Презентация на тему Україна - Швеція

Північній Європі, у східній частині Скандинавського півострова
Офіційна назва -

Королівство Швеція(Konungariket Sverige)
Площа території - 450 тис. кв. км.
Населення - 8,9 млн. осіб. 85% з них проживають на півдні країни. Близько 85% належать до шведської лютеранської церкви.
Столиця - Стокгольм (Stockholm) - 711 тис. осіб ; з передмістями - 1 млн. 762 тис. осіб .
Найбільші міста: Ґетеборг (789 тис. мешканців), Мальме (518 тис. мешканців), Уппсала (181 тис. мешканців).
Адміністративний поділ - 24 лена (lan - губернія), які поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.
Офіційна мова - шведська.
Найвища точка: гора Кебнекайзе (2.111 м).

Україна — держава у Східній Європі, у південно-західній частині Східноєвропейської рівнини. Площа становить 603 628 км². Найбільша за площею країна з тих, чия територія повністю лежить у Європі, друга — на європейськомуконтиненті, якщо враховувати Росію. Межує з Білоруссю на півночі,Польщею, Словаччиною та Угорщиною — на заході, Румунією таМолдовою — на південному заході, Росією на сході і північному сході. На півдні і південному сході омивається Чорним і Азовським морями.

(за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі),

залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики.
Швеція багата на хвойні ліси, гідроенергію, залізну й уранову руди та інші мінерали, однак не має значних покладів вугілля і нафти. Залізорудні копальні розташовані на крайній півночі. Продукція їх видобутку переважно експортується.
Шведські хвойні та змішані ліси забезпечують сировиною високорозвинуті галузі деревообробної промисловості — лісопильну, целюлозно-паперову та меблеву. Швеція є значним експортером продуктів деревообробної промисловості на світовий ринок. У 2017 році обсяг експорту в цій галузі становив 91 млрд. шведських крон.
Дешева гідроенергія була визначальним фактором промислового розвитку Швеції. Нині майже 15 % енергії країна одержує від гідроелектростанцій, більшість з яких збудовані на великих північних річках. Понад 40 % споживаної енергії в Швеції припадає на імпортовану нафту, 7 % — на імпортовані вугілля і кокс. Дванадцять шведських атомних реакторів забезпечують 15 % сукупної енергії, або майже 50 % електроенергії. Решту енергії дають біопаливо, торф, спалювані відходи тощо.
Здійснюється масштабна політична програма з енергозабезпечення, спрямована на розвиток екологічно безпечної та економічно ощадної системи. Ця програма має полегшити зміни попиту і пропозиції на ринку електроенергії в середньостроковій і довгостроковій перспективах, на шляху до реструктуризації енергосистеми. Попереднє рішення про виведення з ладу всіх атомних реакторів у Швеції до 2010 року було скасовано, а закриття першого реактора в Барсебеку було відкладено до закінчення його робочого періоду.

Поєднання різновікових (від архею докайнозою) структурних елементів, що сформувалися

внаслідок вияву всіх властивих становленню земної корипроцесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин, що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має у своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу.
В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН — 200 видів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали,мінеральні води. Їхні родовища є в різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна наприкінці XX ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.[27]

високорозвинута індустріальна країна з добре розвинутим сільським господарством. Шведська

економіка відзначається високим ступенем концентрації виробництва і капіталу. Частка Швеції у світовому виробництві становить близько 1%, а у світовій торгівлі перевищує 2% (при кількості населення, що дорівнює близько 0,2% населення земної кулі).
Основні природні багатства: ліс (за запасами деревини посідає перше місце в Західній Європі), залізна руда, гідроенергія (друге місце в Західній Європі). Має запаси уранової сировини, достатні для забезпечення ядерної енергетики.
Основні галузі промисловості: целюлозно-паперова і деревообробна, металургійна, гірничовидобувна. Провідна галузь - багатогалузеве машинобудування (електротехнічне, електронне, турбіно-, верстато-, судно-, автомобілебудування).
Швеція посідає третє місце у світі за виробництвом целюлози, п'яте - за видобутком залізної руди.
Розвинуті хімічна, харчова, лісопильна, текстильна, взуттєва промисловість.
В країні виробляється електроенергія, деревна маса, папір і картон, чавун, сталь, прокат чорних металів, цемент, синтетичні смоли і пластмаси, автомобілі - легкові, вантажні та автобуси.
Високорозвинуте, механізоване сільське господарство з надлишком забезпечує потребу країни в основних видах сільськогосподарської продукції. Переважають фермерські господарства. Головна галузь - м'ясо-молочне тваринництво. Розводять велику рогату худобу, свиней, овець. Вирощують пшеницю, жито, ячмінь, овес, картоплю, цукрові буряки. Близько половини виготовлюваної продукції і значна частина продукції сільського господарства експортується.
Приватні фірми виробляють близько 90% продукції, причому 50% продукції та експорту припадає на інженерний сектор. Сільське господарство займає лише 2% ВВП і 2% внутрішнього ринку праці. Проте за останні роки ця надзвичайно позитивна загальна картина була дещо затьмарена бюджетними труднощами, високим рівнем безробіття і поступовою втратою конкурентоспроможності на зовнішніх ринках

4,69%
2016 514,46

3,32%
2015 497,92 -13,23%
2014 573,82 -0,85%
2013 578,74 6,41%
2012 543,88 -3,41%
2011 563,11 15,30%
2010 488,38 13,67%
2009 429,66 -16,40%
2008 513,97 5,36%
2007 487,82 16,14%
2006 420,03
2007 538,58

компаративний аналіз.

торгівлі в цілому; основні напрямки експорту та імпорту; основні

об'єкти експорту та імпорту (товари, послуги). Динаміка міжнародної торгівлі України та Швеції

2008 року і хвилювання в 2014 році скоротили торгівлю,

але в 2015 і 2016 роках, вона знову піднімається)

лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Зокрема, стрімке зростання

компаній у таких секторах як Інтернет та ІТ привернув світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з ІТ.
Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про інтернет-столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються ІТ та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни.
Шведське "ІТ-диво" стало можливим завдяки високопрофесійному рівневі працівників і сталим традиціям інновацій у сфері комп'ютерів та зв'язку. Ще одним додатковим фактором, якого часто не помічають, є те, що ІТ вже давно широко використовуються і в приватному, і в державному секторах, а також школах, коледжах, університетах і вдома.
Сьогодні кожна друга сім'я у Швеції має найновішу модель персонального комп'ютера з доступом в Інтернет. Кількість домашніх користувачів Інтернету швидко зростає.
В результаті Швеція обігнала Сполучені Штати у глобальному індексі використання ІТ, який був складений американською аналітичною компанією IDC, і зараз вона є найрозвинутішою країною у сфері ІТ.

країнами в динаміці, досліджуємо сильні, слабкі сторони співпраці між

Україною й Швецією та можливості й загрози співробітництва між ними (SWOT-аналіз).

SWОТ-аналіз стану та перспектив розвитку співробітництва між Україною та Швецією