Презентация на тему Наукові бібліотеки України

до числа 10 найбільших національних бібліотек світу.
Заснована 2 серпня

1918 року як Національна бібліотека Української держави, з 1988 року носить ім’я
В. І. Вернадського .
Обсяг фондів — понад 15,5 млн. одиниць зберігання. Це унікальне зібрання джерел інформації, що включає книги, журнали, продовжувані видання, карти, ноти, образотворчі матеріали, рукописи, стародруки, газети, документи на нетрадиційних носіях інформації. Бібліотека має найповніше в державі зібрання пам'яток слов'янської писемності та рукописних книг, архіви та книжкові колекції видатних діячів української й світової науки та культури. Складові фондів — бібліотечно-архівна колекція "Фонд Президентів України", архівний примірник творів друку України з 1917 р., архівний фонд Національної академії наук України.

журналів, газет тощо). Бібліотека комплектується всіма українськими виданнями, отримує

примірник дисертацій, які захищаються на території України, веде міжнародний книгообмін з понад 680 тис. партнерами з 70 країн світу. До Бібліотеки як депозитарію документів і матеріалів ООН в Україні надсилаються публікації цієї організації та її спеціалізованих установ. З 1998 р. здійснюється цілеспрямоване формування фонду електронних документів.

України" (460 тис. статей з 2400 журналів), електронні тексти

(845 тис. документів, з них 60 тис. авторефератів дисертацій), аналітичні матеріали (5 тис. випусків оперативної інформації та інформаційно-аналітичних оглядів), каталоги та картотеки (4 млн. бібліографічних записів і 5 млн. зображень карток генерального алфавітного каталогу); реферативну базу даних "Україніка наукова" (547 тис. записів).
Пошуковий апарат Бібліотеки має в своєму складі систему бібліотечних каталогів та картотек і фонд довідково-бібліографічних видань обсягом 200 тисяч примірників. Цей фонд включає документи нормативного характеру (закони, укази, постанови тощо), енциклопедії, тлумачні словники, довідники, бібліографічні посібники. Систему бібліотечних каталогів і картотек утворюють генеральний алфавітний каталог, читацькі алфавітний і систематичний каталоги та понад 30 каталогів і картотек підрозділів бібліотеки.

читачів, яким щорічно видається до 1,5 млн. документів. Щодня Бібліотеку

відвідує близько 1 тис. науковців, фахівців, аспірантів і студентів. Їх інформаційне обслуговування здійснюється в 22 галузевих та спеціалізованих залах основного бібліотечного комплексу, а також у 6 залах філії, де розміщено найбільше в Україні зібрання газет, фонди рукописів, стародруків і рідкісних видань, естампів і репродукцій, нотних видань, зібрання юдаїки, а також значна частина Архівного фонду Національної академії наук України. Інтернет-портал Бібліотеки щодоби відвідують 45-50 тис. користувачів. Особлива категорія абонентів — інформаційні служби органів державної влади, серед яких Верховна Рада України, Адміністрація Президента України і Кабінет Міністрів України.

державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад. Це загальнодоступна установа з

універсальними за змістом фондами, яка обслуговує найширші верстви населення.
За розпорядженням царського уряду 3 березня 1866 р. створено Київську російську публічну бібліотеку. Засновниками її виступили відомі громадські діячі, представники київського дворянства та купецтва: граф О. О. Бобринський (цукрозаводчик  та  меценат), книготорговці В. Г. Барщевський та С. І. Літов,  колишній  київський  губернатор І. І. Фундуклей, відомий поміщик-українофіл Г. П. Галаган, купці І. М. Бродський, М. І. Горовіц, Ф. П. Ліббе та ін. Основою фонду стали приватна книгозбірня письменника і книговидавця В. Г. Барщевського та пожертви киян. На момент відкриття фонд бібліотеки налічував 319 книг у 667 томах та 43 комплекти періодичних видань.

зібрані жителями міста через розповсюджену спеціальну облігаційну позику, для

бібліотеки було зведено спеціальну будівлю (архітектор З. Клаве). Вона є найдавнішою київською спорудою такого призначення, що увійшла до переліку пам'яток архітектури початку ХХ ст.
У 1957 р. бібліотека стала Державною республіканською бібліотекою УРСР імені КПРС.
Після проголошення незалежності книгозбірня стала називатися Державною бібліотекою України, а у 1994 р., згідно з Указом Президента, вона одержала статус Національної парламентської бібліотеки України.
Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підпорядкована Міністерству культури України.

системи України та системи науково-технічної інформації Міністерства освіти і

науки України. На сьогоднішній день ДНТБ України є комплексним бібліотечно-інформаційним, культурно-просвітницьким, науково-методичним та репродукційно-видавничим центром, що сприяє розвитку науково-технічної сфери держави.
Враховуючи важливість для суспільства бібліотечно-інформаційних ресурсів, які накопичувались протягом десятиліть, високі показники роботи, що виконується фахівцями бібліотеки, а також активну та професійну науково-методичну діяльність в системі бібліотек України та мережі науково-технічних бібліотек ДНТБ України включено до переліку установ, закладів та організацій культури, які мають особливу громадську значущість.

з унікальним багатогалузевим фондом науково-технічної літератури і документації, що

нараховує майже 21 мільйон примірників документальних джерел інформації. В ньому представлені: найбільший фонд патентних документів в Україні, унікальні фонди промислової та нормативно-технічної документації, дисертацій, звітів про НДДКР,депонованих наукових робіт, фонд вітчизняних та зарубіжних книг та періодичних видань науково-технічного спрямування.