вартості банківського посередництва шляхом оптимізації платіжних засобів і раціоналізації системи.

в національній валюті та інших іноземних валютах;
— ефективне використання

тимчасово вільних ресурсів банків;
— контрольні функції НБУ щодо стану кореспондентських рахунків комер­ційних банків;
— надання інформаційних послуг учасникам розрахунків;
— обмін екстренною інформацією про проведення розрахунків;
— багаторівневий контроль за достовірністю даних на всіх стадіях розра­хунків;
— забезпечення надійності розрахунків;
— забезпечення НБУ механізмом впливу на порушників законодавства і норм банківської діяльності шляхом обмеження їх обслуговування в СЕП.

палат (РРП):
— територіальні управління НБУ;
комерційні банки та їх установи,

які мають кореспондентські (субкорес-пондентські) рахунки в територіальному управлінні НБУ, відповідають техніч-ним і технологічним вимогам роботи в СЕП.

2. На рівні центральної розрахункової палати (ЦРП):
—РРП;
— управління НБУ в м. Києві та Київській області;
— операційне управління НБУ;
— центр міждержавних розрахунків НБУ;
— комерційні банки в м. Києві та Київській області.

програмно-технічні компоненти СЕП (АРМ-3, АРМ-2, АРМ-1);

— електронну пошту НБУ;

—

засоби захисту інформації.

комерційними банками (філіями) та НБУ встановлюються кореспондентські відносини на

основі договорів, а між комерційними банками і територіальними управліннями НБУ — шляхом укладання договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям рахунку.

Для відкриття коррахунку керівник і головний бухгалтер комерційного банку особисто подають в ТУ НБУ такі документи:
— заяву на відкриття коррахунку встановленого зразка;
— завірену копію статуту;
— завірені копії ліцензії НБУ на здійснення банківського обслуговування
— завірену копію довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;
— завірену копію довідки платника соціальних страхових внесків до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;
— завірену копію довідки про реєстрацію в органах державної статистики, про включення в Державний реєстр ЄДРПОУ;
— картку зі зразками підписів і печатки, затверджену нотаріально.

касове обслуговування відкриття коррахунку, Договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в

СЕП НБУ, Договір про надання послуг електронної пошти, Договір про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ) визначають:

— право власності на систему;
— правила проведення розрахунків;
— зобов'язання НБУ при виконанні розрахунків;
— порядок експлуатації;
— порядок розгляду спорів;
— порядок оплати за розрахунки.

відкритими в розрахунково-касовому центрі (РКЦ), відкриваються технічні кореспондентські рахунки

і субрахунки в територіальній розрахунковій палаті.

За технічними рахунками відображаються всі платежі, проведені банком за дорученням клієнтів, а також суми надходжень, перераховані з інших банків на користь його клієнтів.
Інформація про стан технічного коррахунку поновлюється безпосередньо в момент обробки платіжних документів банку і фактично відображає стан коррахунку в режимі реального часу.
Початкові платежі у СЕП від банку приймаються лише в межах поточного значення залишку на технічному коррахунку цього банку.

моделі обслуговування консолідованих рахунків у СЕП

з іноземними банками через механізм "шлюзових" банків.

"Шлюзовим" є

банк — учасник СЕП, який:
— є власником (або учасником) системи міжбанківських розрахунків, відмінної від СЕП;
— уклав угоду з власником цієї платіжної системи про виконання ним платіжних трансакцій від імені інших банків;
— бере на себе зобов'язання виконувати платежі між банками — резидентами України та абонентами цієї платіжної системи.

банків.
Перший — "шлюз до SWIFT". "Шлюзовий" банк є

абонентом SWIFT. Оскільки SWIFT є транспортною системою, завдання "шлюзового" банку — отримання платіжного документа із СЕП (що транспортується у форматі файла А) та оформлення його у форматі, прийнятому в SWIFT. У цьому форматі міститься більше реквізитів, ніж у документі СЕП. Додаткова інформація для SWIFT має заповнюватися банком-відправником у текстових реквізитах файла А у вигляді, обумовленому стандартами СЕП.

Другий — "шлюз до систем країн СНД".

банками, метою яких є прискорення платежів і розрахунків. Платежі

й розрахунки здійснюються одним банком за дорученням іншого.

Комерційні банки, які встановили між собою кореспондентські відносини, називаються банками-кореспондентами, і відкривають кореспондентські рахунки типу НОСТРО і ЛОРО, після отримання відповідного письмового дозволу НБУ.

Рахунок ЛОРО — рахунок, відкритий комерційним банком банку-кореспонденту (ваш рахунок у нас).
Рахунок НОСТРО — рахунок, відкритий комерційним банком у банку-кореспонденті (наш рахунок у вас).
Рахунок НОСТРО в одному банку є рахунком ЛОРО в іншому.

Основним призначенням коррахунків є проведення банками розрахункових операцій за дорученням клієнтів.

обслуговування клієнтів банку.

Виконанню операцій за коррахунками властиві три види

ризику:
— ризик країни;
— ризик фінансової надійності банку;
— ризик виду операції.