Презентация на тему Культура стародавнього Єгипту

у світі, вона виникла близько 4000 років
до н.

е. Хороші погодні умови сприяли швидкому
розвитку культури та мистецтва. Єгиптяни одними з
перших навчились обробляти дорогоцінні метали, та
виготовляти прикраси тонкої ручної роботи. Швидко
розвивалась мова.

кількості ієрогліфічної
писемності, що зберіглась до нашого часу на

папірусах, камнях, саркафагах у гробницях пірамід.
Їхня система писемності дозволяли точно передавати
думки писаря. Найдавніші тексти що дойшли до
нашого часу відносяться до кіня IV, початку III
тисячоліть до н. е.

дотримувалися форм і канонів, які були розроблені ще за

часів Стародавнього царства, слідуючи строгому набору принципів, які зберігалися навіть в періоди іноземного впливу і внутрішніх змін. Ці художні стандарти виражалися в простих лініях, формах, характерною плоскою проекцією фігур, без вказівки просторової глибини, що створювало відчуття порядку і балансу композиції. Зображення та текст були тісно переплетені на усипальницях і стінах храмів, гробницях, стелах і статуях.

(червона і жовта охра), мідні руди (синій і зелений),

сажа або деревне вугілля (чорний) і вапняк (білий). Їх могли змішувати з гуміарабіком для в'язкості і розділяти на шматки, які могли бути змочені водою при необхідності. Хоча канони давньоєгипетського мистецтва зберігалися протягом тисячоліть, художній стиль деяких періодів відображав зміну культурних і політичних поглядів. Так, в Аварісі були знайдені фрески в мінойському стилі, що з'явилися після вторгнення гіксосів, а в період правління Ехнатона отримало розвиток «Амарнское мистецтво», для якого характерно реалістичне зображення навколишнього світу. 

до простих почуттів людей, до їх душевного стану. У

творах амарнського стилю зруйнована броня душевної непроникності: тут крики і стогони плакальників, тут похмура покірність полонених негрів, тут, нарешті, ліричні сцени сімейного життя Ехнатона, — він обіймає дружину, пестить дітей.

і строго канонічно розроблених областей мистецтва Давнього Єгипту. Скульптура

створювалася і розвивалася, щоб представити староєгипетських богів, фараонів, царів і цариць у фізичній формі. Статуї богів і фараонів ставилися на загальний розгляд, як правило, на відкритих просторах і поза храмів. Статуї, як правило, зберігають первісну форму кам'яної брили або шматка дерева, з якого вона висічена.

тіла чоловіка мав бути темніше кольору тіла жінки, руки

сидячої людини повинні були бути виключно на колінах; існували певні правила зображення єгипетських богів. Так, бога Гора слід було зображати з головою сокола, бога мертвих Анубіса — з головою шакала. Всі скульптури створювалися з даного канону, і проходження було настільки суворим, що майже за трьохтисячолітню історію існування Стародавнього Єгипту він не зазнав змін

загальної релігії, а була велика різноманітність місцевих культів, присвячених

певним божествам. Більшість з них мало генотеїстичний характер (зосередженість на поклонінні одному божеству з одночасним визнанням інших), тому єгипетська релігія розглядається як політеїстична.
Релігія Єгипту пройшла за 3000 років тривалий шлях розвитку від фетишизму і тотемізму, до політеїзму і монотеїстичного мислення. В Єгипті була вперше сформульована концепція єдинобожжя — фараон Ехнатон зробив спробу релігійної реформи, метою якої було централізувати єгипетські культи навколо бога Сонця Атона.
У різні періоди найбільш шанованими були божества Ра та Анубіс.

природні сили та громадські явища. Небо уявлялося жінкою або коровою, земля і повітря —

чоловічими божествами. Бог Тот був покровителем писемності і чаклунства, а богиня Маат уособлювала істину. Явища природи сприймалися як відносини різних божеств. Деякі боги в стародавності шанувалися єгиптянами у вигляді тварин або птахів. Сокола Хора єгиптяни пов'язували з уявленнями про могутнє небесне божество. Сокіл зображувався на племінних штандартах, він же показаний приносить перемогу Нармеру над Північним Єгиптом. Після утворення держави Стародавній Єгипет Гор виступає незмінним покровителем фараонів, які самі називалися тепер Горами. Злиттю культу Гора з царським сприяло і те, що з розвитком поклоніння Осірісу як померлому царю Гор входить до кола осірічних міфів.

Гізи, храмових і палацових комплексів — Луксорський храмм, палаци Амарнии.
Зовнішні та внутрішні

стіни будівель, а також колони були покриті ієрогліфами і фресками і були пофарбовані в яскраві кольори. Мотиви багатьох єгипетських орнаментів, такі як зображення скарабея або священного жука, сонячного диска і кречета, є символічними. Інші розповсюджені мотиви містять пальмове листя, папірусс, а також бруньки і квітки лотоса. Планування багатьох культових споруд співвідносилося з явищами сонцестоянняя і рівнодення.

поховальні будинки, що складались із підземної поховальної камери і прямокутної кам'яної

споруди над поверхнею землі.

Мастаба Шепсескафа в Саккарі

Схема мастаби

приблизно в 2670 року до нашої ери, нагадує кілька

поставлених один на одну щораз менших по масштабу плит. Швидше за все, саме таким був задум архітектора цієї піраміди, Імхотепа. Імхотеп розробив спосіб кладки з тесаного каменю. Згодом, єгиптяни глибоко шанували зодчого першої піраміди, і навіть обожествили його. Він вважався сином бога Пта, покровителя мистецтв і ремесел.
Сама піраміда Джосера розташована в Саккарі, неподалік від древнього Мемфіса. Її висота становить 62 метри.

Піраміда Джосера

від піраміди Джосера, ці піраміди мають не ступеневу, а

суворо геометричну, пірамідальну форму. Ці піраміди належать до періоду IV династії.
Найбільшою є піраміда Хеопса.

Великі піраміди

Піраміда Хеопса