Презентация на тему Українська революція. Нестор Махно

своєрідна місцева форма анархізму — «український мілітарний (отаманський) анархізм».

Проповідником якого був Нестор Махно. Махновський рух намагався підштовхнути до глобальної суспільної творчості широкі народ­ні маси, до відродження українських народних громадських інститутів.

координації боротьби проти гетьманату, створили ініціативну группу анархістів «Набат».

У листопаді 1918 р. в Курську пройшла Перша установча конференція Конфедерації анархістських організацій України «Набат» (з «Набатом» пов’язані 80 % анархістів України в 1918—1921 рр.).

мікродержави у великому селі Гуляй-Полі, якою керували незалежні від

будь-яких ін­ших державних структур гуляйпільска «Вільна Рада» та харизматичний лідер Н. Махно. Ця «незалежна республіка» проіснувала майже півроку і була ліквідована австро-угорськими окупантами у квітні 1918 р.

1919 р. потужну Революційно-повстанську армію України (склад армії доходив

до 80 тис. повстанців, з яких переважна більшість була українцями).

виступали не як політичні, а як «суспільно - економічні

організації», що регулюють виробництва. Неодноразові заяви Н. Махна про прагнення заповнити своїм рухом всю Україну та звільнити її.

махновськими лідерами угоду про військовий союз, а уряд Директорії

при­йняв рішення «про необхідність об’єднання всіх українських національних сил для рішучої боротьби проти окупації вій­ськом Денікіна теренів України», що стало фактичним визна­нням махновської армії «українською національною силою».

та анархістами не за прагнення до самостійності, а за

дер­жавний централізм та «буржуазний ухил». Величезний вплив на Н. Махна мала Галина Кузьменко-Махно, його дружина і переконана прихильниця незалежності України.

на­звав його «українською революцією» (обираючи «націоналіз­му землі» і відкинувши

«націоналізм крові»). Махновська «Декларація» звертає увагу на особливість націоналізму «по - гуляйпільські»: «Кажучи про незалежність України, ми розу­міємо цю незалежність не як незалежність національну, за зра­зок петлюрівської самостійності, а як незалежність соціальну і трудову робітників та селян.