Слайд 2
План
1.1 Походження грошей
1.2 Види грошей
1.3 Функції грошей
Слайд 4
В економічній літературі розглядаються два підходи до походження
грошей: раціоналістична та еволюційна концепції.
Перша пояснює походження грошей як
підсумок угоди між людьми, які впевнились у тому, що для руху вартостей в міновому обороті необхідні спеціальні інструменти.
Згідно з другою – гроші з'явилися в результаті еволюційного процесу, який поза волею людей призвів до того, що деякі предмети виділилися із загальної маси і посіли особливе місце.
Слайд 5
Процес еволюції та становлення грошей представляє собою розвиток
форм вартості, тобто розвиток мінової вартості.
Перша форма – проста,
або випадкова форма вартості властива низькому рівню розвитку продуктивних сил.
(наприклад, одна вівця дорівнювала одному мішку зерна)
Зерно служить формою вартості вівці, тобто пасивно відображає суспільну працю витрачену на вирощування вівці.
Слайд 6
Еквівалентна форма вартості має наступні особливості:
- споживча вартість
товару-еквіваленту (зерна) служить формою прояву своєї протилежності – вартості
товару (вівці);
- індивідуальна праця, витрачена на виробництво товару-еквіваленту (зерна), виражає свою протилежність – суспільну працю;
- конкретна праця, закладена в товарі-еквіваленті (зерні), служить формою прояву абстрактної праці.
Слайд 7
Друга форма - розгорнута форма вартості. З подальшим
розподілом праці і зростанням виробництва все більше продуктів –
товарів надходить на ринок. Один товар зустрічається при обміні з великою кількістю інших товарів-еквівалентів. Наприклад, один мішок зерна дорівнює:
одній вівці,
одній сокирі,
одному аршину полотна тощо.
Слайд 8
Третя форма вартості – загальна, коли товар стає
головною метою виробництва.
Кожний товаровиробник за продукт своєї праці
прагнув отримати загальний товар, який потрібний всім. В зв'язку з такою об'єктивною необхідністю, з товарної маси стали виділятися товари, що виконують роль загального еквіваленту.
Слайд 9
В результаті розвитку обміну загальним еквівалентом протягом тривалого
періоду стає один товар, здебільшого метал.
Він визначив появу
четвертої форми вартості – грошової, для якої характерні наступні риси:
- загальне визнання даного факту як покупцем, так і продавцем, тобто обидва суб'єкти не можуть відмовитися при обміні своїх цінностей на даний товар – гроші;
- наявність особливих фізичних властивостей у товару-грошей, придатності для постійного обміну;
- тривале виконання грошима ролі загального еквівалента.
Слайд 10
В той же час гроші, на відміну від
звичайних товарів, є особливим товаром:
споживча вартість товару, що виконує
роль загального еквіваленту ніби подвоюється (крім конкретної споживчої вартості, вони мають загальну споживчу вартість, оскільки з їх допомогою людина може задовольнити будь-яку потребу);
вартість грошей має зовнішню форму прояву до їх обміну на ринку. Товар-гроші завжди можна обміняти на будь-який інший товар, необхідний власнику грошей. В той час, як вартість звичайного товару прихована і виявляється в процесі обміну, коли товар продається на ринку.
Слайд 11
Таким чином, особливість грошей полягає в наступному:
- гроші
– це товар, що виділився стихійно;
- гроші – це
особливий привілейований товар, який відіграє роль загального еквівалента;
- гроші розв'язали протиріччя між вартістю і споживчою вартістю, властиві всім товарам, в тому числі і грошам.
Слайд 13
В своєму розвитку гроші виступали в двох видах:
повноцінні гроші
знаки вартості (замінники повноцінних грошей або
неповноцінні гроші).
Слайд 14
Повноцінні гроші – гроші, у яких номінальна вартість
(позначена на них) відповідає реальній вартості, тобто вартості матеріалу,
з якого вони зроблені.
Слайд 15
Неповноцінні гроші – гроші, у яких номінальна вартість
не відповідає реальній вартості, тобто номінальна вартість яких вище
реальної.
Слайд 16
. До них належать:
1) металеві знаки вартості –
золота монета, що стерлася;
білонна монета, тобто дрібна монета, виготовлена
з дешевих металів, наприклад міді, алюмінію;
2) паперові знаки вартості, зроблені, як правило, з паперу (розрізняють паперові і кредитні гроші).
Слайд 17
Поява знаків вартості при золотому обігу була викликана
об'єктивною необхідністю:
по-перше, золотовидобування не встигало за виробництвом товарів і
не забезпечувало повну потребу в грошах;
по-друге, золоті гроші високої портативності не могли обслуговувати дрібний за вартістю оборот;
по-третє, золотий обіг не володів властивістю об'єктивної економічної еластичності, тобто не міг швидко розширюватися і звужуватися;
по-четверте, золотий стандарт, в цілому, не стимулював виробництво і товарообіг.
Слайд 18
Паперові гроші – це представники неповноцінних грошей, які
з'явилися як замінники золотих монет. Об'єктивна можливість обігу цих
грошей зумовлена особливостями функції грошей як засобу обігу, коли гроші є моментальним посередником в русі товарів.
Слайд 19
Кредитні гроші виникають з розвитком товарного виробництва, коли
купівля-продаж здійснюється з розстрочкою платежу (в кредит). Їх поява
пов'язана з функцією грошей як засобу платежу, де гроші виступають зобов'язаннями продавця, які повинні бути погашені у заздалегідь встановлений термін.
Слайд 20
Кредитні гроші пройшли наступний шлях розвитку: вексель, банкнота,
чек, електронні гроші, кредитні картки.
Слайд 21
Вексель – письмове безумовне, нічим не обумовлене зобов'язання
боржника сплатити певну суму в заздалегідь обговорений термін і
у встановленому місці.
Слайд 22
Вексель має наступні особливості:
• абстрактність, тобто відсутність на
документі інформації про вид угоди;
• безперечність, що означає обов'язкову
оплату векселя;
• оборотність, тобто передача векселя як платіжного засобу іншим кредиторам, що означає можливість взаємного зарахування вексельних зобов'язань продавця.
Слайд 23
Розрізняють також комерційний вексель (видається під заставу товару)
і банківський вексель, видається банком-емітентом за наявності певної суми
клієнта на депозиті.
Слайд 24
Банкнота – кредитні гроші, що випускаються центральним (емісійним)
банком країни.
Не відміну від векселя, банкнота являє собою
безстрокові боргові зобов'язання продавця і забезпечується гарантією центрального банку, який в більшості країн став державним.
Слайд 25
Чек – вид кредитних грошей, який виступає як
грошовий документ встановленої форми, який містить безумовний наказ власника
рахунку в кредитній установі виплатити держателю чека зазначену суму.
. Розрізняють три основні види чеків:
іменний – чек на певну суму без права передачі;
на пред'явника – чек без вказівки одержувача;
ордерний – чек на певну суму з правом передачі шляхом індосаменту на звороті документу.
Слайд 26
Впровадження ЕОМ в кредитних установах створило умови для
появи електронних грошей, які стали електронним еквівалентом готівкових грошей
та є їх замінником.
Слайд 27
Електронні гроші мають ряд особливостей в порівнянні з
готівкою:
по-перше, готівку у вигляді електронних грошей, як правило, не
можна витратити, якщо ці гроші викрадені або втрачені;
по-друге, після втрати, викрадення або знищення, одразу попередивши про це кредитну установу, можна отримати нові електронні гроші з відновленням первісного балансу;
по-третє, електронні гроші можуть мати обмежений обсяг.
Слайд 28
Банківська пластикова картка – це пластиковий ідентифікаційний засіб,
за допомогою якого можна керувати банківським рахунком, тобто здійснювати
оплату за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.
Слайд 30
Першою функцією грошей є функція міри вартості, тобто
їх спроможність вимірювати вартість всіх товарів, служити посередником при
визначенні ціни.
Слайд 31
Разом з тим, необхідно мати на увазі, що
не гроші роблять товари порівнюваними. Товари порівнювані за допомогою
грошей тому, що вони як і гроші є продуктами людської праці, мають однорідну з ними базу порівняння – абстрактну працю. Виражена в грошах вартість товару є ціною.
Слайд 32
Гроші як засіб обігу та платежу.
Процес товарного
обігу породжує потребу в грошах як засобу обігу. Це
зумовлено тим, що грошовий вираз вартості шляхом функції міри вартості ще не означає реалізацію товару.
Слайд 33
Функція грошей як засобу нагромадження і заощадження.
Гроші
виступаючи загальним еквівалентом, тобто забезпечуючи його власнику отримання будь-якого
товару, стають загальним втіленням багатства. Тому у людей виникне прагнення до їх накопичення та заощадження. Для утворення скарбів гроші вилучаються з обігу, тобто акт купівлі-продажу переривається. Однак просте накопичення і заощадження грошей власнику додаткового доходу не приносить.
Слайд 34
При вирішенні проблеми доцільності накопичення коштів слід враховувати
наступне:
- можливість безперешкодного використання розміщених грошових коштів;
- надійність вкладень;
-
мінімізація ризику;
- можливість отримання доходу від вкладених коштів.
