Презентация на тему Культурне і духовне життя в Україні 1917-1921 роках

життя
Висновки

рр. відкрила нову сторінку в історії культури. Крах Російської

імперії з її багатовіковою централізаторською і русифікаторською політикою, боротьба за утворення суверенної української держави, глибокі соціально-економічні зрушення і пов'язана з цим хвиля сподівань та надій викликали духовне піднесення в суспільстві, яке проявилося у галузі культурного життя.

гомін», написана 1917 р.

справа. За часів гетьмана був заснований Український театр драми

та опери, виник ряд інших творчих колективів
у серпні 1919 р. уряд УСРР перетворив на державні всі кращі театри
Український театр драми та опери, заснований за гетьмана, був реорганізований у Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка
1919 р. був для театру знаменним - до його трупи влився колектив молодих митців на чолі з Лесем Курбасом.
1919 р. було засновано Новий драматичний театр ім. І. Франка, на чолі якого став молодий Гнат Юра.

історії українського мистецтва було утворення Української академії мистецтв. Активно

цьому сприяли М. Грушевський - голова Центральної Ради, І. Стешенко — генеральний секретар освіти, М. Біляшівський — директор Київського міського музею, інші визначні політичні діячі, художники.

Видатні українські художники Михайло Бойчук, Микола Бурачек, Михайло Жук, Василь та Федір Кричевські, Абрам Маневич, Олександр Мурашко, Георгій Нарбут стали першими членами Академії мистецтв, заснованої в 1917 році

О. Мурашко

А. Маневич

Г. Нарбут. На замовлення Центральної Ради, а пізніше гетьманського

уряду він виконував проекти грошових знаків, поштових марок, державного герба і печатки, форми для війська, обкладинок до ратифікаційних актів, грамот з нагоди різних урочистих подій тощо. 

УСРР «Про знесення з майданів та вулиць пам'ятників, збудованих

царям та царським посіпакам». Натомість рекомендувалося відкривати пам'ятники видатним революціонерам. У Києві, Харкові, Одесі, Катеринославі були відкриті пам'ятники К. Марксу, встановлені погруддя В. Леніна, Я. Свердлова, Р. Люксембург, Ф. Енгельса. Особливої художньої цінності вони не мали і служили своєрідними ідеологічними символами нового режиму.

Архітектура

який зібралося 500 делегатів (у тому числі 64 священики),

Рада зробила рішучий крок. Нехтуючи канонами та ігноруючи погрози ієрархів, Рада обрала одного із своїх членів, священника Василя Липківського, митрополитом, який тут же висвятив архієпископа й чотирьох єпископів. Вони, в свою чергу, рукопоклали кількасот священиків та дяків. Далі Рада підтвердила свою попередню ухвалу створити Українську автокефальну православну церкву (УАПЦ). Нова церква швидко зростала. У 1924 р. вона вже мала 30 єпископів, близько 1500 священиків, понад 1100 парафій (із загальної їхньої кількості).

рр. посіли в історії українського народу помітне місце. Вони

відбувалися на зламі історичних епох, втілюючи в собі яскраві, неповторні ознаки того часу і багато в чому суттєво сприяли подальшому розвитку української культури.



Таким чином, у 1917-1920 рр. відбулися глибокі зміни в становищі церкви в суспільстві. Після перемоги більшовиків вона перетворилася на об'єкт переслідувань і репресій. За цих обставин у православ'ї України посилювався розкол, формувалися передумови для створення Української автокефальної православної церкви (УАПЦ).