Презентация на тему Презентація з курсу Харківщинознавство 9 клас

оселилися спочатку українські пере¬селенці?
Який рік вважають роком заснування Харкова?

від виникнення Харкова як полкового міста до перетворення його

на губернське місто;
II період (1765-1796) — розвиток Харкова як адміністративного, торговельно-ремісничого та культурного центру Слобідсько- Української губернії;
III період (1796-1917) — розвиток ринкових (капіталістичних) відносин у місті, зростання торгівлі, промисловості, торгово-фінансової діяльності;
IV період (1917-1991) — Харків як столиця Української PCP (1917-1934), випробування в роки Великої Вітчизняної війни, роки післявоєнної відбудови, розвиток Харківщини в складі УРСР;
V період (1991 — до теперішнього часу) — розвиток Харківщини в складі незалежної України.

XVIII ст. було дев’ять озер, деякі з них великі

за своєю площею. Харківські ріки часто змінювали річище. Так, річка Харків раніше протікала по річищу ріки Нетеч. Ріка Лопань мала поблизу теперішнього Благовіщенського базару два річища, між ними знаходився острів.

невелику дерев’яну Успенську церкву. Перші дерев’яні храми Харкова не

дожили до наших днів. Уявлення про них можна скласти на підставі дерев’яних храмів Слобожанщини.

з окремою дзвіницею, побудований у стилі малоросійської архітектури.

класицизма

1766-1777 рр. за проектом архітектора М. Тіхме нєєва як

будинок генерал-губернатора. (класицизм)

відомий архітектор XIX ст. Петро Антонович Яро-славський — автор

проектів планування Харкова та інших міст губернії. За його проектами побудовано: палац у Старому Мерчику, провіантські склади, поштамт та ряд житлових будинків у Харкові, кілька церков на Харківщині та Сумщині.

або Торгова, на якій був головний міський ринок (тепер

розташовано Палац праці, а площа носить ім’я революційного діяча Рози Люксембург)

незадовільним. Сміття та нечистоти викидали на вулиці та в

річки. Пересуватися було важко, бо не було тротуарів, вулицями ходила худоба. У 1830-ті рр. урядом було затверджено «Положення про устрій міста Харкова». Під наглядом так званого будівельного комітету на вулицях стали будувати тротуари. До кінця XIX ст. майже всі вулиці мали тротуари: у центрі кам’яні, на околицях дерев’яні. На вулицях насаджували дерева. Було зведено мости: на річці Лопань — Лопанський та Благовіщенський, на річці

Швидкість руху конки не перевищувала п’ять кілометрів, а вартість

поїздки ста-новила п’ять копійок. Основним засобом пересування в Харкові став візничий кінний транспорт

товариства й Олександрівська лікарня

для простої та грошової кореспонденції. У 1860-х рр. кількість

послуг, що надавала пошта, розширилась (приймали поштові пакети, рекомендовану кореспонденцію). Згодом були відкриті телеграфні відділення. А в 1888 р. Харків став другим телефонізованим містом України.