Презентация на тему Генрих Ибсен

23 травня 1906 (78 років)
Місце смерті: Крістіанія
Національність: норвежець
Громадянство: Норвегія
Мова

творів: букмол
Напрямок: Натуралізм, реалізм
Жанр: драма

портовому місті Шієн, що на півдні Норвегії, в родині

багатого комерсанта. Його батько в 1836 році розорився, і в 1844 році Ібсен залишив будинок і став працювати учнем аптекаря. Одночасно він займався журналістикою, писав сатиричні вірші. В університеті Христианії Ібсен вивчав медицину, однак навчанню завадило захоплення театром. Завдяки створеній ним тираноборчеській драмі «Катіліна» і середземноморської ідилії «Богатирський курган» він отримав місце драматурга, режисера та керівника Норвезького театру в Бергені — перший національний театр.Помер Генрік Ібсен 23 травня 1906 року після виснажливої хвороби.

Коротка біографія

був відомим політичним діячем і журналістом, онук Танкред Ібсен

- кінорежисером. 2.На честь Генріка Ібсена названий кратер на Меркурії. 3.З 1986 року в Норвегії вручається національна Премія Ібсена за внесок у драматургію, а з 2008 року - Міжнародна премія Ібсена. 3.У місті Шієн діє Театр Ібсена. 4.Генрік Ібсен, відомий своєю мовчазністю, відмовився від одного запрошення на бенкет, пояснивши це так: «Я би тільки був присутній і не вимовив би жодного слова, а з ввічливості інші гості теж мовчали б цілий вечір. Якщо я не прийду, розгнівані гості матимуть тему для приємної розмови»

є п’єса на три дії під назвою «Ляльковий дім».

Після постановки вона викликала гострі дебати, оскільки в ній присутня критика шлюбних норм ХIХ століття. Тож давайте проаналізуємо на прикладі головної героїні твору, чому проблематика, яку викриває автор протягом усього твору, не залишає байдужими читачів кілька століть потому.

начерки з заголовком «Начерки до сучасної трагедії» датовані 19

жовтня). Написано ж твір у 1879 році. В основу драми Ібсен поклав реальну подію. Прототипом Нори стала норвезько-датська письменниця Лаура Кілер. Після смерті батька Лаура з матір’ю переїхала до Данії, де в 1873 році вийшла заміж за ад’юнкта Віктора Кілера.В 1876 Віктор захворів на туберкульоз. Його потрібно було лікувати на Півдні. Прохання Лаури, щоб він звернувся до свого багатого батька, нічого не дали. Тоді вона таємно взяла позику в банку. За неї поручився її впливовий багатий друг. Чоловік вилікувався від хвороби. Лаура по секрету все розповіла Сюзанні, дружині Ібсена. Після повернення до Данії знову потрібні були гроші для переїзду в інше місто. Лаура в розпачі зважилася видати підроблений вексель — але передумала і знищила його. Всі її дії стали відомі її чоловікові. Спочатку він їй глибоко співчував, але під впливом сім’ї і друзів змінив своє ставлення до неї і став вимагати розлучення, яке незабаром оформили. Дітей у Лаури забрали, її визнали душевнохворою, брехухою. Але минув час, чоловік попросив Лауру повернутися додому. Вона повернулася, знову стала його дружиною. Пізніше вона все ж віплатила борг. Після цього у неї було дві зустрічі з Ібсеном. Саме її життя стало основою для сюжету «Лялькового дому».

людей, які прожили разом багато років, але так і

не зуміли стати щасливими — класичний зразок соціально-психологічної драми. Центральна тема п’єси «Ляльковий дім» — становище жінки в суспільстві Сучасники сприйняли драму як маніфест фемінізму. Проблематика «Лялькового дому» не вичерпується «жіночим питанням»: йдеться про свободу людської особистості взагалі. У п’єсі компрометується не так «чоловічий світ», скільки суспільство 1870-х років, його норми і установки, мертві закони буржуазного світу.

її полягає в тому, що твір розпочинається показом зовнішньої

ілюзії щастя, а закінчується катастрофою. Драматург доводить, що злагода, комфорт, у яких живуть його персонажі, а також нібито доброзичливі взаємини між ними є оманою. У такий спосіб він розкриває суперечності сучасного йому світу. Але драму Г. Ібсена називають не тільки аналітичною, але й інтелектуально-аналітичною, бо вона завершується інтелектуальним осмисленням персонажами власного життя. Проте герої Ібсена не є рупорами його ідей. Вони промовляють те, що диктує їм логіка власного характеру, психологічну глибину якого майстерно розкриває письменник.