Слайд 2
Студентські роки — особливі. Ще трохи — і
Ти переконаєшся в цьому на власному досвіді. А поки
що я розповім Тобі про середньовічних «мучеників науки» – вагантів. Їхнє життя дуже відрізнялося від буднів сучасних студентів, проте дещо залишилося незмінним ще з тих далеких часів: свобода, подорожі, пригоди і творчість!
Слайд 3
В ХІ столітті у Європі молоді люди отримували
освіту в школах при кафедральних соборах. Однак різні міста
славилися різними науками: десь були гарні вчителі музики, десь — математики, ще десь — медицини. Тож допитливі учні кочували з одної школи в іншу, аби вдосконалити свою освіту.
Слайд 4
А вже в ХІІ-ХІІІ століттях у Європі зароджуються
перші університети: Паризький, Болонський, Оксфордський, Кембриджський, Тулузький. І коли
раніше вищу освіту здобували люди, які хотіли мати духовне звання, то тепер навчатися масово захотіли й миряни.
Слайд 5
Студентів стало так багато, що далеко не всі
випускники могли знайти собі церковний прихід, місце в канцелярії
або вчительство. Тож їм доводилося подорожувати і жити за рахунок подаянь абатів, єпископів та світських сеньорів, віддячуючи за це латинськими славослів'ями.
Слайд 6
Словосполучення «бідний студент» було тоді справедливим як ніколи:
постійні блукання погано впливали на матеріальне становище вагантів. А
що вже й казати про тих, хто після університету не знаходив місця, де міг би заробляти собі на прожиття!
Слайд 7
Утім, якщо ваганти й скаржилися на свою нелегку
долю, то робили це у веселих віршах та піснях.
Мандруючи дружними ватагами, вони створювали особливу поезію, насичену метафорами, іронією чи сарказмом. Ти точно знаєш пісню, яка розпочинається з таких рядків:
Слайд 8
«Во французской стороне,
На чужой планете,
Предстоит учиться мне
В университете».
Слайд 9
Так от, її створили ваганти, а ми знаємо
її вже у сучасному перекладі на російську мову.
Бідні, голодні,
спраглі знань і пригод, охочі до буйних гулянь та веселощів, іронічні, творчі та вільні — ось такими були середньовічні ваганти. А Тобі хотілося б відчути їхню особливу свободу?
Слайд 14
Англійський поет XVI ст. Джеффрі Чосер так описує
студента:
Над логікою перервавши працю,
Із нами плівся оксфордський студент...
Навряд бідніший
хтось за нього...
Виносити привчившись Нужду та голод він постійно,
У головах на койку клав поліно.
Йому миліше двадцять книжок мати,
Ніж добру їжу вдосталь споживати.
І, бідаком готовий жити,
Бажав навчитися та інших вчити.