Презентация на тему Оноре де Бальзак. Гобсек

про Гобсека?
Хто розповідає про Фанні Мальво та Анастазі де

Ресто?

Автор

Дервіль

Гобсек

ликом”, так його жовтава блідість скидалась на колір срібла,

з якого облупилась позолота”. Волосся в мого лихваря було гладеньке, акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Талейрана, здавались відлитими в бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла; але дашок старого кашкета надійно захищав їх від нього. “

свердлик, а губи були тонкі, як у алхіміків або

старих карликів, зображених на картинах Рембранта та Метсю. Розмовляв він завжди тихим лагідним голосом… Вгадати його вік було неможливо…” (с.9)
Майже 76 років

людина-автомат, яку щоранку накручували”
“І життя його текло так само

безшелесно, як ото сиплеться пісок у старовинному пісковому годиннику”
“Людина-вексель”
“Голос, схожжий на звук флейти”

“Як мокриця”
“На сухорлявих, як у оленя, ногах”.
“Кедри ліванські”
Удав
Лимон

всі людські почуття”
“Якщо людяність, спілкування з ближніми вважати релігією,

то Гобсек у цьому відношенні був переконаним атеїстом” (с.12)

юнгою на кораблі
Був і піратом
Продавав картини

і багатими, повсюди вона неминуча. Отож краще самому визискувати,

ніж дозволяти, щоб визискували тебе.
Найтривкіша з усіх насолод – марнославство. .. А задовольнити її можна тільки золотом. Потоком золота!” (с.14)
“У мене погляд як у господа бога” (с.22)
“Ми – повелителі ваших доль, мовчазні, нікому не відомі” (с.22)

засобів та зусиль. Так от, у золоті це все

є в зародку, і воно все дає у житті” (с.14)
“Одне слово, я володію світом, н е стомлюючи себе, а світ не має наді мною ніякої влади”(с.15)
“Золото – от душа вашого нинішнього суспільства” (с.22)
“ЦЕЙ ДІДОК ВИРІС В МОЇХ ОЧАХ, ПЕРЕТВОРИВСЯ НА ФАНТАСТИЧНОГО ІДОЛА, УОСОБЛЕННЯ ВЛАДИ ЗОЛОТА” (с.23)

вдячності, я дав тобі право вважати, що ти мені

нічим не завдячуєш”

блиск діамантів, ніби спалахнули потойбічним вогнем. “ (с.35)
Дорогоцінності де

Ресто

коли вона перетворюється на сліпий, позбавлений всякої логіки інстинкт…

“ (с.59)

і філософ, створіння нице і створіння шляхетне” (с.42)

пісня в прозі» Ч.Діккенса)
Там царь Кощей над златом чахнет….

Что

не подвластно мне? как некий демон
Отселе править миром я могу;
Я свистну, и ко мне послушно, робко
Вползет окровавленное злодейство,
И руку будет мне лизать, и в очи
Смотреть, в них знак моей читая воли.
Мне всё послушно, я же — ничему;
Я выше всех желаний; я спокоен;
Я знаю мощь мою: с меня довольно