Презентация на тему Діелектрики та провідники в електростатичному полі

поляризації. Діелектрична сприйнятливість.
3.Електричне поле в діелектрику. Діелектрична проникність та

її фізичний зміст. Зв’язок діелектричної проникності з діелектричною сприйнятливістю.
4.Провідники. Провідники в електричному полі. Електростатична індукція. Розподіл надлишкового заряду в провіднику. Електростатичне поле зарядженого провідника.
5.Електроємність відокремленого провідника. Конденсатори, їх типи та електроємність.
6. Енергія та об’ємна густина енергії електричного поля.

розділи у підручниках.
2. Сегнетоелектрики. Електрети.
3. Електроємність при з’єднанні конденсаторів.

4. Електростатичний захист.
5. Двопровідна лінія в системах зв’язку.

еlесtrіс – електричний) вперше ввів М. Фарадей у 1837

р. для характеристики речовин, в які проникає електричне (електромагнітне) поле. Зазвичай під діелектриками розуміють речовини, практично не проводять електричний струм (в ідеальному випадку – зовсім не проводять). Це зумовлено внутрішньою будовою атомів і молекул діелектриків і, насамперед, відсутністю в них таких зарядів, які б могли під дією поля вільно переміщатись на великі відстані.

молекулах діелектрики поділяють на
Неполярні (наприклад, гази N2, Н2, О2,

СО2) – це діелектрики, які мають симетричну будову, тобто у них центри позитивних і негативних зарядів за відсутності електричного поля співпадають.
Полярні (наприклад, гази СО, Н2О, NН3, SО2) – це діелектрики, центри позитивних і негативних зарядів у яких за відсутності електричного поля не співпадають (молекули – електричні диполі).
Іонні (наприклад, NaС1, КС1) – це тверді діелектрики, іонні кристали яких є просторовими гратками з правильним чергуванням іонів різних знаків.

поляризуються.
Поляризація – це процес орієнтації диполів чи поява під

дією електричного поля зорієнтованих за полем диполів.
Відповідно до трьох типів діелектриків (неполярних, полярних та іонних) розрізняють також три види поляризації – електронну, орієнтаційну та іонну.

діелектриків, полягає у виникненні у атомів індукованого дипольного моменту

за рахунок деформації електронних орбіт;

діелектриків, полягає в орієнтації наявних диполів за полем. Ця

орієнтація тим сильніша, чим більша напруженість електричного поля і чим нижча температура;

підгратки позитивних іонів вздовж поля, а негативних – проти

поля, що і призводить до виникнення дипольних моментів.

провідників є достатня кількість вільних зарядів– частинок, що можуть

вільно переміщатися по всьому об’єму провідника.
Провідники першого роду - метали, в них перенесення зарядів (вільних електронів) не супроводжується хімічними перетвореннями.
Провідники другого роду - розплавлені солі, розчини кислот, в них перенесення зарядів (позитивних і негативних іонів) веде до хімічних змін.

заряджені частинки можуть вільно переміщу-ватись. Рух

заряджених частинок провідника, вне-сеного в постійне електростатичне поле, викликає появу короткочасного струму – він триває доки не встановиться рівноважний розподіл зарядів, за якого електростатичне поле всередині провідника зникне.

точках всередині провідника дорівнюватиме нулю, а електричний заряд буде

розподілений по поверхні провідника.





Явище перерозподілу поверхневих зарядів на провіднику в зовнішньому електростатичному полі називається електростатичною індукцією.

ж виникає потреба в пристроях, які могли б, маючи

невеликі розміри та при невеликому відносно оточуючих тіл потенціалі накопичувати на собі (так би мовити "конденсувати") значні за величиною заряди, тобто мати велику ємність. Такі пристрої називають конденсаторами.
Принцип дії конденсаторів ґрунтується на тому факті, що ємність провідника зростає у випадку наближення до нього інших тіл – внаслідок виникнення на провіднику зарядів, індукованих іншими тілами. Саме тому на практиці застосовуються конденсатори – системи з провідників, розміщених близько один відносно одного.

з однаковими за модулем, але протилежними за знаком зарядами

розміщених на близькій відстані один від одного і розділених шаром діелектрика.
Щоб електричне поле в конденсаторах не змінювалось (або точніше майже не змінювалось) під дією зовнішніх полів, це поле намагаються зосередити у просторі між обкладинками. Цій вимозі задовольняють дві пластини, розміщені близько одна від одної, два коаксіальних циліндри і дві концентричні сфери – за формою обкладинок конденсатори можуть бути плоскі, циліндричні та сферичні.
За природою діелектрика між обкладинками конденсатори можуть бути: повітряні, паперові, слюдяні, керамічні та електролітичні.