Презентация на тему Розвиток освіти в 1917–1921 роках

в 1917–1921 рр. 2. Чим вони відрізняються від попереднього, дореволюційного

періоду? 3. Охарактеризуйте подвижництво творців та діячів культури в цей період. 4. Назвіть діячів української культури. 5. Як би ви оцінили культурно-освітню діяльність громадських організацій? 6. Яку роль вони відіграли в процесі українізації?

Русова. Вона вважала, що «національне виховання є певний ґрунт

у справі зміцнення моральних сил дитини й оновлення відродження душі народу».

з’явилося 57 нових середніх шкіл різних типів. Вони були

засновані й існували на приватні та громадські кошти. Першу з них — 1-шу українську гімназію ім. Шевченка — було відкрито 18 березня 1917 р. у Києві заходами Товариства шкільної освіти.

протягом 1917/18 навчального року, а наприкінці 1918 р. їх

уже налічувалося 82 518.

змагань було зроблено Українською державою, яку очолював гетьман П.

Скоропадський

старі російські гімназії Міністерством вищої народної освіти і мистецтв

на чолі з професором М. Василенком. Новий уряд рішуче проводив політику українізації духовного життя, особливо у сфері освіти.

поширювалася лише на сході (Донбас), інші території вони окуповували

лише тимчасово.

У грудні
1917 р. більшовики на з’їзді рад
у Харкові проголосили Українську Радянську Республіку.

російським зразком. Беручи за основу «Положення про єдину трудову

школу»

«Положення» передбачало: запровадження безкоштовного і спільного навчання дітей обох статей з 8-ми років, загальноосвітній і політехнічний характер навчання, заборону релігійного виховання, введення в основу роботи школи продуктивної праці дітей.

систему освіти, яка діяла з різними доповненнями десять наступних

років. В основу даної системи було покладено соціальне виховання, а робота всіх освітніх і виховних закладів будувалася за трудовим принципом і за своїми завданнями та змістом утворювала єдину систему професійної освіти. Її автор тодішній нарком освіти Г. Гринько

державний університет у Кам’янець-Подільському. Очолив його I. Огієнко, якого

сучасники називали невтомним вартовим українського Ренесансу. Заклад був опорою українського державотворення.

I. Огієнко

Метою УАН визначалося поглиблення й поширення наукових дисциплін, збагачення

їх на користь народу; сприяння об’єднанню та організації наукової праці в Україні;

Великою є заслуга гетьманського уряду у відновленні та подальшому розвитку української науки. 14 листопада 1918 ухвалено закон про заснування Української академії наук у Києві,

членів УАН. По відділу історико-філологічних наук дійсними членами стали

В. І. Вернадський, М. П. Василенко, Д. І. Багалій, А. Ю. Кримський, М. І. Петров

Тутковський, М. І. Туган-Барановський, В. А. Косинський
На одне з

перших місць було поставлено дослідження історії України, а водночас із цим вивчення літератури, мовознавства, археології, мистецтва.