Презентация на тему Оскар Уайльд

і письменниці Джейн Франциско Елджі в Ірландії, місто Дублін.
“Леді

Уайльд та сер Вільям»

“Будинок, в якому проживав в дитинстві Оскар”

“Оскару близько двух років”

(Дублін) та оксфордському коледжі св. Магдалени, — проте ішов власним шляхом,

керуючись власною тезою:
«Те, що дійсно треба знати, не розтлумачить ніхто».

поезій.
Редагує дамський журнал «Жіночий світ» (англ. Woman's World), часопис «Драматичне

рев'ю» (англ. Drama Review).

та інші оповідання, що вийшла друком, та оприлюдненням, як

і критичних праць «Задуми», «Занепад неправди», «Критик як художник», «Душа людська при соціалізмі», так і єдиного роману «Портрет Доріана Грея» 











— тепер найбільш уславленого його твору, який після публікації приніс доволі неслави: скандал, процес, суд і дворічне ув'язнення за моральні збочення. Знову власною тезою-підсумком пролунали, гіркі слова виданої анонімно «Балади Редінзької тюрми»: «Коханих убивають всі».

леді Віндермір», «Жінка, не варта уваги», «Ідеальний чоловік». І все

ж кращою вважається п'єса
«Як важливо бути поважним. Легковажна комедія для серйозних людей».

відносини свого сина з драматургом сумнівної репутації. Після того

як маркіз публічно образив Уайльда, розгорілася бурхлива сварка, яка послужила приводом для тюремного ув'язнення Уайльда в 1895 за гомосексуалізм. Його засудили на два роки тюремного ув'язнення і виправних робіт.

У в'язниці він написав один з останніх своїх творів - сповідь у вигляді листа до лорда Дугласу «De profundis». У 1897 Уайльд переїхав до Франції і змінив ім'я на Себастьяна Мельмота. У той час він написав знамениту поему «Балада Редінгской тюрми».

Франції, де оселився після звільнення з тюрми під придбаним

ім'ям, зазнавши там матеріальної скрути,— а ще більш духовної.

блюзнірського суспільства вікторианської Англії поховали на цвинтарі Пер-Лашез в Парижі.

писати, життя можна тільки жити».


І він жив, переносячи

гру словами і поняттями у життя.