Слайд 2
Зміст: Кирило-Мефодіївське братство. Ініціатори. Учасники. Течії серед Кирило-Мефодіївців. Програма. Діяльність. Розгром товариства. Висновок.
Слайд 3
Кирило-Мефодіївське братство.
Кирило-Мефодіївське братство — українська таємна політична організація,
що виникла в грудні 1845 — січні 1846 у Києві.
Слайд 4
Ініціатори.
Ініціаторами створення братства і його засновниками виступили Василь Білозерський, Микола
Гулак, Микола Костомаров, Пантелеймон Куліш, Опанас Маркевич.
Микола Костомаров Василь Білозерський
Слайд 5
Учасники Крім організаторів, до братства незабаром увійшли: Георгій Андрузький, Олександр Навроцький, Дмитро
Пильчиков, Іван Посяда, Микола Савич, Олександр Тулуб. У квітні 1846 року до братства вступив Тарас
Шевченко.
Тарас Шевченко
Пантелеймон Куліш
Слайд 6
Течії серед Кирило-Мефодіївців М. Костомаров, М. Маркевич, П. Куліш,
В. Білозерський Т. Шевченко,
О. Навроцький, М. Гулак,
І. Посяда
Слайд 7
Програма Програмні положення братства були викладені у «Книзі буття українського
народу» і «Статуті Слов'янського братства св. Кирила і Мефодія», основним
автором яких був Микола Костомаров, та у «Записці», написаній Василем Білозерським. В основу документів лягли ідеї українського національного відродження і панславізму.
Слайд 8
Діяльність Кирило-Мефодіївців Проводили пропагандистську діяльність. Створювали в селах
школи для народу. Розробляли проекти запровадження в Україні мережі
початкових навчальних закладів. Складали шкільні підручники. Видавали книги та журнали. Збирали кошти на культурні потреби, на видання популярних книжок.
Слайд 9
Розгром товариства Кирило-Мефодіївське товариство проіснувало 14 місяців, та через
донос провокатора студента Петрова було викрите і розгромлене жандармами.
Членів товариства засудили до різних строків заслань, а Тараса Шевченка віддали в солдати на 10 років із забороною писати й малювати.
Слайд 10
Висновок Історичне значення Кирило-Мефодіївського братства полягає у тому, що воно було
першою спробою української інтелігенції вдатися до політичної боротьби. Братство
вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників. Принципово важливим
було і те, що
Кирило-Мефодіївське
братство стало
самостійним і
самобутнім політичним
формуванням, яке
організаційно не
підпорядковувалося, а
ідеологічно не
повторювало політичних
настанов жодної з
загальноросійських
суспільних течій.Це позитивно вплинуло на національну свідомість.